Страшніше за ковід. Кажани можуть почати ще одну пандемію

• Летючі миші мають унікальну імунну систему, яка дає тваринам безпечно співіснувати з найсмертельнішими вірусами.
• Науковці виявили, що кажани у стані голоди виділяють у навколишнє середовище набагато більше вірусів.
• Тварини, як вважається, стали першоджерелом коронавірусної хвороби COVID-19.

Кажани переносять багато небезпечних хвороб, серед яких смертельні Nipah та Hendra. Вирубка лісів та глобальне потепління призводять до того, що тварини втрачають природні ареали життя та джерело їжі і переселяються все ближче до людських угідь. Це створює небезпеку виникнення нової ще небезпечнішої для людства пандемії.

Заборона розповідає про дослідження вчених, яке допоможе завчасно зупинити майбутні епідемії.

Голодні кажани частіше передають віруси людям: дослідження

Австралійські вчені зробили відкриття, яке може допомогти передбачити, коли відбудуться нові спалахи різних хвороб. Так, вони з’ясували, що кажани, які перебувають у стані голоду, набагато більш заразні для людей та інших тварин, ніж ситі, пише The Telegraph.

Річ у тім, що летючі миші мають вкрай стійку імунну систему, яка дозволяє їм співіснувати з багатьма небезпечними патогенами, серед яких Nipah, Marburg, Hendra і ​​Sars, від якого виник COVID-19. Хоч вони і не сприйнятливі до вірусів, однак здатні поширювати їх.

Дослідження проводили на летючих лисицях — найбільших представниках виду. Для детального вивчення обрали Hendra — рідкісне респіраторне та неврологічне захворювання, переносником якого є кажани. 

Ця хвороба вбиває приблизно 75% коней, а також здатна передаватися людям. Вперше вірус виявили в 1994 році в Австралії. Під час найпершого спалаху двоє людей підхопили його від коней — тільки один з них вижив. Відтоді Гендра була зафіксована ще у сімох людей, четверо з яких померли.

Результати показали, що всі спалахи Hendra виникли після того, як летючі лисиці голодували. Виявилося, що заражені особини виділяють набагато більше вірусу у навколишнє середовище за таких обставин. Водночас у пошуках їжі вони підлітають ближче до людей та ферм, що ще більше підвищує ризик передачі хвороби. У роки, коли їжі, а саме нектару, було в достатку, про жоден випадок зараження не повідомлялося.

«Ми можемо припустити, що серед ссавців тварини, які зазнають харчового стресу, менш здатні контролювати віруси і, отже, частіше виділяють їх. Це, ймовірно, стосується й інших вірусів кажанів, у тому числі Ніпа, хвороби, від якої смертність досягає 70%», — пояснила професорка-інфекціоністка Райна Плоурайт із Корнельського університету. 

Науковці також змогли підтвердити свої висновки на практиці. Так, їм вдалося прослідкувати розвиток Hendra, щоб точно передбачити, коли вірус перейде з кажанів на коней. Прогноз склали на два роки вперед, що вже допомогло власникам коней вчасно провакцинувати тварин в Австралії.

Завдяки результатам дослідів можна суттєво знизити ризик майбутніх спалахів та пандемій. 

«Стратегії, які гарантують, що тварини мають достатньо їжі, мають достатньо звичок, щоб вони не відчували стресу і щоб вони могли пересуватися в навколишньому середовищі, не перетинаючись з людьми, — усе це сприяє зниженню ризику поширення», — вважає Райана Плаурайт.

Раніше Заборона розповідала про дослідження, яке може змінити підхід до лікування онкологічних хвороб. Зокрема, науковці довели, що вірус герпесу може проникати у ракові клітини і розривати їх зсередини.