Читаєте зараз
Супутні збитки доповіді Amnesty International. Колонка Дональда Боузера

Супутні збитки доповіді Amnesty International. Колонка Дональда Боузера

Donald Bowser
The Amnesty International Report Scandal: what is wrong with its biased research

У той час як російська агресія проти мирного населення в Україні набула загрозливих масштабів, сумнозвісна доповідь Amnesty International приходить до висновку, що саме українська армія наражає на небезпеку життя цивільних українців. Дональд Боузер, засновник ініціативи UA Recovery і радник Заборони, з цим не згоден. У своїй колонці він пояснює, як українська армія запровадила принципи міжнародного гуманітарного права та що не так з неякісним дослідженням Amnesty.


Вихід прес-релізу Amnesty International «Україна: українська бойова тактика ставить під загрозу цивільних» 4 серпня здійняв шквал критики тих тверджень, які містилися в ньому, а також загалом будь-яких припущень, що Україна як жертва російської агресії наражає на небезпеку власне населення. Доповідь Amnesty справедливо розкритикувало за неякісну методологію багато експертів з міжнародного гуманітарного права (МГП). Зокрема зазначалося, що представлена ​​інформація не була перевірена через інші джерела, доповіді бракувало контексту щодо поточного конфлікту — нарешті, там навіть не застосовувалася ключова концепція міжнародного гуманітарного права про пропорційне застосування сили. Буря, спричинена цією доповіддю, не лише завдала шкоди іміджу України, а й, що важливіше, призвела до ширшого обговорення необхідності застосування правил ведення війни у поточній війні. Але жоден погано складений звіт не має відвертати нас від важливості МГП та довгострокового зобов’язання ЗСУ дотримуватися його принципів.

У поточних реаліях воєнних дій в Україні застосування правил ведення війни, розроблених багато років тому, — складний розрахунок для будь-якого командира на позиціях. Від початку нинішнього конфлікту українська армія опинилася в дуже важкій ситуації, оскільки була змушена вести бойові дії в умовах урбаністичної війни та одночасно намагатися захистити цивільне населення. Тут важливі такі ключові принципи МГП, як розрізнення та пропорційність. Принцип розрізнення стосується дозволу нападати на групи людей та об’єкти, що складають збройні сили однієї зі сторін конфлікту. Принцип пропорційності (сумірності) спрямований на те, щоб методи та засоби ведення війни відповідали військовій перевазі, яку вона прагне здобути. Простіше кажучи, це означає, що мета, якої прагнуть військові, має перевищувати шкоду, заподіяну цивільному населенню.

Українські військові на позиціях намагалися зробити свої сили розрізнюваними серед цивільних та використовувати їх так, аби їх розміщення у цивільному секторі захищало більше життів, ніж наражало на небезпеку. Чи завжди це виходило в них ідеально? Це мають серйозно оцінювати інші організації, які займаються такими питаннями більш професійно. Варто зазначити, що в Україні є свої високопрофесійні недержавні організації, які опікуються цією проблемою, як-от Truth Hounds. Згідно з оцінкою цієї організації, проведеною у 2021 році, рівень дотримання МГП українськими збройними силами, дислокованими вздовж лінії фронту на Донбасі, був дуже високим, військові були відкриті до діалогу та готові вирішувати гуманітарні проблеми, коли такі виявляли. Важливе завдання зараз — зберегти цей високий рівень дотримання МГП українською армією. Дотримання принципів розрізнення та пропорційності якомога точніше як при захисті своїх міст, так і при плануванні наступу з метою відвоювання власних територій допоможе не лише врятувати життя людей, а й зберегти репутацію та постійну підтримку серед місцевого населення.

На жаль, інцидент із доповіддю Amnesty International поставив під сумнів необхідність додержання принципів гуманітарного. Однією з найважливіших реформ в українській армії за останні вісім років став неухильний прогрес професіоналізації, у тому числі у сфері дотримання гуманітарного права. Відданість України цим стандартам та нормам не має викликати сумнівів. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила: «Наша армія веде чесну війну і тому поважає норми МГП». За останні вісім років українські сухопутні війська продемонстрували дуже гарний прогрес у впровадженні стандартів гуманітарного права завдяки підтримці командування та міжнародних організацій, таких як Женевський призов, Міжнародний Комітет Червоного Хреста та Civilians in Conflict. Це включає наказ Міністерства оборони від 2017 року про «виконання норм МГП», та його включення до навчальних програм військових університетів та програм армійської підготовки, у тому числі поблизу лінії зіткнення. Тисячі офіцерів по всій країні пройшли навчання гуманітарним стандартам у рамках спільних програм з міжнародними організаціями. Але тепер весь цей величезний прогрес, якого було досягнуто з 2014 року, ставиться під сумнів через супутні збитки від одного погано складеного звіту.

З 24 лютого українські війська продовжують виконувати свої зобов’язання щодо виконання норм МГП. Такий рівень військового професіоналізму врятував людські життя та допоміг українській армії на її шляху до перемоги. Щоб підтримати це постійне прагнення відповідати стандартам, штаб головнокомандувача Залужного та військове телебачення з власної ініціативи та за власний кошт запустили серію освітніх відеороликів, які пропагують МГП (ви можете подивитися їх тут).

Спричинені цим інцидентом з доповіддю гнів та істерія вщухнуть, але зараз не час забувати про всю ту важку роботу, яка була зроблена для перетворення Збройних сил України на військових професіоналів, відданих міжнародним стандартам навіть у тих жахливих умовах, з якими вони стикаються на полі бою. Гордість, породжена професіоналізмом українських військ, — вирішальний чинник у їхній перемозі, який потребує постійного заохочення, особливо у питаннях дотримання стандартів міжнародного гуманітарного права.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору