Сили волі недостатньо: вчені зрозуміли, чому деяким людям важко схуднути

• Набір та втрата ваги — це складні процеси, які залежать не тільки від особистого контролю денної норми калорій та фізичних вправ, а й від біологічних процесів.
• Вчені під керівництвом Єлю провели експеримент, щоб з’ясувати, як реагує на прийом їжі мозок людей з ожирінням і без.
• В експерименті було 60 учасників. Їм давали глюкозу та жири, а після цього проводили МРТ та інші тести, щоб простежити за реакціями у мозку. 

У людей, які мають надлишкову вагу, не виділяється достатня кількість дофаміну, що подає сигнал про ситість. Це означає, що центри винагороди у них не працюють. Тенденція збереглася навіть після схуднення, тож поняття різної фізіології не такий вже і міф, як вважається.

Заборона розповідає про результати наукового дослідження.

Мозок при ожирінні працює інакше: висновки Єльського університету

Науковці вже знають, що набір ваги чи схуднення — це складні процеси, які залежать не тільки від особистого контролю денної норми калорій та фізичних вправ. Чималий вплив мають біологічні процеси, які неможливо контролювати самостійно, пише Science Alert.

Нещодавні дослідження показали, що у мишей мозок самостійно реагує на поживні речовини і, в залежності від їх типу і кількості, подає сигнали про голод/ситість. Вчені з Нідерландів та США під очільництвом Єльського університету з’ясували, як реагує на прийом їжі мозок двох типів людей:

• з індексом маси тіла до 30 (умовно: струнких);
• з ожирінням (ІМТ вище 30 і зростом до 181 сантиметру).

Зокрема, вивчали реакцію смугастого тіла — це ділянка, яка регулює потяг до активного пошуку та споживання їжі, а також відіграє важливу роль у формуванні емоцій і звичок.

В експерименті взяли участь 60 піддослідних (по 30 з кожної категорії). Їм давали глюкозу та жири, а через 30 хвилин проводили магнітно-резонансну томографію (МРТ) та однофотонну емісійну комп’ютерну томографію (SPECT). У такий спосіб вимірювали активність мозку та рівень дофаміну до і після прийому їжі.

У струнких учасників спостерігалося зниження активності смугастого тіла знизилася та підвищення рівня дофаміну. Це нейромедіатор, який бере участь у створенні відчуття винагороди від їжі, тобто допомагає відчути, що ми вже наїлися.

Водночас мозкова активність людей з ожирінням не змінилася. Їхнє смугасте тіло залишалося активним, а дофамін не виділявся в потрібних кількостях. Це означає, що центри винагороди у них просто не працюють.

На наступному етапі люди з надлишковою масою тіла впродовж 12 тижнів проходили спеціально розроблену програму схуднення. 26 з 30 досягли принаймні 10% втрати ваги. Тести повторили, але результати не змінилися. Тобто жодна зі знижених реакцій не була відновлена.

«Люди все ще вважають, що причиною ожиріння є відсутність сили волі, але ми показали, що існує реальна різниця в діяльності мозку. Порушення можуть сприяти переїданню і подальшому збільшенню ваги. Нам потрібно знайти момент, коли мозок починає втрачати здатність регулювати споживання їжі, що визначає цей перехід. Адже якщо ви знаєте, коли і як це відбувається, ви можете цьому запобігти. Ми прагнемо розробити терапію боротьби з ожирінням, яка враховуватиме це», — розповів ендокринолог з Єльського університету Мірей Серлі.

Тож результати доводять, що поняття так званої інакшої фізіології — це не міф. Порушення реакції мозку на харчові сигнали можуть мати глибокий вплив на боротьбу із втратою та відновленням ваги. При цьому варто враховувати, що порушення сигналів першочергово все ж є наслідком ожиріння, а не причиною.

Раніше Заборона розповідала про висновки ВООЗ щодо шкоди штучних підсолоджувачів для здоров’я. Вони є в безлічі дієтичних продуктів та навіть ліків.