(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: zaxid.net, court.gov.ua

Температура тижня: наймасштабніші обшуки кримських татар, передвиборча агонія та інше

Принизити та позбавити прав найлегше тих, хто їх уже частково позбавлений, кому складно захистити себе. Температура тижня – це дайджест, який ми створюємо, аби відстежувати найважливіші події щодо прав людини в Україні.

В окупованому Криму відбулися наймасштабніші обшуки татар, кільком суддям надійшли листа з погрозами, а нові будівельні норми передбачають інклюзію для людей із інвалідністю та батьків немовлят. Про ці та інші події, що стосуються наших із вами прав – у новому дайджесті.

 

Права кримських татар

27 березня російські силовики провели масові обшуки щонайменше 25-ти домівок кримських татар в анексованому Криму. Такі дії пояснили розслідуванням щодо прихильників організації «Хізб ут-Тахрір» у межах порушених кримінальних справ. Обшуки, зокрема, проводилися в домівках активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність».

У результаті обшуків арештували 24 людини. 29 березня російська омбудсвумен Криму Людмила Лубіна повідомила Крим.Реалії, що 23-х із заарештованих у Криму вивезли до Росії.

У результаті 55 дітей в анексованому Криму залишилися без годувальників. Окрім того, дружини трьох затриманих учора – вагітні.

Photo: ru.krymr.com

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають, що їх переслідують через релігію. Адже серед підозрюваних – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Українська омбудсвумен також Людмила Денісова зазначила, що більшість затриманих у Криму підтримували українських політв’язнів і їздили на суди в Ростов-на-Дону.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що їх несправедливо переслідують в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року.

 

Права ЛГБТІ

На сайті української омбудсвумен Людмили Денісової оприлюднили щорічну доповідь про дотримання прав і свобод людини та громадянина. У документі проаналізували й ситуацію з правами ЛГБТІ-спільноти. Висновок: без змін. В українському суспільстві і надалі зберігається високий рівень упередженого ставлення до представників ЛГБТІ-спільноти, що виявляється в непоодиноких випадках дискримінації, порушеннях права на особисту недоторканність, на повагу до людської гідності, свободу слова і мирних зібрань, а також у скоєнні злочинів на ґрунті нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, – зазначають в Омбудсмана.

Photo: Peter Hershey / Unsplash

Із початку 2018 року Уповноваженою розглянуто 29 повідомлень про випадки дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, а також відкрито 28 ініціативних проваджень щодо цього питання.

У доповіді також прямо говорять про бездіяльність органів влади: «й надалі продовжують підтримувати рівність прав для представників ЛГБТІ-спільноти тільки на словах, не квапляться перейти до виконання власних зобов’язань».

 

Права суддів

28 березня відразу кілька суддів повідомили, що отримали на електронні скриньки погрози від нібито С14 зі словами «Всім суддям України смерть». Про це повідомив ресурс «Закон і Бізнес».

Серед адресатів, зокрема, опинилися голова Сумського окружного адміністративного суду Микола Шаповал та керівник Чугуївського міського суду Харківської області Зіновій Гуменний. Обом їм прийшли погрози з електронної скриньки С14UA@i.ua. Зображення в листі закликали: «Всім суддям України смерть», «Всім, хто на перешкоді здобуття вільності трудовому люду». А завершувалося повідомлення попередженням «Ми йдемо по тебе!». Шаповал та Гуменний звернулися до Вищої ради правосуддя та генерального прокурора з вимогами захистити їх від таких погроз. Інші судді або не отримували таких листів, або ж не поставилися до них серйозно.

 

Права виборців

Протягом тижня до голосування в офісі уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової зафіксували майже тисячу звернень щодо порушення прав виборців.

Найпоширенішою проблемою стали відсутність громадян у списках виборців, а також неточності в цих списках. Із труднощами також зіштовхнулися люди, які мають проблеми зі здоров’ям. Як повідомляє Людмила Денісова, майже 10% виборців, які звернулись до омбудсмена, не змогли проголосувати вдома через відсутність медичної довідки щодо стану здоров’я. А окремі виборчі дільниці були взагалі недоступні для осіб з інвалідністю.

Photo: bzns.media

Ці вибори також не стали винятком щодо проблем із голосуванням для переселенців. Як повідомив глава місії CANADEM в Україні Ллойд Аксуорті, щонайменше 50% внутрішньо переміщених осіб не знали, що мають право голосу або не розуміли, як його реалізувати.

 

Права людей із інвалідністю та батьків немовлят

1 квітня в Україні набули чинності нові державні будівельні норми, якими передбачено обов’язок роботодавців облаштовувати інклюзивні робочі місця для людей з інвалідністю. Наразі, за словами заступника міністра регіонального розвитку Лева Парцхаладзе, в Україні приблизно три мільйони людей з інвалідністю, 80% із них – працездатні люди, які через недоступність громадського простору не можуть використати своє право на працю.

Нові робочі місця мають бути безпечні для здоров’я, раціонально організовані, розташовані не дальше ніж 50 метрів від туалетів, пристроїв питної води, розігрівання та споживання їжі. Якщо робоче місце спеціально проектуватиметься для конкретної людини з інвалідністю, то воно повинно містити комплект меблів, обладнання та допоміжні пристрої, пристосовані для конкретного виду інвалідності.

Photo: Robert Ruggiero / Unsplash

Інформування і сигналізація про небезпеку повинні мати візуальну, звукову і тактильну інформацію, а позначення приміщень усередині будівель – дублюватися тактильними знаками та розміщуватися поряд з дверима поруч з дверними ручками.

Окрім того, нові ДБН також вимагають обов’язково встановлювати сповивальні столики для немовлят під час проектування громадських вбиралень. Столики встановлюватимуть в окремих санітарних приміщеннях, які призначаються для користування маломобільними групами населення, зокрема людьми з інвалідністю.

 

Читати також: Температура тижня. Зґвалтування у колонії, боротьба за медичний канабіс і два напади ультраправих щотижня

 

Підписуйтесь на наш телеграм – оперативно і коротко про дійсно важливі новини

Про автора

Журналістка