Туреччина нібито подала заявку на вступ до БРІКС: як це може плинути на Україну

• BRICS — це група економічного та геополітичного співробітництва, заснована з ініціативи Росії у 2009 році. Спочатку в складі були Бразилія, Росія, Індія та Китай.
• Туреччина нібито офіційно подала заявку на приєднання до союзу.
• Це не єдине об’єднання, вступ до якого розглядає Анкара.

З початком війни в Україні Росія використовує зв’язки групи, щоб протистояти санкціям. Розширення організації потенційно може мати вплив на Україну, адже, серед іншого, фактично означає збільшення впливу антизахідної коаліції у світі.

Заборона розповідає про об’єднання, а також про те, як РФ може використовувати його розширення.

Анкара і BRICS: що дізналося Bloomberg

Туреччина нібито офіційно подала заявку на приєднання до БРІКС. Країна таким чином прагне зміцнити свій глобальний вплив і налагодити нові зв’язки за межами Заходу, пише Bloomberg.

«Погляд адміністрації президента Реджепа Тайїпа Ердогана полягає в тому, що геополітичний центр тяжіння зміщується від розвинутих економік. Туреччина подала заявку на приєднання до БРІКС кілька місяців тому через розчарування у зв’язку з відсутністю прогресу в її багаторічній спробі приєднатися до Європейського Союзу», — розповіли виданню джерела.

Також співрозмовники агентства вказують, що на рішення вплинули розбіжності Туреччини з низкою країн НАТО. Причина у тому, що Анкара продовжує співпрацювати з Росією, попри її повномасштабну війну проти України. При цьому, як запевнили співрозмовники Bloomberg, Туреччина має намір продовжити виконувати свої зобов’язання як член Північноатлантичного Альянсу.

«Туреччина може стати сильною, процвітаючою, престижною та ефективною країною, якщо вона покращить свої відносини зі Сходом і Заходом одночасно. Будь-який інший метод не принесе користі Туреччині, а зашкодить», — сказав Ердоган напередодні.

Анкара нібито вважає, що приєднання до БРІКС допоможе їй покращити економічне співробітництво з Росією та Китаєм, а також стати торговим каналом між ЄС та Азією. Країна, ймовірно, прагне бути центром експорту газу з РФ і Центральної Азії.

Подальше розширення БРІКС може бути обговорено на саміті у російській Казані 22-24 жовтня. Малайзія, Таїланд та близький союзник Туреччини Азербайджан також можуть приєднатися.

У БРІКС є кілька рівнів участі: спостерігач (два види) — не передбачає офіційного членства, а також безпосередньо офіційне членство. Який саме розглядає Туреччина, поки невідомо.

БРІКС це не єдине об’єднання, вступ до якого розглядає Анкара. Ердоган раніше виявляв зацікавленість у приєднанні до Шанхайської організації співробітництва, яку створили Росія і Китай на противагу НАТО.

БРІКС: що це таке

БРІКС — це група економічного та геополітичного співробітництва, заснована з ініціативи Росії у 2009 році. Спочатку в складі були Бразилія, Росія, Індія та Китай, у 2010 році доєдналась ПАР. На ці країни припадає 40% населення та четверта частина економіки світу. На початку 2024 року об’єднання розширилося ще більше — вступили Єгипет, Іран, Ефіопія та ОАЕ.

Поступово БРІКС перетворився на альтернативу Заходу, яка саме себе протиставляє глобальним організаціям. З початком війни в Україні, Росія використовує зв’язки групи, щоб протистояти санкціям. Саме Китай та Індія, після ембарго ЄС, поступово стали найбільшими імпортерами нафти країни-агресора.

«Китай, своєю чергою, давно велика риба. Шляхом БРІКС він створює собі образ головного представника Глобального півдня, що виступає за реформу чи повалення сучасного світового порядку. Існує переконання, що баланс сил зміщується не на користь Заходу. Усе більше країн, що розвиваються, орієнтуються на потенційних лідерів майбутнього, як-от країни БРІКС», — каже професор Коледжу Святої Королеви Єлизавети Падрег Кармоді.

Розширення організації може мати вплив і на Україну. Так, фактично це означає збільшення впливу антизахідної коаліції у світі, що може переманити нейтральні країни на бік політичних союзників Росії. 

«З БРІКС Росія захоче показати Заходу, що вона все ще має друзів і союзників в решті світу, незважаючи на її вторгнення в Україну», — вважає доктор Ірен Міа з аналітичного центру Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Раніше Заборона розповідала про постачання ПАР зброї в Росію: президент країни це заперечує, проте розслідувачі знайшли факти.