Читаєте зараз
«Кожен день — це новий шанс». У Львові коні допомагають пораненим військовим повернутися до життя. Репортаж Заборони

«Кожен день — це новий шанс». У Львові коні допомагають пораненим військовим повернутися до життя. Репортаж Заборони

Kateryna Moskalyuk
Іпотерапія: що це та чому українські військові потребують її просто зараз

У Львові і до, і після початку повномасштабного вторгнення функціонує простір іпотерапії, де лікування проходить через взаємодію зі спеціально навченими кіньми. Тут приймають дорослих і дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, депресією та психічними розладами, а заразом і поранених у боях з окупантами українських військових. Проєкт з відповідною назвою «Верхи у майбутнє» заснувало подружжя Олександри та Василя. Поки чоловік на фронті, Олександра спільно з засновницею громадської організації «Долоні дотик» Наталкою Сонечко щотижня проводить кінні заняття для поранених військових. Журналістка Катерина Москалюк спеціально для Заборони відвідала простір іпотерапії та розповідає й показує, як коні допомагають відновитися після важких травм і рухатись далі.


«Верхи у майбутнє»

Вона граційна, висока та розумна. Її звати Болівія, а якщо скорочено — Булка. Конячка багато років працює з людьми з інвалідністю, тож спокійно чекатиме, доки вершник освоїться з новою висотою та неквапом рушить уперед.

Болівію веде за повід Олександра — тендітна та міцна водночас, із гарними, як і її почуття гумору, кучерями. Разом з чоловіком Василем вона заснувала ГО «Федерація ветеранського та адаптивного кінного спорту України». Василь — ветеран АТО, який зараз захищає Україну на фронті, а до масштабної російсько-української війни вивчав психологію. Олександра — викладачка китайської мови, а також фахівчиня з іпотерапії. Вона проводить заняття з верхової їзди для ветеранів і поранених військових, працює з дітьми з інвалідністю та внутрішньо переміщеними особами.

«Ми працюємо за принципом «рівний — рівному». У більшості з нас хтось із рідних перебуває у зоні бойових дій або відновлюється після поранення. Ми чудово розуміємо, наскільки важливо підтримувати бійців не лише на фронті», — пояснює Олександра.

Зараз вона займається з військовими, які мають порушення опорно-рухового апарату, зокрема ампутовані кінцівки.

«Такі заняття — це не тільки про фізичний та психологічний складники. Для нас вони також про важливість бійців незалежно від того, де вони перебувають зараз, та про глибоку вдячність до них», — говорить Олександра.

На заняттях ветерани навчаються працювати з конем — правильно підходити до тварини, сідати, керувати, спілкуватися та пізнавати нового себе.

Окрім занять з верхової їзди, військові мають нагоду спробувати новий вид терапевтичних вправ — йогу на конях. Саме так: вправи на спині у коня. Їх проводить інструкторка Вікторія. Сьогодні вона чекає чоловіка з фронту та допомагає пораненим військовим.

Бійці роблять вправи на рівновагу та гнучкість, які супроводжуються силовими тренуваннями.

«Такі комплексні заняття справді покращують фізичний стан людини, підвищують увагу та концентрацію. Яскраві емоції, приємна втома та ранкова крепатура гарантовані», — говорить з усмішкою Віка.

«Долоні дотик»

«Наші заняття — це не лише відновлення, а й знайомство з собою новим після травми. Наше місце сили — це взаємодія людини, тварини і природи», — розповідає засновниця неприбуткової громадської організації «Долоні дотик» Наталка Сонечко.

Вона брала участь у Революції гідності, у 2014 році возила допомогу на схід України, жила й волонтерила в одному з підрозділів на передовій. Наталка створила осередок у селі Прибірськ на Київщині — безпечний простір для людей, яким потрібна підтримка після травмуючої події. Жінка продала свою квартиру у Борисполі, переїхала у село, купила коней та приступила до занять.

Впродовж восьми років організація «Долоні дотик» займалася психологічною підтримкою та соціальною адаптацією ветеранів, організовувала освітні табори для дітей та розвивала активний туризм. З початком повномасштабної російсько-української війни вони евакуювалися до Львова.

«Нещодавно у Львові була злива з грозою. Я хвилювалася, щоб коні, які чули вибухи, не налякалися. Утім, вони чудово адаптувались на новому місці», — розповідає Наталка.

«Найбільшим своїм досягненням вважаю взаємодію ветеранів і дітей, у тому числі з інвалідністю. Протягом літніх таборів бійці знайомляться з родинами, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, бачать труднощі та щоденний побут інших людей, — говорить Наталка. — Зараз проводимо заняття з іпотерапії для бійців з травмами, зокрема з ампутаціями».

Сьогодні організація «Долоні дотик» волонтерить для захисників — допомагає їм організувати польовий побут, забезпечує індивідуальною медициною та засобами особистого захисту і зв’язку.

«Робота з конем починається, коли наважуєшся до нього підійти, погладити, погодувати з руки, встановити контакт, — розповідає Наталка. — Круто, коли вперше сів на коня, хоча тобі понад сімдесят років. Кожен день — це новий шанс і можливість для нового відкриття».

Кінь відчуває тіло людини і, відповідно, усі його проблеми. Наприклад, коли хтось сумує або невпевнений у собі, то підсвідомо зіщулюється, і м’язи запам’ятовують цей стан. Тіло наче сканує усі душевні переживання та проблеми. Іпотерапія через відновлення рівноваги тіла повертає рівновагу в життя.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій