У М’янмі помилували екслідерку: серіал про неї увійшов би в топ-5 року

• В результаті держперевороту у 2021 році до влади в країні вдруге прийшло військове командування. Більшість членів попереднього уряду ув’язнили.
• 1 серпня 2023 року було помилувано 7 000 політв’язнів, серед яких президент країни та його головна радниця Аун Сан Су Чжі.
• Втім, скасували тільки частину незначних вироків. Вважається, що це спроба уряду зробити для західних країн видимість демократії.

Лауреатка нобелівської премії миру Су Чжі провела в ув’язненні близько 15 років. Хунта до цього  всіляко намагалася змусити її покинути країну, забороняючи візити дітей та чоловіка, який помер навіть не попрощавшись з дружиною. Вона змогла заснувати опозиційну політичну партію, яка двічі перемогла на виборах. Хоч офіційно правити Су Чжі не могла, вважається, що з 2015 року саме вона керувала країною.

Заборона розповідає про лідерку М’янми, яка ув’язнена з 2021 року.

Аун Сан Су Чжі: хто вона така

Су Чжі — донька генерала Аун Сана, героя незалежності М’янми (раніше Бірма). Його вбили за рік до того, як країна отримала незалежність від Великої Британії у 1948 році. Дівчині тоді було два роки, пише BBC.

Її матір була дипломаткою — у 1960 році її призначили послом в Індії і родина переїхала. Су Чжі вступила до Оксфордського університету, де вивчала філософію, політику та економіку. Там вийшла заміж за академіка Майкла Аріса.

Після навчання довгий час жила та працювала у Японії, Бутані та Великій Британії, але у 1988 році повернулася до М’янми, щоб доглядати за хворою матір’ю. В країні тоді якраз почалися протести — тисячі студентів, офісних працівників і ченців вимагали від військового правління, яке тоді захопило владу, демократичних реформ.

Жінка давно захоплювалася ненасильницькими кампаніями Мартіна Лютера Кінга та Махатми Ганді, тому долучилися до мітингів. Згодом взагалі очолила кампанію проти генерала У Не Віна.

Мирні демонстрації жорстоко придушила армія, а Су Чжі схопили і помістили під домашній арешт. Вона була ув’язнена впродовж шести років. У цей період її навіть нагородили Нобелівською премією миру за те, що вона стала видатним прикладом сили безправних.

Її звільнили в липні 1995 року і запропонували виїхати до Великої Британії, де жили її чоловік та двоє синів. Вона відмовилася, побоюючись, що назад у М’янму її вже не пустять. Після цього влада посилила тиск, намагаючись всіляко змусити її виїхати. Так, навіть коли її чоловік захворів на рак і звернувся до хунти, аби востаннє побачитися з дружиною, йому відмовили. Жінка так і не попрощалася з ним. Пізніше у багатьох інтерв’ю вона говорила, що це одна з багатьох жертв, на які вона пішла задля того, аби побачити М’янму справді вільною демократичною державою.

Починаючи з 2000 року, вона ще кілька разів потрапляла під домашній арешт — в основному на рік-два. Сумарно жінка провела в ув’язненні близько 15 років.

Це не завадило їй заснувати політичну партію «Національна ліга за демократію» та взяти участь у виборах. Так, у 2012 році вони виграли і пройшли у парламент. Су Чжі склала присягу як депутат і лідерка опозиції, а вже у травні-2013 вона вперше за 24 роки покинула М’янму, щоб показати, що цього разу зможе повернутися.

Під час перевиборів у 2015 році НЛД перемогла на перших за 25 років відкритих виборах у М’янмі, однак президентський пост дістався не Су Чжі. Згідно з конституцією країни, очолити державу не може людина, діти якої є іноземцями (її сини громадяни Сполученого Королівства). Вона обійняла посаду статського радника при Він М’їну (також був політв’язнем багато років). Вважається, що фактично країною керувала саме Аун Сан Су Чжі.

Держпереворот у М’янмі в 2021 році

НЛД наприкінці 2020 року знову перемогла на виборах, отримавши навіть більше голосів, ніж у 2015 році. Представники армії заявили, що результати голосування були сфальсифіковані.

Увесь цей час військові продовжували займати чверть місць у парламенті та контролювали ключові міністерства. Акумулювавши достатньо сил, 1 лютого 2021 року військові організували державний переворот. Обраний уряд було повалено, а більшість чиновників, включно з Аун Сан Су Чжі — заарештовано. 

В країні ввели надзвичайний стан та сформували тимчасовий уряд, який діє дотепер. За підрахунками, до березня 2023 року було убито від кількох сотень до понад 3 000 протестувальників, 20 000 людей заарештовано, а 55 000 будинків спалено. До страти засуджені десятки активістів. Влітку-2022 в країні вперше з 1980-х років відбулася страта — вбили чотирьох мітингарів.

Вирок Су Чжі: за що помилували

Су Чжі знову посадили за ґрати, звинувативши у 19 злочинах, які передбачають 33 роки ув’язнення. Серед обвинувачень незаконне присвоєння, зберігання та перевезення рацій, порушення закону про запобігання стихійним лихам, отримання хабарів та незаконних платежів (розкрадання держказни), пише Reuters.

1 серпня 2023 року хунта видала указ, відповідно до якого її помилували по п’ятьох пунктах і перевели під домашній арешт. Зняті обвинувачення стосуються найбільш незначних злочинів, серед яких порушення правил щодо COVID-19 під час передвиборчої кампанії. Це змінює термін ув’язнення всього на шість років.

«Вона не буде звільнена з-під домашнього арешту. Рішення було лише  частиною амністії, згідно з якою понад 7 000 в’язнів було звільнено по всій країні. Таким же чином помилували Він М’їна, але він теж залишиться під вартою», — каже джерело видання.

Раніше Заборона розповідала про кризу у Франції, яка виникла після вбивства підлітка. Воно стало 13 з початку 2023 року через закон, який дає право поліцейським на жорстоку реакцію.