Читаєте зараз
У пошуках гострих відчуттів: звідки береться адреналінова залежність та що з нею робити

У пошуках гострих відчуттів: звідки береться адреналінова залежність та що з нею робити

Polina Vernyhor
Адреналінова залежність: що це та як вилікувати

В одному з попередніх матеріалів Заборони лікар з Харкова розповідав про пацієнтку, яка після обстрілів кинулася допомагати постраждалим і навіть викликала їм швидку. Вже вдома жінка побачила, що сама стікає кровʼю — її сильно поранило. Саме так працює адреналін, який людський організм виділяє у відповідь на гострий стрес. Та іноді викиди адреналіну стають звичними — це цілком ймовірно в умовах війни. В деяких випадках звичка переростає у залежність. Журналістка Заборони Поліна Вернигор розібралася, як працює адреналін та звідки береться залежність від нього. 


Що таке адреналін?

Адреналін — це гормон, який виділяють наші наднирники, коли ми перебуваємо в стресі. Він потрапляє прямо в кровотік упродовж 2–3 хвилин після стресової події. Адреналін — це така собі емейл-розсилка, що доносить різним органам сигнал про небезпеку.

Ми вже писали про реакції організму на стрес. Усього їх три: «бий», «біжи» і «замри». За «бий» і «біжи» відповідає саме адреналін. Коли він потрапляє у кров, в організмі можуть відбуватися різні реакції, наприклад:

  • пришвидшується серцебиття;
  • підвищується пульс;
  • розширюються дихальні шляхи;
  • пришвидшується дихання;
  • виділяється піт;
  • посилюються нюх, слух, зір, сприйнятливість до світла або температури, витримка;
  • підвищується больовий поріг;
  • напружуються мʼязи.

Ймовірно, ви могли чути термін «прилив адреналіну». Ним описують стан, коли ми відчуваємо всі або майже всі ці симптоми. Це цілком нормальна реакція організму та важливий механізм виживання — він готує тіло до того, щоб рятуватися від небезпеки.

Можливо, ви знаєте історії, коли під час якоїсь небезпеки відкривалися нові можливості тіла. Наприклад, тікаючи від собаки, людина може досягти швидкості, з якою ніколи у звичайному житті не бігала. Або під час обстрілів поранений не відчуває уражень та самостійно дістається укриття. Ці дива з нашим тілом робить саме адреналін.

Як адреналін впливає на процеси в організмі?

Ці процеси відбуваються підсвідомо, автоматично. Інформація про потенційну небезпеку передається у частину мозку, що зветься мигдалиною — вона розташована всередині головного мозку і відповідає за обробку емоцій. 

Далі інформація передається в гіпоталамус — невелику ділянку в основі мозку, що зокрема відповідальна й за гормони. Звідти сигнал йде у наднирники. У відповідь вони виділяють адреналін у кров. Звідти гормон потрапляє у різні органи, що й викликає симптоми, описані вище. 

У деяких людей виникає залежність від ефекту, який дає оцей «викид адреналіну». Як і з будь-якою залежністю, у цьому випадку людина починає шукати можливості відчувати цей стан раз за разом. 

Як працює адреналінова залежність?

Людей, які регулярно шукають подібний досвід, називають «адреналіновими наркоманами», шукачами гострих відчуттів або просто відчайдухами. Але це не зовсім про відчайдушність. Це поведінкова залежність, схожа на залежність від азартних ігор, спорту або шопінгу, бо в усіх цих випадках немає зовнішньої хімічної речовини.

Адреналінова залежність сама по собі не несе жодної шкоди, але може призвести до імпульсивної участі в небезпечних видах діяльності. В момент небезпеки у таких людей дуже часто відключається раціональне сприйняття — людина може не усвідомлювати наслідків ризику. 

Є багато різних проявів адреналінової залежності. Люди, які її мають, часто можуть займатися екстремальними видами спорту — парашутним спортом, мотогонками, скелелазінням. Інші обирають небезпечні напрями роботи — рятувальниками, пожежниками, військовими, журналістами тощо.

Ось деякі ознаки наявності адреналінової залежності:

  • людина відчуває сильний потяг до діяльності, що несе великий ризик;
  • якщо вона не бере участь у такій діяльності, то відчуває розчарування, апатію, занепокоєння;
  • людина втрачає інтерес до інших видів діяльності;
  • продовжує йти на ризик навіть попри негативні наслідки попереднього досвіду — наприклад, травми;
  • стає дедалі залежнішою від ризикової діяльності, збільшуючи свій досвід.

Але діяльність, що викликає у нас приплив адреналіну, необовʼязково має бути небезпечною для життя. Дехто намагається викликати симптоми деструктивною поведінкою — наприклад, крадіжками, навмисним пошкодженням чужого майна, водінням автомобілю на великій швидкості. Якщо ви спеціально нариваєтеся на сварки, свідомо маніпулюєте людьми або відкладаєте роботу на останню мить, щоб дороблювати все в стресі, це також може бути ознакою залежності від адреналіну. Ще такі залежні часто зловживають алкоголем та наркотичними речовинами або змішують їх, знаючи про можливі наслідки.

Як виявити адреналінову залежність?

Діагнозу «адреналінова залежність» немає у Міжнародній класифікації хвороб. Теста, який міг би визначити, чи є у людини адреналінова залежність, теж не існує. Але є перелік характеристик, які найчастіше трапляються в шукачів гострих відчуттів.

У Гданську досліджували поведінку людей, які часто стрибають з парашутом. Дослідження показало, що особистість людини є одним із наголовніших чинників ризикової поведінки. Ось які риси характеру згадуються у дослідженні:

  • імпульсивність та спонтанність;
  • відкритість до змін та гнучкість;
  • схильність до творчості;
  • бажання новизни та складності.

Самі по собі ці риси характеру звичайні і не вважаються небезпечними. Вони навіть можуть бути корисними і допомагати в досягненні успіху в житті. Проте якщо людина з такими рисами регулярно ставить своє життя під загрозу, це привід замислитися про проблему.

Також є дослідження, в яких розглядають звʼязок між досвідом солдатів, що побували на війні, із їхнім потягом до екстриму. Ймовірно, коли людина потрапляє в умови, де вимушена відчувати стрес і загрозу для життя регулярно, викид адреналіну стає звичкою. Тож коли людина повертається до мирного життя, вона може шукати можливостей відчувати викид адреналіну знову.

Сутність небезпечних ситуацій полягає в тому, що в них є якийсь ризик. Тому цілком ймовірно, що в результаті екстремальних захоплень людина ризикує отримати травми, а в деяких випадках і померти. Така ймовірність зростає з часом, адже ловці адреналіну втрачають розсудливість і йдуть на все більший ризик.

Крім того, такі захоплення можуть впливати і на гормональний фон. Ефект від викиду адреналіну в кров короткостроковий — він зникає після того, як небезпека минула. Сам по собі цей процес не несе небезпеки. Проте часті викиди адреналіну можуть призвести до таких проблем:

  • пошкодження кровоносних судин;
  • підвищений ризик серцевого нападу або інсульту;
  • тривожність;
  • безсоння;
  • головний біль;
  • збільшення ваги.

Що з цим робити?

Якщо говорити про допомогу ззовні — це лише психотерапія. Ліків від адреналінової залежності немає. Але ви можете навчитися технік, які допомагають зменшити стрес — наприклад, йоги або дихальних вправ.

Є низка хвороб, повʼязаних із надлишковою кількістю адреналіну в організмі. Наприклад, рак наднирників потенційно може призвести до того, що організм випрацьовує більше адреналіну, ніж потрібно — це може викликати адреналінову залежність. Тому варто пройти медичне обстеження, щоб виключити подібні причини.

Основний ключ боротьби з наслідками адреналінової залежності в тому, що викликати адреналін можна і без загрози для життя. Є багато способів відчути приток адреналіну у безпечному та контрольованому середовищі — наприклад, американські гірки, скелелазіння, перегони на трасах з обмеженою швидкістю, рафтинг, дайвінг, квест-руми і навіть перегляд фільмів жахів. Важливо, щоб під час цих занять поруч був хтось, хто зможе контролювати ситуацію і зупинити процес, якщо вам загрожуватиме реальна небезпека.

Головна задача — зменшити ймовірність неприємних наслідків. Адреналіновий залежний у колективі несе серйозну небезпеку для всієї команди, в якій працює. Особливо це стосується ситуацій, в яких людина в гонитві за екстримом несвідомо ставить під загрозою життя колег або побратимів. Тому, якщо ви впізнаєте залежного від адреналіну серед своїх колег чи підлеглих, наполягайте, щоби цю людину не ставили на задачі, де вона б ризикувала своїм життям — принаймні до того моменту, поки вона не пройде курс психотерапії.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору