Гриби й екстазі в медицині: як працює психоделічна терапія - Заборона
Читаєте зараз
У США можуть дозволити психоделічну терапію. Чи справді «клубні» наркотики допомагають лікувати депресію?

У США можуть дозволити психоделічну терапію. Чи справді «клубні» наркотики допомагають лікувати депресію?

У США от-от можуть дозволити психоделічну терапію. Як клубні наркотики лікують депресію та посттравматичний розлад

Галюциногенні гриби та екстазі вже за пару років можуть офіційно позбутися статусу суто наркотичних речовин та стати медпрепаратами, які відпускатимуть за рецептом у США. Над цим сьогодні працюють науковці зі всього світу. Дослідження доводять: деякі психоделічні препарати ефективні в лікуванні депресії, посттравматичного стресового розладу та залежностей. Заборона розповідає, що таке психоделічна терапія та які до неї є питання.


Що таке психоделіки в медицині?

Псилоцибін (або ж гриби), ЛСД, MDMA (чи екстазі) — це психоделічні препарати, що змінюють свідомість людини. Вживати їх заборонено законом у більшості країн світу. Та, наприклад, у США ці речовини можна вивчати в медичних цілях. Науковці дійшли висновку, що відомі всім наркотики можуть бути корисними в лікуванні психічних розладів. Деякі дані свідчать і про те, що психоделіки ефективніше за певні дозволені сьогодні антидепресанти борються із тривалою депресією та посттравматичним стресовим розладом.

Під час досліджень вчені не просто дають гриби чи ЛСД добровольцям. Вони вивчають, як на препарати реагує мозок людини — за допомогою спеціального обладнання досліджують, як поводяться нейрони. 

Для психоделічної терапії є кілька умов: дозування має визначати лікар; препарати отримують лише ті, хто має клінічно встановлений діагноз; пацієнта впродовж курсу, включно із самим процесом прийому речовин, супроводжують психотерапевти. Психотерапевтичні сеанси так само важливі, як і прийом препарату, адже пацієнт має не просто відправитися у тріп, а пропрацювати свої травми.

Наразі впродовж одноденного клінічного сеансу під наглядом двох терапевтів пацієнт отримує 20-30 мг чистого псилоцибіну. За словами лікаря Метью Джонсона, заступника директора Американського дослідницького центру, у середньому це відповідає 4-5 грамам сушених грибів Psilocybe cubensis — найбільш поширеного виду на чорному ринку. Стандартна рекреаційна доза — 2 грами.

Серед закладів, які відкрили відділення психоделічних досліджень — Єльський та Каліфорнійський університети й одна з найстаріших лікарень у Нью-Йорку, Маунт-Сінай. Також сьогодні існують десятки стартапів, що мають на меті вивчення та просування цього виду терапії, а також займаються технологічними розробками для нього. Долучаються і приватні медичні компанії. Наприклад, Compass Pathways з головним офісом у Великобританії проводить 22 клінічних випробування в десяти країнах світу — фахівці вивчають вплив псилоцибіну на хворих депресією.

Пляшечка синтетичного псилоцибіну з Центру клінічних досліджень Блустоун при коледжі Нью-Йоркського університету

Як працює психоделічна терапія?

Це не «візьми дві і подзвони вранці», пояснює лікар Метью Джонсон. За його словами, лікування психоделіками в майбутньому буде подібне до досліджень, які проводять сьогодні. Вони нагадують «амбулаторну хірургію». Це сеанси, які призначає лікар. Наразі заведено, щоби пацієнт лягав на ліжко, вдягав чорну пов’язку на очі та слухав музику.

Як реагуватиме мозок, залежить від речовини. Псилоцибін та ЛСД діють на рецептори серотоніну, який впливає на настрій. Дослідження демонструють, що ці препарати можуть стимулювати здатність мозку створювати нові нейронні зв’язки. Ліки «активують терапевтичний стан, подібний до сновидіння, посилюють сенсорне сприйняття, а спогади виникають, наче маленькі фільми», пояснює психіатр і нейрохімік з Університетської психіатричної лікарні в Цюриху Франц Волленвейдер. Він вважає, що в такому стані людям легше позбутися стереотипів мислення. Ідея терапії в тому, щоби відчинити двері для нових ідей про те, як мислити про минуле й майбутнє, та закріпити їх у супроводі психотерапевта, додає психофармаколог Імперського коледжу Лондона Девід Натт.

MDMA змінює свідомість, робить людину більш відкритою та вразливою — вводить її у стан, коли терапевту простіше дослідити травму й опрацювати її. Водночас реакція людини на препарат індивідуальна. Вона залежить від обставин, в яких перебуває пацієнт, хімічного складу його мозку, життєвого досвіду.

Щоб описати лікування, терапевти проводять аналогію з тілом, каже Сара Рід, координаторка досліджень команди Університету Коннектикуту, що вивчає вплив MDMA на посттравматичний стресовий розлад.

«Наше тіло має розум, який прагне рухатися до зцілення. Якщо ви порізали руку й при цьому тіло здорове та добре функціонує — воно знатиме, що робити, аби зцілитися. Ми вважаємо, що психіка має такі ж властивості. Вона хоче рухатися до зцілення, але іноді цьому заважають перепони. Наша філософія в тому, щоби створити контейнер й покласти в нього деякі з цих перепон. Тоді людина зможе опрацювати травми по-своєму, у зручний для себе час», — каже Рід.

А докторант клінічної психології в Університеті Коннектикуту Теренс Чінг зазначає: терапія допомагає побачити широку картину. Виходить, каже він, життя людини, що має певні проблеми, зводиться до того, що фрагментів пазлу, який необхідно скласти, стає все більше. А той, хто проходить терапію, робить кілька кроків назад, аби побачити здалеку, як усе влаштоване. Завдяки цьому, вважає він, люди знову зможуть насолоджуватися життям.

Навіщо лікувати психоделіками, якщо є антидепресанти?

Антидепресанти допомагають не всім. У випадках сильної депресії вони можуть діяти нетривалий проміжок часу. Наразі світ стикнувся з кризою психічного здоров’я, коли все більше людей страждає від ментальних розладів, з опіоїдною кризою, а також з лібералізацією наркополітики. Наприклад, за 2017 рік 70 тисяч американців померли від передозування опіоїдами, які використовують для лікування посттравматичного стресового розладу.

Насправді дослідження психоделіків як медпрепаратів не нові. Їх проводили ще у 50-60-ті роки минулого століття. Але тоді ж препарати вийшли з-під медичного контролю: їх стали активно вживати на вулицях, через що країни вирішили згорнути дослідження та заборонити речовини.«Це справжня трагедія, адже психоделіки — лише інструмент, і наслідки їхнього вживання, корисні чи небезпечні, залежать від того, як ці речовини приймати», — вважає засновник міждисциплінарної Асоціації психоделічних досліджень (MAPS) Рік Доблін.

«Я хочу ЛСД», — напис на спині учасника американського музичного фестивалю Woodstock 94

Що вчені дізналися про психоделіки?

У 2017 році Управління продовольства та медикаментів США присвоїло статус «проривної терапії» психотерапії з використанням MDMA для лікування посттравматичного стресового розладу. Такий статус Управління присвоює найперспективнішим дослідженням. Це сталося після того, як дослідження, яке фінансує MAPS, показало: 56% учасників відчули «значне полегшення» — настільки, що їхній стан більше не відповідав посттравматичному стресу.

80% залежних від куріння кинули згубну звичку мінімум на пів року після лікування псилоцибіном. За рік 67% до куріння не повернулися. Про це свідчать дані дослідження, проведеного ще у 2006 році. У 2015-му інше дослідження продемонструвало, що стан 80% онкопацієнтів з депресією та тривожністю покращився.

Дослідження 2020-го показало, що у 71% людей із депресією, які приймали псилоцибін, вполовину скоротилася кількість симптомів захворювання. 50% учасників зрештою вийшли в ремісію.

Психоделіки абсолютно безпечні?

Це невідомо, адже ще жодне з досліджень такої терапії не завершене. Та вже відомо про ризики. У рідкісних випадках псилоцибін та ЛСД можуть сприяти розвитку психічних розладів. Найчастіше таку реакцію спостерігають у людей з особистою або сімейною історією психічних захворювань. Наприклад, хворих на шизофренію виключають з досліджень. Також вчені не мають даних щодо впливу психоделіків на пацієнтів із серцевими проблемами.

Наразі MAPS провела III фазу досліджень того, як MDMA впливає на людей із посттравматичним стресовим розладом. Це були 90 піддослідних із різних куточків світу. III фаза — завершальна, і саме після її результатів вирішують, чи схвалювати лікування. Однак MAPS ще не опублікувала результати дослідження. Втім, вчені сподіваються, що вже до 2023-го терапія буде доступна й легальна.

Скільки може коштувати психоделічна психотерапія?

Багато. Й питання доступу до такої терапії — одне з ключових сьогодні. Наразі медики й активісти, які працюють над просуванням методу в Штатах, сходяться на думці, що навіть у випадку схвалення Управлінням медикаментів терапія не буде доступною всім. Вартість оцінюють у 13-15 тисяч доларів за курс лікування. Основна частина ціни — не препарати, а терапевтичні години. Наразі курс передбачає 42 години роботи з двома психотерапевтами, а також три ночівлі в медичному центрі. Тож поки тривають дискусії про необхідну кількість годин роботи з психотерапевтом, сеансів саме зі вживанням препаратів тощо.

«Важливо подумати […], чи не стане це невловною формою медицини, доступною лише тим обраним, в яких є фінансова можливість взяти відпустку та пройти курс лікування. Чи зможемо ми зробити її доступною для більш уразливих груп населення, які потребують терапії? На кого насправді націлена психоделічна медицина? Це величезне питання», — зазначає координаторка досліджень Рід.

Лікування психоделіками буде доступне в Україні?

Навряд чи. Сьогодні псилоцибін, MDMA, ЛСД у країні заборонені. Заборонений і медичний канабіс, хоча його потребують онкопацієнти для знеболення. Ми вже розповідали, як в Україні намагаються декриміналізувати медичну марихуану та чому це не вдається.

Водночас в Україні дозволений кетамін, який використовують у медицині й ветеринарії як препарат для хірургічного наркозу. Він демонструє хороші результати в боротьбі із симптомами депресії. Кетамін виробляють у Києві, і тут також розташована перша та єдина в Східній Європі клініка кетамінової терапії «Експіо». Про неї Заборона детально розповідала тут.

Нагору