У сирійських таборах живуть десятки українок із дітьми, які втекли з ІДІЛ. Вони роками чекають повернення на батьківщину, але їх не забирають | Заборона
Читаєте зараз
У сирійських таборах живуть десятки українок із дітьми, які втекли з ІДІЛ. Вони роками чекають повернення на батьківщину, але їх не забирають

У сирійських таборах живуть десятки українок із дітьми, які втекли з ІДІЛ. Вони роками чекають повернення на батьківщину, але їх не забирають

Родичі українок, які перебувають у закритих таборах для біженців Аль-Хол і Родж на півночі Сирії, звернулися до українських чиновників із проханням повернути їх на батьківщину, оскільки умови життя в таборах нестерпні. Там роками живуть переважно жінки й діти бойовиків, що воювали за «Ісламську державу» в Сирії та Іраку. Головна редакторка Заборони Катерина Сергацкова, що досліджує ІДІЛ на пострадянському просторі, розповідає, що все це означає.


9 жовтня в Києві родички українок, які перебувають у сирійських таборах для біженців, виступили на пресконференції. Вони кажуть, що українські чиновники ігнорують на українок із дітьми, які живуть у сирійських таборах біженців. За словами активістки ініціативної групи Фатіми Бойко, на її запити та запити інших родичів застряглих у сирійських таборах жінок не відреагували ні офіс з прав людини, ні СБУ, ні Офіс Президента України, ні МЗС. Водночас Міністерство закордонних справ, за словами Бойко, пояснює бездіяльність тим, що консульство України в Дамаску зачинено.

Фото: youtube.com

Журналіст видання «Крим.Реаліі» й організатор пресконференції Тарас Ібрагімов каже, що в сирійському таборі Аль-Хол перебувають 13 жінок і 25 дітей, а в таборі Родж — 4 українки і 18 дітей. Він стверджує, що три громадянки України загинули там, а шістьом жінкам із дітьми вдалося покинути табір самостійно.

Аудіо: Альона Савчук

«Це мусульманки, українки, кримські татарки і представниці інших національностей, — каже Ібрагімов. — Хтось перебуває там три роки, хтось близько двох, хтось більш ніж рік».

Табір-держава

За даними Міжнародного центру вивчення радикалізації Королівського коледжу в Лондоні, з квітня 2013-го до червня 2018 року до лав «Ісламської держави» вступили понад 41 тис. іноземців з усього світу. Значна частина з них — родом із колишніх республік Радянського Союзу. Американська розвідка, наприклад, каже про тисячі вихідців із країн Центральної Азії та Кавказу в лавах ІДІЛ.

Фото: Sam Tarling/hrw.org

Табір Аль-Хол на півночі Сирії відомий тим, що в ньому живе, за різними підрахунками, до 100 з гаком тисяч біженців. За даними правозахисної організації Humans Rights Watch, саме там опинилися більшість бойовиків «Ісламської держави» і членів їхніх сімей після розгрому терористів в 2018 році. У HRW вважають, що в таборі перебуває близько 11 тисяч іноземців, більшість — вихідці з країн колишнього СРСР.

За даними Американського інституту миру на кінець травня 2020 року, в таборі проживає понад 68 000 людей (43 тис. з них — діти, решта переважно жінки), зокрема близько 10 000 іноземців з більш ніж 50 країн. У дослідженні інституту йдеться про те, що умови в Аль-Хол «жахливі»: табір розташований в пустелі, люди живуть у тропічних наметах, в антисанітарії. Ситуація ускладнюється тим, що Аль-Хол, як і сусідній табір Родж, контролюється владою іракського Курдистану, що вважається невизнаною державою для Іраку. Тому туди складно потрапити таким гуманітарним організаціям, як ООН. Міжнародні правозахисні організації називають те, що відбувається, гуманітарною катастрофою.

Фото: Sam Tarling/hrw.org

Ще одна проблема в таборі — це фізичне й психологічне насильство. За словами професорки Гарвардського університету, дослідниці радикальних релігійних груп Віри Миронової, в Аль-Хол за роки його існування сформувалася своєрідна «Ісламська держава» в мініатюрі» — з тими ж правилами, які були в терористичній організації за часів її окупації сирійських та іракських територій.

«У таборі регулярно відбуваються конфлікти й навіть масові бійки між прихильницями й противницями ІДІЛ, — каже Миронова. — У прихильниць є своя Хізбу — внутрішня «поліція моралі» ІДІЛ, є Амніят — спецслужба. Вони стежать, чи носять жінки в таборі хіджаб, чи спілкуються з чоловіками на ринку, і карають їх, якщо ті не дотримуються правил «Ісламської держави».

Тимчасовий табір біженців у передмісті Мосула, Ірак, 2017. Фото: Катерина Сергацкова

Фатіма Бойко також каже, що в таборі регулярно б’ють жінок і дітей. «Будь-яка спроба сказати, що [жінки] хочуть виїхати, каралася стратою», — розповідає вона. За її словами, племінницю Фатіми недавно забрали в невідомому напрямку курдські військові, і вона не знає, де та перебуває зараз. Фатіма стверджує, що ситуація в сирійських таборах біженців критична, однак українська влада чомусь не реагує на прохання забрати своїх громадян звідти.

Читайте також

Повернення

«Зазвичай країни не забирають із таборів людей через свої внутрішні проблеми, — вважає Віра Миронова. — Або не можуть домовитися, що з ними робити, або існує сильна опозиція всередині країни».

Фото: Sam Tarling/hrw.org

«Що довше населення табору залишається в жахливих умовах без перспектив на майбутнє за межами Аль-Хол, то більша ймовірність того, що жителі радикалізуються або зміцнять свої переконання. А втеча з табору загрожує насильством з боку прихильників ІДІЛ», — йдеться в дослідженні Американського інституту миру.

Сьогодні далеко не в усіх держав є досвід повернення своїх громадян, які перебували в «Ісламській державі» або з інших причин опинилися в таборах біженців у Сирії. Серед тих, хто займається репатріацією на офіційному рівні, — США, деякі країни Євросоюзу, Австралія. На пострадянському просторі успішний досвід є у Казахстану, влада якого в 2018 році почали проводити спецоперацію «жусай» (є навіть фільм про це), пізніше цей досвід перейняли в Узбекистані.

Фото: Кадр з фільму «Довга дорога додому»

Російська влада за допомогою глави Чечні Рамзана Кадирова повернула кількох жінок із дітьми з Сирії, однак проти більшості з них після повернення порушили кримінальні справи.

Україна на офіційному рівні не повернула жодного громадянина з Сирії та Іраку. У Міністерстві закордонних справ України повідомили Заборонi, що відомство не коментує ситуацію. В СБУ також не коментують цей процес.

Нагору