Українці не можуть виїхати на роботу за кордон. Пояснюємо, як це вплине на економіку
Від початку карантину, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в Україну повернулися два мільйони трудових мігрантів. Їхні спроби повернутися на роботу за кордон переважно невдалі. Разом із економісткою та доценткою Київської школи економіки Ольгою Купець пояснюємо, як заборона на виїзд може вплинути на стан української економіки, як зміниться ринок праці після карантину та наскільки адекватними є альтернативи заробітку, які пропонує уряд.
Чому українці їдуть працювати за кордон?
Типи міграції можна умовно поділити на дві категорії. Більшість – це ті, які їдуть працювати на низькокваліфікованих роботах, зокрема сезонних. В умовах безвізу людина може до трьох місяців працювати за кордоном без додаткової візової тяганини та отримання дозволів. Причина такої міграції – можливість заробити більше, ніж в Україні. Найпопулярніші сфери – це сільське господарство, будівництво та догляд за літніми людьми та дітьми. На такі роботи їдуть, зокрема, і люди з вищою освітою. Вони працюють на нижчих за статусом роботах і посадах, але отримують за це більше грошей, ніж за свою роботу в Україні. Друга категорія – це спеціалісти та професіонали, які їдуть працювати за своєю спеціальністю – наприклад, фізики чи айтішники в Штати чи Швейцарію, пояснює економістка: «Вони їдуть не стільки заради зарплати, як заради професійного зростання. Адже там вони можуть працювати в добре обладнаних лабораторіях і розвиватися».
За даними опитування Державної служби статистики України за 2017 рік, найпопулярніші країни для трудових мігрантів з України – Польща, Росія та Італія. Три чверті всіх заробітчан працюють у цих трьох країнах, далі в рейтингу – Чехія, Білорусь і Сполучені Штати Америки.
Скільки українців працюють за кордоном?
Точно невідомо, адже офіційної статистики, скільки людей виїжджають саме для того, щоб працювати, в Україні не існує. Фіксують лише тих, хто змінює постійне місце проживання, пояснює Ольга Купець. А тому важко проаналізувати, скільки відсотків людей їдуть на низькокваліфіковані роботи. За приблизними підрахунками, трудових мігрантів з України – до двох мільйонів людей.
Що відбувається з трудовою міграцією під час карантину?
Якщо коротко, то Україна зараз не сприятиме виїзду людей за кордон. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 28 квітня. Попри те, що сусідні країни звертаються до українського уряду з проханнями організувати чартерні рейси для українців, уряд вважає «нелогічним паралельно організовувати масові чартери для вивезення українців до країн, де теж продовжується пандемія», заявив Дмитро Кулеба.
23 квітня з України до Фінляндії вилетіли 200 українських трудових мігрантів, які працюють у сфері сільського господарства. Цей чартерний рейс організували фіни на прохання фермерів – у Фінляндії пояснили, що без цих робітників вони не впораються з весняними посівними роботами. Після прильоту всі зобов’язані пройти двотижневий карантин.
29 квітня схожий рейс, але з Києва до Лондона, скасували за дві години до вильоту. Державна авіаційна служба заборонила політ. Авіакомпанія МАУ, яка виконувала цей рейс, заявила, що відомство не вказало підставу для заборони та не надало посилання на нормативні документи.
Як постраждає українська економіка від того, що заробітчани не можуть виїхати на роботу? Скільки грошей вони приносили в економіку?
За даними Нацбанку України, торік офіційних переказів в Україну було приблизно чотирнадцять мільярдів доларів. Проте, уточнює економістка Ольга Купець, ця сума не репрезентативна, оскільки значна частина – це перекази з таких країн, як Сінгапур, Ліберія, Панама чи Кіпр. Це держави, де немає великої кількості мігрантів з України, але вони популярні серед офшорних компаній.
За оцінкою Ольги Купець, мова йде про 3-5 мільярдів лише офіційних надходжень – тобто грошей, які відправляють через банк чи перекази на кшталт Western Union. Крім офіційних, є також неофіційні канали – наприклад, коли гроші передають готівкою, автобусами, кур’єрами чи привозять самостійно. У 2019 році, за оцінками Національного банку України, через неформальні канали завезли майже шість мільярдів.
Яку альтернативу роботі за кордоном пропонує держава? І в чому її проблема?
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що аби забезпечити людей роботою в Україні, тут створять нові робочі місця та доступне кредитування бізнесу. За його словами, лише у сфері дорожнього будівництва цього року створять додаткові 170 тисяч робочих місць. Проблема цієї ідеї, пояснює Ольга Купець, у тому, що немає жодної конкретики – коли буде ця робота, як вона оплачуватиметься та для кого призначена. Скажімо, жінки навряд чи зможуть на неї претендувати, додає економістка. «Відсутність конкретики і довіри до влади сприятиме тому, що люди всілякими методами намагатимуться повернутися на роботу за кордон. Якщо в них є запаси, то перечекають. А чоловіки надаватимуть перевагу роботі таксистами чи у сфері доставки, аніж чекатимуть на примарні перспективи у державному секторі на тому ж будівництві», – пояснює економістка.
Як зміниться ринок праці для іноземців після карантину?
Залежить від того, скільки триватиме карантин. Якщо уряд незабаром відпускатиме тих, хто хоче виїжджати, то майже нічого не зміниться. Якщо ж заборона виїзду триватиме, то попит на робочих зростатиме, а пропозиція скорочуватиметься. Це вплине на те, що роботодавці підвищуватимуть зарплати – щоби мотивувати працювати місцевих, які раніше відмовлялися працювати за низьку для них платню. «Наші звикли працювати у складних умовах, у яких не погоджуються працювати фіни, британці чи поляки», – пояснює економістка.
Наприклад, поляки їхали з Польщі працювати в Німеччину. Відповідно, аби вони залишилися в Польщі, місцеві роботодавці будуть змушені підвищувати зарплати. А українці будуть намагатися потрапити за кордон нелегально, платячи хабарі прикордонникам: «Люди їдуть за якістю життя – якщо вона тут покращиться, то люди і не виїжджатимуть. Не вистачить адміністративних ресурсів тримати 40 мільйонів тут», – додає Ольга Купець.
