Українці в Польщі покривають допомогу уряду податками, але умов, аби вони лишилися назавжди, не буде. Чому так?

Olha Hembik

У квітні 2024 року у Польщі відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування. Найімовірніше, деякі кандидати знову говоритимуть про зменшення допомоги для українських біженців, маніпулюючи певними верствами електорату.

Утім, свіже дослідження впливу біженців з України на економіку Польщі виявило, що українці більше вклалися у польський казан, аніж взяли звідти. Журналістка Ольга Гембік звернулася до експертів щодо деталей.


Робота в Польщі для українських мігрантів

Українські біженці, котрі з початком повномасштабної війни опинилися у Польщі, у 2023 році додали до місцевого ВВП 0,7–1,1%. У довгостроковій перспективі, коли економіка повністю адаптується, цей показник зросте до 0,9–1,35%, йдеться у звіті Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Дослідження «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі» на замовлення ООН провела міжнародна консалтингова компанія Deloitte.

Швидкому вливанню українців в польський ринок праці сприяла державна політика, спрямована на підтримку українських біженців. Тим, хто приїхав до Польщі після 24 лютого 2022 року, не потрібно було отримувати дозвіл на роботу для іноземця. Усі формальності, пов’язані з легальним працевлаштуванням, має залагоджувати працедавець.

За інформацією Офісу ООН із прав людини (UNCHR), станом на середину грудня 2023 року в Польщі перебувало понад 950 тисяч українців. Впродовж першого року великої війни знайшли роботу 82% українських біженців. Причому 27% — протягом першого місяця перебування в країні. З нового дослідження випливає, що, за різними підрахунками, у Польщі зараз працюють від 225 до 350 тисяч біженців з України.

Станіслав Желіховський. Фото: Станіслав Желіховський / Facebook

«Позитивний вплив українських біженців на економіку Польщі став можливим завдяки їхньому активному залученню до ринку праці країни, — вважає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. — Попри всі проблеми, які мали місце в контексті українсько-російської війни, різного роду сімейні негаразди та інші негативні фактори, які впливають на працездатність українських громадян, усе ж багато з них знайшли роботу в Польщі. Чимало відкривають власні бізнеси й таким чином підтягують на роботу земляків, які можуть працювати на підприємствах і приносити користь польській економіці». 

Згідно з інформацією Управління соціального страхування Польщі (ZUS), обробленою у звіті «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», кількість українців, залучених в обробній промисловості, зросла на 34 тисяч. До таких галузей як торгівля, харчова промисловість, авторемонтна сфера, а також сфера послуг, долучилися по 18 тисяч. В галузях соціальних послуг й охорони здоров’я додалося по 12 тисяч українців, в адміністративній діяльності — 8 тисяч. Освіта й інформація, а також звʼязок залучили у галузі по 7 тисяч.

«Польща дає варіативність — є попит на українських працівників як на робочу силу, а також на тих, хто залучений в інтелектуальній сфері, — каже Желіховський. — Коли розмірковуємо, чому українці такі вигідні для Польщі, то варто враховувати й культурне споріднення, і близькість менталітету. Польща дуже добре адаптує наших громадян, заохочує їх отримувати роботу і реалізовувати себе на ринку».

Кошти українців в польській економіці

Експерти дослідження «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі» підрахували прямі та непрямі надходження до державного бюджету коштом українців. Якщо у 2022 році вони складали 0,8–1,0%, то торік — уже 1,3–1,6%. У грошовому еквіваленті це становить 10,1–13,7 млрд злотих (приблизно 2,34–3,18 млрд євро) у 2022 році та 14,7–19,9 млрд злотих — у 2023-му.

Уряд Польщі витратив на держпідтримку біженців з України 15 мільярдів злотих у 2022 році та близько 5 мільярдів — у 2023 році. В цю допомогу також входить одноразова виплата 300 злотих (приблизно 2800 гривень), щомісячна допомога на дитину 500 злотих (орієнтовно 4700 гривень), яка із січня 2024 року зросла до 800 злотих (приблизно 7500 гривень). Це невеликі суми у порівнянні з тим, що дають інші європейські країни. 

Пйотр Кульпа. Фото: Київська школа державного управління

Водночас лише 7% біженців живуть із коштів так званого соціалу. 80% заробляють на життя на постійній або тимчасовій роботі в Польщі, хтось віддалено працює в Україні. Ще 7% живуть, отримуючи гроші від родичів і друзів. 5% розраховують на соціальну допомогу або пенсію від українського уряду.

«Українці здатні створювати цілі системи як для себе, так і для поляків: медпослуги, ресторанні й косметичні бізнеси, тож не потребують додаткових програм для себе, — зауважує ексміністр праці Польщі, директор програми «Школа Міністрів» у Київській школі державного управління ім. Сергія Нижного Пйотр Кульпа. — З польського боку застосований такий підхід: варто займатися і створювати хороші умови для своїх, тоді інші теж приїдуть. Той, хто створює покращені умови для приїжджих, втрачає своїх громадян. Польща — це простір для динамічних людей, котрі хочуть працювати».

Повернення в Україну

Сума видатків на біженців від польського уряду уже була компенсована українцями коштом податків, які вони сплачують у Польщі — 12,3–15,2 мільярда злотих у 2022 році та 18,2–22,5 мільярда злотих у 2023 році, йдеться у дослідженні.

Утім, за словами Пйотра Кульпи, Варшава, найімовірніше, дотримуватиметься прохання української влади — не створювати для українців таких умов, які спонукали б їх залишатися за кордоном назавжди. Адже хтось має займатися повоєнним відновленням України. 

«Я думаю, що все залежатиме від результату війни, — прогнозує експерт. — Якщо війна закінчиться перемогою, будуть реальні гарантії безпеки, Україна відтворить свою ефективну державність, тоді 80% українців повернуться до України. Вірю, що в Україні буде потенціал для розвитку, робочі місця та рух». 

Він прогнозує, що рішення на користь повернення буде складніше ухвалювати, якщо війна затягнеться. Але як позивний приклад наводить досвід поляків — навіть через 15–20 років його співвітчизники таки повертаються із країн Західної Європи додому.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій