Україну поки не візьмуть до НАТО: яка стратегія Альянсу

• Члени NATO не мають консенсусу щодо терміну приєднання України, тому наразі вирішили не надавати офіційне запрошення. 
• На зустрічі країн-членів у Литві влітку 2023 року обговорюватимуть посилення оборони проти Росії, що визнана основною загрозою для Альянсу. 
• Так званий Комплексний пакет допомоги (Comprehensive Assistance Package чи CAP) Україні затвердили ще 2016 року. 

Попри пропозиції держав Східної Європи, на наступному саміті НАТО Україну до вступу не запросять. США та інші країни поки що дотримуватимуться поміркованої політики та розширюватимуть наявні програми допомоги.

Заборона розповідає про підтримку України Північноатлантичним альянсом. 

Саміт NATO у Вільнюсі

Держави-учасниці не можуть досягнути згоди щодо процедури приєднання України до Альянсу перед зустріччю у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, на якій закріплять плани зміцнення обороноздатності, пише The Washington Post.

Анонімні представники країн блоку заявили, що офіційне запрошення на вступ Україні поки не надаватимуть. Країни Східної Європи наполягають на визначенні чіткого терміну вступу, а Штати та деякі країни Західної Європи виступають за помірніші кроки, такі як включення України до окремих органів Альянсу або подальше розширення підтримки для українського оборонного сектору.

«Вільнюський саміт не буде історичним без рішення про майбутнє України в альянсі. НАТО має визначити шлях нашого членства та задати алгоритм руху України до вступу, замість чергового повторення заяви про політику відкритих дверей. Цього недостатньо», — заявила голова місії України при НАТО Наталія Галібаренко. 

Співпраця Альянсу з Україною: цілі

У 2014 році НАТО заявив, що держави-членкині засуджують та ніколи не визнають анексію Криму Росією, а також її агресію на сході України та у Чорноморському регіоні. Військовий блок оформив так званий Комплексний пакет допомоги (КПД) у 2016 році, а вже наступного року Верховна Рада України офіційно закріпила членство в Альянсі як стратегічний пріоритет безпекової політики.

КПД містить такі цілі:

• посилення ролі демократичного контролю, зміцнення парламенту та громадянського суспільства;
• реформа сфери безпеки та оборони: підвищення чесності управління, поліпшення системи професійної військової освіти;
• реорганізація та модернізація українських структур сфери C4 (командування, управління, зв’язок і комп’ютеризація).
• створення стандартизованої інтегрованої системи логістичної підтримки для ЗСУ;
• трансформація оборонної промисловості країни та розробка сумісної з NATO системи обміну інформацією;
• розвиток кібербезпеки оборонних інституцій;
• захист критичної енергоінфраструктури України;
• створення ефективної медичної системи для Збройних сил;
• допомога з розмінуванням і вибуховими пристроями;
• розвиток військової науки та стратегічних комунікацій;
• реформа Служби безпеки та Державної служби з надзвичайних ситуацій України. 

Після початку повномасштабного вторгнення Росії КПД розширили такою допомогою: 

• бойові пайки та паливні матеріали (зокрема авіаційне пальне);
• армійське взуття і предмети медичного призначення (зокрема аптечки і фармацевтичні препарати);
• військове навчальне обладнання й обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
• засоби боротьби з БпЛА. 

На стадії розробки перебувають проєкти: 

• додаткова  підтримка у галузі С4;
• переправочно-десантні і понтонно-мостові засоби;
• укриття та генератори;
• машини швидкої допомоги, пожежні машини, шини, акумулятори;
• зимовий одяг.

Раніше Заборона розповідала про посилення кордону НАТО з РФ за допомогою винищувачів F-22 і Typhoon, а також систем ППО NASAMS.