УЗ запустила жіночі купе: як і де тестуватимуть

• Окремі жіночі купе, вагони чи просто місця у в громадському транспорті є в Ірані, Японії, Індії, ОАЕ, Єгипті, Індонезії, Бразилії, Китаї, Казахстані та Мексиці.
• В Україні таку практику запустила Укрзалізниця у рамках системного посилення безпеки у поїздах, яке включає також встановлення камер та тривожних кнопок у вагонах.
• Купити квитки поки можна тільки через мобільний застосунок.

На початковому етапі жіночі купе запустили на чотирьох рейсах далекого сполучення: два йтимуть з Києва, один з Дніпра, ще один — з Харкова. Після оголошення ідеї йшлося, що у такі вагони пускатимуть жінок, дітей до шести років та трансжінок, але у кінцевого результаті останній пункт викреслили.

Заборона розповідає про зонування в українських поїздах.

Купе для жінок в Україні: які правила

Укрзалізниця відкрила продаж квитків до жіночих купе на поїзди з 30 червня 2023 року. На початковому етапі такі вагони запустили тільки на чотирьох напрямках, але у разі успіху пілотного проєкту, їх створять і на інших, розповіли у пресслужбі УЗ.

«Переходимо від хайпу до справи. Будемо дивитися на попит та приймемо рішення щодо масштабування цього проєкту на більшу кількість нічних рейсів. Також працюємо над посиленням безпеки в поїздах, скоро анонсуємо ще декілька рішень», — сказав голова правління Євген Лященко. 

Перші купе відокремили на рейсах далекого сполучення, які, як зазначають в УЗ, серед лідерів за кількістю зареєстрованих скарг та конфліктних випадків:

• №81 Київ — Ужгород;
• №41 Дніпро — Трускавець;
• №75 Київ — Кривий Ріг;
• №15 Харків — Ясіня.

Купити квитки можна вже зараз, але на поїздки, що починаються з 30 червня, і тільки через мобільний застосунок (можна скачати як на Android, так і на iOS). Для цього застосунок треба оновити до останньої версії.

«Поїзди з доступними для придбання жіночими купе будуть відповідно марковані у застосунку, а посадка до таких купе буде відкрита виключно жінкам та дітям, яким не виповнилося 6 років. Вартість проїзду в жіночих купе не відрізняється від звичайної, кількість квитків на одне замовлення так само обмежена чотирма», — кажуть в Укрзалізниці.

Зазначимо, що від початку йшлося, що у відокремлені зони пускатимуть також трансжінок, але, очевидно, рішення так і не ухвалили.

Загалом жіночі купе є частиною системного посилення безпеки у поїздах. Ці заходи також включають:

• посилене патрулювання рейсів воєнізованою охороною;
• оснащення вагонів камерами відеоспостереження;
• встановлення на дверях купе сигналізацій та кнопок виклику провідника;
• випрацювання чіткого алгоритму дій для провідників у випадках домагань до них та пасажирів.

Станом на кінець травня-2023, за словами керівника з комунікацій та маркетингу УЗ Олександра Шевченка, тривожними кнопками та камерами було обладнано вже 15% вагонів, що у активному використанні.

«Ми добре вивчили світовий досвід (переважно азійський) і розуміємо, що жіночі купе — не панацея, а лише тимчасовий посилюючий елемент у комплексі рішень, які лікуватимуть корінь проблеми. А проблема глибша і потребує системної сексуальної освіти на національному рівні, розмежування понять мужності та агресії у виховному процесі (коли сила не трансформується у вседозволеність), а також реформ судової системи. Але безпека під час воєнного стану – це пріоритет», — пояснив Шевченко.

Гендерні зони у транспорті: у яких країнах є

Окремі жіночі купе, вагони чи просто місця у в громадському транспорті використовуються в Ірані, Японії, Індії, ОАЕ, Єгипті, Індонезії, Бразилії, Китаї, Казахстані та Мексиці. 

Так, Мексика запровадила окремі вагони метро для жінок та дітей у 2000 році. Потяги резервують перші кілька вагонів для жінок, решта — змішані. Також існують окремі таксі з жінкою водієм, кнопкою тривоги та набором косметики.

А от у Бразилії вагони для жінок у приміських поїздах та метро ввели у 2006 році. Передбачалося, що на станціях мають бути охоронці, які стежитимуть за розподілом пасажирів. На практиці є лише на кількох станціях, тож з протесту чоловіки не рідко сідають у такі жіночі зони. Так само ігнорують правила у Китаї. 

У Єгипті жінки можуть вільно їздити у вагонах метрополітену. При цьому у Каїрі в усіх потягах четвертий та п’ятий вагони (у трамваях перший) зарезервовані для жінок. В Арабських Еміратах метро у години пік має один вагон, призначений лише для жінок і дітей. Чоловіків, які заходять туди, штрафують на 100 дирхамів (приблизно $27.2). 

В потягах Словаччини, Чехії, Австрії й Німеччини також є спеціальні купе, призначені лише для жінок, а у Великій Британії питання про їх створення на розгляді.

Одна із найбільш розвинутих систем працює в Японії. Це частково пов’язано  з розповсюдженим в країні явищем «чікан», або обмацуванням. Через надмірну заповненість вагонів чоловіки часто роблять це, залишаючись непоміченими в натовпі. Для прикладу, тільки за 2019 рік було зареєстровано 1780 випадків, з них 45% складали домагання у потягах, а 19% — на станціях. 

Так, вісім приватних поїздів та дві станції метро у Токіо мають вагони, позначені рожевими наклейками «Тільки для жінок», надрукованими японською та англійською мовами. Вони доступні у Токіо та Осаці. 

Система виявилася ефективною: за рік кількість скарг на обмацування зменшилася на третину, але окрім відокремлення гендерних зон, у поїздах також встановили тривожні кнопки та камери відеоспостереження, тобто це був комплексний захід.

Раніше Заборона розповідала про жіночі паркомісця у Південній Кореї, а також про рішення мерії Сеула їх скасувати. Країна входить в топ-50 у світі за кількістю випадків сексуального насилля.