В США намітився прогрес по більш далекобійних ATACMS для ЗСУ: до чого тут ракети PrSM

• Київ вже давно просить у Вашингтона ракети до РСЗВ HIMARS більшого радіусу дії. Поки ЗСУ передавали тільки снаряди M39 (ATACMS Block I) до 160 кілометрів.
• У березні 2024 року американське оборонне відомство нібито змінило позицію і тепер відкрите для передачі далекобійніших боєприпасів.
• Найбільш імовірною модифікацією, яку можуть надати Україні, є Quick Reaction Unitary.

Прогрес з погодженням передачі пов’язаний з прискоренням взяття Штатами на озброєння систем Precision Strike Missile. Річ у тім, що країна має обмежену кількість далекобійних боєприпасів до Хаймарсів, а нові не виготовляють з 2007 року. PrSM не просто замінять ATACMS, а ще й матимуть покращені характеристики, зокрема, ще більшу дальність дії і точність.

Заборона розповідає про ймовірну зміну позиції Штатів, про версію ракет, які мають отримати українські воїни, а також про особливості зброї, що замінить їх на озброєнні США.

Снаряди до HIMARS для України: Пентагон змінив позицію

Київ вже давно відправив Пентагону запит на ракети ATACMS великої дальності. Представники Міністерства оборони США увесь цей час наполягали, що американська армія повинна зберегти їх для забезпечення власної обороноздатності. 

У березні 2024 року американське оборонне відомство змінило свою позицію і тепер відкрите для передачі ATACMS більшого радіусу дії. Все через прогрес з надходженням на озброєння США систем Precision Strike Missile (PrSM), пише The Wall Street Journal.

Про передачу у нещодавно оголошеному пакеті допомоги на $300 млн, найімовірніше, не йдеться. Хоча у виданні пишуть, що ракети цього ж типу, але меншого радіусу дії таки включили у пакет допомоги, хоч і не оголосили про це (в оприлюдненому Міноборони України списку вказано просто «додаткові боєприпаси для HIMARS»). Судячи з усього, йдеться про ті снаряди, що ЗСУ вже передавали — M39, або Block I.

Це означає, що отримати довгоочікувані більш далекобійні снаряди ЗСУ зможуть вже після виділення Конгресом великого пакету допомоги на $95.3 мільярда, який досі блокують у Палаті представників. При цьому офіційні особи США поки взагалі відмовилися від коментарів з приводу того, чи Байден взагалі надішле ці далекобійні ракети.

Далекобійні ATACMS для ЗСУ: про яку версію ракет йдеться

У The Wall Street Journal пишуть, що Пентагон розглядає передачу боєприпасів із дальністю дії понад 180 миль, тобто близько 300 кілометрів. Така характеристика заявлена принаймні для двох модифікацій:

• M39A1 (ATACMS Block IA) — друга модифікація ракети до ATACMS, яка була прийнята на озброєння у 1998 році. У порівнянні з M39, або Block I, вона отримала вже більш сучасну систему наведення, а саме: комбіноване, що поєднує інерціальну та GPS-навігацію. Замість 165 км, які мала попередня модифікація, ця здатна вражати ціль на відстані до 300 кілометрів. При цьому довелося зменшити розмір бойової частини (бо більші паливні баки): до 300 касетних бойових елементів проти 950 у попередній версії;
• Quick Reaction Unitary —  модифікацію почали виготовляти у 2001 році. Має комбіноване наведення: за інерційною та супутниковою системами. Максимальна дальність застосування складає близько 300 кілометрів. БЧ, на відміну від касетної у попередніх версіях, має унітарну боєголовку фугасно-уламкового проникаючого типу масою 230 кілограмів. Аналогічна бойова частина стоїть на іншій відомій американській ракеті — Harpoon.

Найбільш імовірною модифікацією, яку можуть надати Україні, як вже писала Заборона, є саме ракета ATACMS Quick Reaction Unitary. При цьому відкритим питанням залишається кількість ракет. Річ у тім, що за підрахунками CSIS (Центр стратегічних і міжнародних досліджень), у США таких є всього близько 1 000. Тож сподіватися на сотні, ймовірно, не варто. Головна ціль цих ракет — різного типу захищені бункери та фортифікаційні споруди. 

The Wall Street Journal у контексті далекобійних ATACMS вказали на потребу України завдавати ударів по російських військах у Криму. Отже, йдеться і про фортифікацію, штаби тощо.

Precision Strike Missile: що за ракети 

PrSM — перспективний проєкт Lockheed Martin по оновленню боєприпасів до реактивних систем залпового вогню Хаймарс. У вересні 2023 року зброя перебувала на фінальних етапах випробувань, але їх вже постачають — у конфігурації ранньої оперативної готовності. Приміром, 6 березня 2024 року компанія-виробник уклала з армією Штатів вже четвертий за рахунком контракт на їх виробництво — цього разу на $219 мільйонів. На це, ймовірно, і натякнули у Пентагоні, говорячи про прогрес з надходженням.

Ракети мають стати прямою заміною ATACMS, але з покращеними характеристиками. Їх головне призначення — ураження рухомих і нерухомих цілей на значних дистанціях. 

Розробка розпочалася у 2016 році, а перший політ відбувся у 2019 році. За цей час вдалося досягти дальності дії у 500 км (попередні летять до 300 км), але розробник заявляє, що фінальна версія битиме на відстань до 650 кілометрів. 

Одна пускова зможе нести одразу два PrSM замість одного ATACMS. Ще одна особливість — можливість знищувати морські та сухопутні об’єкти (попередниця призначена тільки для наземних атак).

Це вкрай важливий проєкт для армії США, адже виробництво ATACMS припинилося ще у 2007 році. Строки завершення робіт над PrSM заплановані на весну 2025 року. 

Раніше Заборона розповідала про спільний проєкт Lockheed Martin та Rheinmetall. Компанії створять РСЗВ рівня HIMARS, але повністю адаптовану під потреби країн ЄС.