'

В Україні думають над регулюванням Telegram: де ще держава контролює соцмережі

Ilona Kivva
Автор:
  • Соціальні мережі певною мірою контролюються у більшості країн світу. В основному цензурування стосується травмуючого та шкідливого контенту, але не роботи самих застосунків.
  • Щонайменше вісім країн світу ввели тотальну заборону на низку соцмереж. В основному це Facebook, Instagram і Twitter.
  • Міністр інформполітики культури України пропонує запровадити в державі певні обмеження на Телеграм.

Можливе введення контролю за популярною соціальною мережею найбільше пов’язане з діяльністю у ній медіа. Річ у тім, що діяльність засобів масової комунікації регулюється законодавством, але Telegram під нього не підпадає. Провести оподаткування доходів із застосунку також не можна. 

Заборона розповідає про ідею очільника МІПК, а також про регуляторну практику інших країн.


Держконтроль за Телеграмом в Україні: що пропонує Ткаченко

В українському уряді поки неофіційно, але вже обговорюють впровадження методів контролю над популярною соціальною мережею, заявив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

За його словами, це пов’язано з кількома факторами:

  • Telegram не підпадає під дію закону Про медіа, хоч більшість українських ЗМІ мають там канали;
  • відсутність зворотного зв’язку з компанією-розробником;
  • активність росіян у соціальній мережі;
  • анонімні канали з невідомими авторами;
  • відсутність способів здійснювати контроль над сплатою податків Telegram-каналами.

«Так зване регулювання поки на обговоренні на рівні ‘давайте поговоримо’, але я думаю, настав час включати експертну оцінку. Соцмережа створила спільноту, яка закрита від суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон, відкриті: відомі їх власники, є певна звітність тощо. Окрім того, який він зворотній зв’язок не був у Facebook і Google, але він є. Ми принаймні знаємо, до кого звертатися. До кого звертатися в Телеграмі, це питання непросте. Плюс соцмережі у швидкому донесенні інформації, зокрема й для населення на тимчасово окупованих територіях», — каже Ткаченко.

Читати більше новин в Telegram

Він також зазначив, що йдеться не про заборону, а про певне регулювання роботи соціальної мережі в Україні. Як саме воно відбуватиметься, він не уточнив.

Регулювання Facebook, Instagram, Twitter: де є

Цензурування соціальних мереж насправді здійснюють багато країн, але воно в основному стосується саме контенту, який публікується. За порушення встановлених норм передбачені штрафи для компаній-власників. 

Приміром, британський уряд у 2020 році розширив повноваження державного медіарегулятора Ofcom щодо контролю за соціальними медіа. Так, на запит установи компанії повинні забезпечити швидке видалення шкідливого контенту: насильство, тероризм, кіберзалякування, жорстоке поводження з дітьми тощо. Також техногіганти мають надавати докази того, що борються з появою таких публікацій.

Ось ще кілька прикладів локального регулювання:

  • у Німеччині на початку 2018 року набув чинності закон NetzDG, який поширюється на соцмережі з понад 2 млн зареєстрованих користувачів у країні, серед них Facebook, Instagram, Twitter. Всі вони мали прописати чіткі процедури розгляду скарг щодо вмісту і видаляти все, що було явно незаконним, протягом 24 годин після отримання скарги. Кожні пів року компанії надають звіт про роботу;
  • Австралія у 2019 році запровадила заборону на поширення насильницьких матеріалів у соціальних мережах. Компанії-власники СМ можуть понести кримінальне покарання за порушення. Передбачені навіть тюремні вироки для керівників до трьох років і фінансові штрафи в розмірі до 10% глобального обороту. Це сталося після прямої трансляції розстрілів у Новій Зеландії у Facebook, тож на практиці йдеться про особливо жорстокі матеріали: терористичні акти, вбивства, зґвалтування, побиття. Також в країні діє закон, який дозволяє владі вимагати видалення певного вмісту;
  • у Бразилії у квітні 2023 року було видано указ, який дозволяє притягувати цифрові платформи до відповідальності за поширення контенту, який пропагує насильство в школах. Документ встановлює конкретні зобов’язання для платформ, серед яких негайне видалення такого вмісту після запиту компетентних органів, вжиття компаніями заходів для запобігання поширенню нових загроз та політика активної модерації контенту, звітування перед урядом;
  • в Туреччині також у квітні 2023 року було введено у дію положення, яке зобов’язує соціальні мережі надавати владі особисту інформацію без будь-якого судового рішення, достатньо початку розслідування проти людини;
  • американський штат Юта у березні 2023 року став першим регіоном США, де ті, кому ще не виповнилося 18 років, повинні отримати згоду батьків, щоб користуватися соцмережами.

Євросоюз змінив правила контролю за соціальними мережами у березні 2023 року. Було ухвалено два закони: перший стосується більше Інтернет-провайдерів, а от другий напряму впливає на гігантів у сфері та навіть невеликі стартапи. Однією з головних цілей нових законів є підвищення безпеки в Інтернеті та обмеження поширення так званого незаконного контенту, серед яких дезінформація та мова ненависті.

Так, усі постачальники цифрових послуг, незалежно від того, до якої категорії вони належать, повинні будуть виконувати мінімальні вимоги:

  • прозорість у поширенні інформації;
  • повага до основних прав своїх користувачів;
  • співпраця з відповідними національними установами та надання контактної точки;
  • офіційний законний представник у країнах ЄС;
  • найбільші онлайн-платформи та пошукові системи, якими користуються понад 10% населення ЄС, будуть під прямим наглядом Європейської комісії;
  • як регулюватимуть малі проєкти, поки невідомо. Це мають вирішити до 2024 року.

Водночас платформи не будуть зобов’язані перевіряти вміст перед публікацією, а також не відповідатимуть за те, що публікують їхні користувачі. Їх основним обов’язком буде негайно реагувати, якщо певний контент буде повідомлено як незаконний.

Які соцмережі найпопулярніші у світі і де саме. Інфографіка: Insider Intelligence

Дещо складніша ситуація у США. Функцію держрегулятора виконує Федеральна комісія зі зв’язку (FCC), але є нюанс. Перша поправка не дозволяє Комісії використовувати широкі повноваження щодо вмісту. Наприклад, уряд може регулювати непристойні висловлювання (мову чи матеріали, які вважаються образливими у трансляціях новин, але е може цього робити на сайтах. 

Для соціальних медіа також існує лазівка, яка прописана в розділі 230 Закону про комунікації. Там вказано, що компанії не несуть відповідальності за незаконний або неприйнятний вміст, розміщений користувачами на їхніх платформах, якщо ті сумлінно намагаються його видалити. При цьому немає чіткого визначення того, що означає сумлінність. Цим виключення часто користується сайт Pornhub.

Окремо регулювання можуть здійснювати в окремих штатах, але воно більшою мірою стосується прав юзерів, а не компаній, як у випадку з законом у Юті.

Цікаво! За даними Statista, з 2015 року принаймні 71 країна певним чином заблокувала або обмежила доступ до соціальних мереж.

Є низка країн, у яких контроль за соцмережами більш тотальний. Там їх в основному забороняють, або на певні періоди відрізають від провайдера, щоб закрити доступ. Найжорсткіші правила, як пише Privacy Hub, у наступних державах:

  1. Північна Корея — блокуються усі платформи;
  2. Китай — блокуються майже усі західні платформи, деякі доступні локально. Також заборонено VPN;
  3. Іран — закриті Facebook, Twitter, YouTube, Discord, Weibo, TikTok, Twitch та понад 5 млн інших вебсайтів;
  4. В’єтнам — більшість заблокованих сайтів стосуються лише В’єтнаму або використовують в’єтнамську мову. Англомовні вебсайти періодично блокуються, але згодом відновлюють роботу;
  5. Росія — Twitter, Facebook, Instagram, LinkedIn та близько 1 000 інших сайтів;
  6. Білорусь — більшість сайтів соціальних мереж доступні, але обмежені (блокують окремі групи і канали, а коли неможливо — забороняють їх на законодавчому рівні);
  7. Туркменістан — блокуються Facebook, Instagram, YouTube, TikTok, Twitter, Skype, WeChat, Telegram та більшість інших соціальних мереж;
  8. Уганда — блокуються Facebook та Instagram. Періодично блокують і інші сайти, особливо під час виборів.

Раніше Заборона розповідала про революційні зміни, які очікуються у Meta. Вони стосуються заборони на публікацію оголених жіночих грудей і існує ще з моменту створення соціальної мережі, хоч офіційною стала тільки у 2015 році. У відповідь на цензуру була запущена масштабна кампанія FreetheNipple.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій