В Україні таки поставлять хрест на УПЦ МП, але це займе роки: у чому справа

• Парламент 20 серпня ухвалив законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою. 
• Виходячи з положень документа, він може припинити діяльність Української православної церкви Московського патріархату, хоч процес і буде довгим.
• Процедура виселення УПЦ МП з храмів фактично почалася ще у 2022 році, але триває і досі.

Українським релігійним організаціям, які підозрюють у співпраці з РПЦ, дадуть 9 місяців на остаточне розірвання зв’язків із Москвою. Якщо вони не зроблять цього, то стануть нелегальними. Однак рішення по кожній ухвалюватиметься окремо.

Заборона розповідає про законопроєкт, який затвердив український парламент (хоч і не одразу).

Московський патріархат в Україні: законопроєкт №8371

Верховна Рада України ухвалила акт №8371 20 серпня. Він забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою. Тобто, фактично надає повноваження припинити діяльність Української православної церкви Московського патріархату.

Рішення підтримали 265 народних депутатів, водночас 29 проголосували проти. Найбільший супротив ініціативі виявили представники політсили «Платформа за життя та мир» — 17 парламентарів. Також четверо утрималося від голосування — з них троє представників «Слуги народу» та один — «Відновлення України», повідомив законодавець Ярослав Железняк.

Наприкінці липня 2024 року ВРУ не змогла проголосувати за законопроєкт. Керівництво Ради відмовилося ставити документ на голосування та оголосило перерву в роботі парламенту на майже чотири тижні. Засідання завершилося блокуванням трибуни із плакатами.

Отже, ухвалена норма: 

• встановлює обмеження релігійним організаціям на зв’язки з РПЦ, діяльність якої в Україні під забороною;
• визначає, що саме мають на увазі під такими зв’язками; 
• надає строк, впродовж якого українські організації мають позбутись цих зв’язків;
• визначає порядок держнагляду за дотриманням вимоги;
• надає державним органам повноваження стосовно взаємодії з установами, що не змогли або не захотіли виконати вимоги закону.

Заборона релігійних організацій в Україні: як відбуватиметься на практиці

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів, що згідно з проєктом закону українські релігійні організації, підозрювані в співпраці з РПЦ, матимуть 9 місяців, щоб розірвати будь-які відносини з Кремлем.

Щодо установ, на які потенційно може здійснюватися російський вплив, проводитимуть експертизу. За наявності доказів прийматимуть рішення про заборону. Однак висновок фахівців можна буде оскаржити в судовому порядку. Ініціативу парламенту щодо заборони храмів РФ 17 серпня підтримала Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій.

«УПЦ МП заборонити неможливо, оскільки юридично зареєстрована єдина релігійна організація з такою назвою не існує, як і УПЦ. Натомість є сотні парафій, єпархіальних управлінь, монастирів, а також Київська митрополія, які відзначають у своїх назвах та реєстраційних документах належність до Української православної церкви», — пояснив релігієзнавець Євген Савісько.

Це означає, що потрібно забороняти кожну організацію, церкву чи монастир, у статуті якої прописана приналежність до УПЦ, і у кожному випадку шукати законні підстави для цього.

Виселення УПЦ МП з храмів: подробиці

Служба безпеки України ще наприкінці листопада 2022 року провела низку обшуків у монастирях та храмах. Серед них Києво-Печерська та Почаївська лаври.

У багатьох монастирях та церквах були знайдені пропагандистські матеріали. Приміром, у Почаївській лаврі виявили матеріали, які заперечують існування українського народу, мови, та самої України як держави. Це, ймовірно, стало офіційним приводом не продовжувати оренду з УПЦ МП, який закінчився у березні 2023 року. 

Подібна ситуація склалася і з Києво-Печерською лаврою — керівництво національного заповідника наприкінці грудня 2022 року повідомило УПЦ МП, що не продовжує договір оренди на Успенський та Трапезний собори, який закінчився 31 грудня 2022 року.  Вже у березні-2023 заповідник надіслав патріархату лист про повне розірвання договору оренди. Священників попросили покинути лавру до 29 березня — наступного дня Кабмін ухвалив постанову, якою повернув собор у власність держави.

Загалом процедура виселення Московського патріархату відбувалася (і відбувається) у кілька етапів. Ось кілька основних на прикладі Києво-Печерської лаври:

• Служба безпеки України у листопаді 2022 року провела низку обшуків на території Лаври: шукали диверсантів, російські методички тощо. Це, ймовірно, стало приводом для розірвання договору оренди (принаймні, таку ж процедуру застосували у випадку з Почаївською лаврою та низкою інших храмів);
• МКІП, яке опікується заповідником, надіслало офіційне повідомлення про завершення співпраці з УПЦ МП;
• далі має проводитися опис майна — цим займалася спеціальна комісія при МКІП;
• далі релігійна організація впродовж трьох днів з моменту отримання лист повернути майно. Її представники відмовилися прийняти акт через канцелярію, тож всі документи відправили поштою та в електронному форматі;
• відмова за законом це кваліфікується як перешкоджання користуванню майном держави. У такому випадку відбувається суд, який має постановою приписати виконати акт;
• рішення суду, як і будь-яке інше, можна оскаржувати — що у результаті і зробило УПЦ МП.

Раніше Заборона розповідала про обшуки та перевірки в релігійних спорудах Почаївської лаври.