В Україні воєнний стан чи стан війни: у чому принципова різниця

• В Україні з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан. Верховна Рада продовжує його кожні 3 місяці.
• Також в Конституції фігурує формулювання «стан війни», але він не оголошений в Україні. Згідно з міжнародним законодавством, війну оголошує агресор.
• У 2014 році Україна проводила часткову мобілізацію навіть без запровадження воєнного стану. 

Стан війни — це задокументоване підтвердження факту війни, яке, при цьому, не є обовʼязковим у сучасному міжнародному праві. Він передбачає здійснення виключно зовнішньополітичних процедур, тоді як воєнний стан регулює спеціальні права та обовʼязки всередині країни. Так, стан війни жодним чином не повʼязаний із мобілізацією.

Заборона розповідає про різницю між станом війни та воєнним станом.

Стан війни та воєнний стан: у чому різниця

Верховна Рада запровадила воєнний стан 24 лютого 2022 року і відтоді продовжує його кожні 3 місяці. У Конституції України також передбачене формулювання «стан війни», проте детальних тлумачень щодо нього немає, пише BBC.

Механізм оголошення стану війни чітко не регламентується, стверджують у Юридичній газеті. Так, подібне формулювання в українському законодавстві згадується лише кілька разів:

• у Конституції в розділі про Президента України, який вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України;
• у Конституції в розділі про Верховну Раду, яка за поданням Президента України оголошує стан війни та укладення миру;
• у Законі «про оборону України», який передбачає, що з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у момент припинення стану війни. Що таке воєнний час законодавство теж не описує.

Стан війни є лише задокументованим підтвердженням факту війни, яке, при цьому, не є обовʼязковим, вважають юристи.

Так, оголошення стану війни спричиняє для держав певні юридичні наслідки:

• припиняються дипломатичні та консульські зносини між державами (24 лютого 2022 року Президент України підтримав пропозицію Міністерства закордонних справ України про розрив дипломатичних відносин України з російською федерацією);
• припиняють чинність політичні договори між державами, які беруть участь у війні;
• починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту тощо.

«Стан війни не є особливим правовим режимом та не створює спеціальних прав і обов’язків для відповідних суб’єктів на внутрішньодержавному рівні, за своєю суттю він є фактичним станом ведення бойових дій між двома державами, що воюють, та передбачає здійснення виключно зовнішньополітичних процедур. Війна визнається війною де-факто незалежно від оголошення війни, тобто відсутня об’єктивна необхідність Україні оголошувати стан війни», — пише Юридична газета.

Натомість воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання державним, місцевим органам та військовому командуванню повноважень, які необхідні для ліквідації загрози. Обмеження прав і свобод громадян при цьому також прописані в законодавстві.

Так, до переліку заходів, які можуть бути застосовані військовими під час дії воєнного стану належать:

• встановлення охорони об’єктів критичної інфраструктури;
• запровадження трудової повинності;
• використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони;
• запровадження комендантської години;
• здійснення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірки документів осіб, огляду речей, транспортних засобів багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією;
• примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави;
• обмеження свободи пересування громадян;
• заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій, масових заходів тощо.

Мобілізація: чи законна в Україні

Те, що в Україні не оголосили стан війни у мережі часто повʼязують із незаконністю мобілізації. Подібні розмови посилились на фоні оновлення законодавства про призов військовозобовʼязаних. Однак експерти стверджують, що мобілізація та стан війни між собою неповʼязані.

«З 2022 року в нас є воєнний стан, все відбулося згідно з Конституцією, є рішення парламенту, тому жодних зв’язків стану війни та мобілізації немає. Є воєнний стан, який надає всі відповідні повноваження [владі проводити мобілізацію] згідно чинного закону», —  пояснює юрист Борис Бабін.

Так, згідно зі статтею 4 закону України «Про оборону» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу президент ухвалює рішення про загальну або часткову мобілізацію. 

«Відкрийте закон, насамперед конституцію, а потім закон про оборону і закон про мобілізацію. Там все чітко написано. З них видно, що [у питаннях мобілізації] всі процедури зараз дотримані», — каже військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник.

Так, наприклад у 2014 році, у розпал анексії Криму, мобілізація в Україні проводилась навіть без запровадження воєнного стану. Тоді вона була частковою і також відповідала законодавству. Загалом у 2014-2015 роках пройшло шість хвиль відкритої часткової мобілізації.

Раніше Заборона розповідала про новий законопроєкт про мобілізацію, який вже підписав президент. Документ передбачає низку обовʼязків громадян з уточнення військово-облікових даних, а також зменшення призовного віку до 25 років.