'
Читаєте зараз
В Україні змінять правила бронювання військовозобов’язаних: що цьому передувало

В Україні змінять правила бронювання військовозобов’язаних: що цьому передувало

Анастасія Могилевець
  • Кабінет міністрів анонсував зміни правил бронювання чоловіків, які підлягають мобілізації до лав війська.
  • Днями користувачі мережі обурились постановами уряду щодо відстрочки для спортсменів, працівників культурної сфери та ЗМІ.
  • В Україні є щонайменше 143 підприємства, установи та організації у сфері культури та інформаційної політики, визнані критично важливими.

Поки в країні бронюванню підлягають працівники державних органів влади, підприємств, що забезпечують потреби Збройних сил та вкрай важливих для підтримки економіки установ. Однак перелік нечіткий: приміром, до критично важливих вносять також медіа та культурні установи, що подекуди викликає суперечки у суспільстві. В уряді кажуть, що оновлять документ, начебто зробивши його більш справедливим.

Заборона розповідає про нюанси бронювання.

Відстрочка від призову: ідея Кабміну України

Новий документ начебто має на меті визначити вичерпний перелік об’єктів та підприємств критичної для української економіки інфраструктури. Відповідне доручення очільник уряду дав профільним міністерствам.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 9 квітня повідомив, що Кабінет міністрів найближчим часом розробить оновлену постанову про бронювання військовозобов’язаних. Це має стосуватись виключно працівників підприємств, які справді критично важливі.

«Потрібні чіткі та зрозумілі критерії, щоб ні у військових, ні у суспільства не виникало жодних питань, чому ті чи інші люди є заброньованими в нашій державі. Тут не має бути жодних спекуляцій і маніпуляцій», – каже Шмигаль.

Читати більше новин в Telegram

Бронювання для медійників і спортсменів: скандали

Прем’єр-міністр зробив заяву на тлі суспільної критики рішень щодо бронювання військовозобов’язаних. Наприклад, критично важливими для функціонування держави та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визнали Українську асоціацію футболу, футбольні клуби Динамо Київ, Шахтар, Дніпро-1, Кривбас та Оболонь. Про це свідчать відповідні накази Міністерства молоді та спорту.

Аналогічний статус мають:

  • благодійне товариство Шахтар Сошіал;
  • ТОВ Шахтар-сервіс;
  • ГО Київська міська, Одеська, Миколаївська, Львівська, Вінницька; обласні організації Фізкультурно-спортивного товариства Динамо;
  • фізкультурно-спортивне товариство Динамо тощо.

Своєю чергою в наказі щодо УАФ від 22 лютого 2024 року зазначено, що під час війни бронювання працівників організації від служби у війську продовжили (попереднє рішення датується квітнем 2023 року).

Наказ Міністерства молоді та спорту України від 22 лютого 2024 року № 1062. Скріншот: сайт відомства

Крім того, станом на лютий 2024 року міністерство повідомило, що протягом воєнного стану 317 українських спортсменів, тренерів та людей з-поміж спортивного персоналу не повернулися з-за кордону у дозволені терміни. В перелік потрапили в тому числі футболісти національної збірної України, які виступають за іноземні клуби: Анатолій Трубін, Артем Довбик, Ілля Забарний, Віктор Циганков та Михайло Мудрик.

Міністерство культури та інформаційної політики України також оприлюднило накази, згідно з якими підтвердило статус критичних підприємств низці медіа. Відповідно, працівники отримали бронь від мобілізації. Йдеться про такі ЗМІ:

  • Суспільні Новини;
  • Ми – Україна;
  • 1+1;
  • Рада;
  • ICTV;
  • СТБ;
  • Інтер.

Аналогічний статус надали Національній спілці журналістів України (підписаний наказ датований ще 19 січням) і компанії «Кінокіт», що виробляє контент держтелеканалу «Рада» для телемарафону «Єдині новини».

Від початку 2024 року критично важливими визнали також українське представництво BBC, Укрінформ, Новий канал, Хмарочос, УНІАН, представництво Deutsche Welle, ТЕТ тощо.

Також бронь від військової служби отримали представники культурної сфери. Йдеться про держпідприємства «Пересувний цирк України», державних цирків Запоріжжя, Харкова, Одеси, Дніпра, Кривого Рогу, а ще Національного цирку України та «Державної циркової компанії України».

Установи визнали критично важливими під час воєнного стану, це рішення МКІП викликали хвилю хейту в мережі. Пізніше очільник відомства Ростислав Карандєєв відповів на критику в соцмережі. Обурення суспільства він назвав неповагою до працівників сфери культури.

«Дирекція пересувних циркових колективів України – не вуличне шапіто, як хтось малює у своїй уяві. Це єдиний заклад, що проводить вистави у найвіддаленіших територіальних громадах, де люди не мають можливості відвідувати культурні заходи», – написав Карандєєв у Facebook.

Пересувний цирк начебто подав на бронювання лише 14 людей, зазначив посадовець, а це менш ніж 10% від загальної чисельності колективу. Вісім працівників дирекції, за словами очільника Мінкульту, воюють в складі ЗСУ. Посадовець прокоментував бронювання медійників Єдиного марафону.

«Під час війни, коли ворог маніпулює громадською думкою в Україні та за кордоном, поширює дезінформацію та відверту брехню, українські ЗМІ є джерелом правдивої інформації та опорою національної безпеки України. Тому частина працівників цієї сфери теж заброньована», – каже представник Мінкульту.

Раніше Карандєєв зазначив, що в закладах культурної та інформаційної сфер стратегічного напряму відомство забезпечило бронювання 50% чоловіків. За даними Інтерфакс-Україна, станом на лютий 2024 року в Україні налічується 143 підприємства, установи та організації у сфері культури та інформаційної політики, які визнали критично важливими.

Відстрочка від призову: правила на квітень 2024

Відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають люди, які працюють:

  • в органах державної влади (приміром, Верховна Рада, Кабмін, Конституційний суд, обласні військові адміністрації), органах місцевого самоврядування (мерії, селищні, районні ради) та інших держорганах на посадах, які забезпечують функціонування цих відомств;
  • на підприємствах, в установах та організаціях, що виконують мобілізаційні завдання/замовлення;
  • на підприємствах, в організаціях та установах, які виробляють товари, виконують роботи або надають послуги для забезпечення потреб ЗСУ та інших формувань українського війська.
  • на підприємствах, в організаціях та установах, критично важливих для забезпечення життєдіяльності населення в особливий період і функціонування економіки.

В січні 2023 року Кабінет міністрів опублікував постанову №76, де міститься роз’яснення деяких положень закону. Зокрема, щодо критеріїв визначення підприємств критичного значення.

Підприємства, що можуть забронювати працівників від призову. Інфографіка: Кабінет міністрів України

Крім того, на відстрочку від служби мають право працівники:

  1. державних органів (за пропозицією керівника); 
  2. міжнародних організацій, установ та гуманітарних проєктів за кошти партнерів (за пропозицією від Міністерства закордонних справ, Секретаріату Кабміну);
  3. критично важливих для забезпечення потреб населення підприємств (за пропозиціями від держорганів за галузевим принципом, ОВА за територіальним принципом).

Бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості військовозобов’язаних працівників. Якщо буде потреба та її належним чином обґрунтують, ця кількість може збільшитись.

Раніше Заборона розповідала про бізнес-програму для воїнів ЗСУ від техногіганта Google. Ветеранам-підприємцям також надають гранти від держави та фондів.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій