Вчені створили мозкові імпланти, що перетворюють думки в голос

• Кожна дія людини керується сигналами від мозку через електричні імпульси. 
• Розробка американських вчених — спеціальні датчики, що встановлюються в орган і вловлюють нейронну активність, перетворюючи її на слова.
• Швидкість нового штучного мовлення втричі вища, ніж у попередніх винаходах. Раніше комп’ютер складав слова з окремих літер, а не розшифровував повністю.

Для мовлення у людей активуються різні ділянки мозку, тому імпланти будуть навчати для кожного пацієнта. В первинних експериментах імпланти допомогли говорити людям, які до цього майже не мали шансів бути почутими.

Заборона розповідає про розробку американських науковців.

Технологія розпізнавання думок: успішні експерименти

Команда вчених із США розробила мозкові імпланти, які можуть повернути паралізованим людям здатність говорити. Винахід вже протестували на двох пацієнтах: їхні думки перетворили у мовлення, пише CNN.

«Технологія розшифровує нейронну активність мозку, трансформуючи її у слова, які відображаються на екрані комп’ютера в реальному часі. Потім отриманий текст озвучує спеціальна програма. Швидкість мовлення в проведених експериментах була близька до звичайної людської», — пояснили у виданні.

Перше дослідження проходило у Стенфордському університеті. У березні 2022 року мозкові датчики встановили 68-річному Пету Беннетту. Чоловік втратив голос через рідкісне неврологічне захворювання, яке вражає нервові клітини головного та спинного мозку. 

Розпочали експеримент зі словникового запасу 50 слів: рівень помилок у розшифровці становив 9.1% — 11.2%. При використанні 125 000 показник зріс до 23.8% — 24.7%. При чому комп’ютер точніше визначав, про яке слово думає піддослідний, якщо той хоча б мінімально намагався відтворити звуки за допомогою міміки.

Декодування відбувалося із середньою швидкістю 62 слова на хвилину, що більш ніж утричі вище за попередні розробки. Раніше вони послуговувались рукописним введенням: людина повинна була складати слова з окремих літер.

Другий експеримент провели в медичному центрі UCSF у Сан-Франциско. Пацієнтом була Енн Джонсон, яка втратила здатність говорити через інсульт. У вересні 2022 року до її мозку вживили 253 електроди.

Словник Енн складався з 1024 слів: їй також створили спеціальний аватар, який говорив її голосом та відтворював мімічні особливості. Для цього використали записи розмов до хвороби. Жінка змогла говорити із середньою швидкістю 78 слів на хвилину: помилок у словах було приблизно 25%.

Нейропротези: як працюють

Кожна наша дія керується сигналами від мозку до певного органа: це супроводжується електричною активністю. Саме її розпізнають мозкові імпланти. Датчики виявляють, яка частина мозку активується, коли людина думає про щось думає, і передають ці дані до спеціальних пристроїв.

У технології використовується інтерфейс ‘мозок-комп’ютер’. Спочатку штучний інтелект навчають, за що відповідає кожна реакція мозку, далі створюється програмне забезпечення, яке пов’язують з імплантом. Наприклад, протез руки, який може рухатись, як звичайна кінцівка у відповідь на думки людини.

З мовленням технологія трохи інакша, адже мозкова активність кожного пацієнта різна. Тобто щоб перетворити нейронні сигнали в слова, потрібно кожного разу вчити апарати заново.

Раніше Заборона розповідала про технологію, яка може впливати на генетичний код людини за допомогою електрики. В тіло встановлюється імплант, що активує/деактивує потрібні гени.