Вчені зʼясували, звідки на Землі могла взятися вода

• Виявилось, що метеорит Вінчкомб, який впав на Землю у 2021 році, походить від астероїда, хімічний склад якого змінювала вода.
• Тепер дослідники мають більше підстав вважати, що Н2O з’явилась на нашій планеті з космосу.
• За допомогою метеоритів фахівці вивчають земні та космічні явища, але цьому можуть завадити кліматичні зміни.

Метеорити – вагомий ресурс для розвитку планетарної науки на Землі. Аналіз космічних об’єктів допомагає вченим робити нові відкриття та будувати теорії у науковій галузі. При цьому у майбутньому людство може втратити доступ до частини метеоритів.

Заборона розповідає про теорію вчених щодо походження води на нашій планеті.

Метеорит Вінчкомб: що зʼясували науковці

У лютому 2021 року на території Великій Британії впав метеорит. Це сталося поблизу населеного пункту Вінчкомб у графстві Глостершир, вперше з 1991 року. Небесне тіло розкололося на уламки: спеціальна пошукова команда знайшла їх у полі та на дорозі.

Фрагменти метеорита вдалось зібрати оперативно: атмосфера Землі не встигла істотно змінити їх на хімічному рівні. Втім, на деяких шматках пізніше все ж виявили земні забруднення, наприклад, кухонною сіллю. Всього вдалось знайти 602 грами об’єкта, пише Space.com.

За допомогою аналізу стало зрозумілим, що уламки метеорита складаються з брекчії. Це порода з більш дрібних гострокутних шматочків, зцементованих в одну форму. Метеорит Вінчкомб класифікували як вуглецевий хондрит групи CM. Це кам’яниста порода, багата на вуглець. Брекчія була сформована з восьми найбільш поширених його типів.

«Нас зачарувало те, наскільки фрагментованою була брекчія в проаналізованому зразку з Вінчкомба. Якщо уявити метеорит у вигляді пазла, то побачене нами під час аналізу виглядало так, ніби кожна з його частин була розрізана на менші шматочки. Потім їх перемішали в мішку, наповненому іншими фрагментами», – розповів лідер дослідження Люк Дейлі.

Тобто, материнський астероїд метеорита Вінчкомб колись розбився на менші частини та видозмінювався багато разів. За припущеннями фахівців, це відбулось після зіткнень з іншими космічними тілами, коли формувалась Сонячна система. Фрагменти метеорита своєю чергою вказують, що вони зазнали хімічних змін під впливом води перед подрібненням. Деінде змінені шматочки сусідували з незміненими – настільки перемішаною була брекчія.

Науковці також виявили велику кількість карбонатних речовин, таких як арагоніт, кальцит і доломіт. Відомо, що це мінерали на основі вуглецю, отже, материнський астероїд Вінчкомба раніше містив сухий лід. Цей лід міг розтопитися саме в момент зіткнення, що дозволило йому хімічно змінити гірську породу, утворивши карбонати.

Крім того, вивчення космічного тіла викрило наявність у ньому амінокислот та нуклеотидів. Вони не беруть безпосередньої участі в життєдіяльності, але є попередниками біологічно корисних амінокислот, складніших за будовою.

Той факт, що материнський астероїд метеорита Вінчкомб містив воду, може допомогти зрозуміти, звідки вона виникла на Землі. Теорія така: вона потрапила на нашу планету внаслідок зіткнень, однак поки невідомо, з кометами чи астероїдами. Вуглисті хондрити здаються вченим найбільш вірогідним джерелом води.

Космічні об’єкти в Антарктиді: вплив глобального потепління

Найпопулярнішим місцем на Землі для пошуку метеоритів залишається Антарктида. Щороку в регіоні знаходять близько 1000 об’єктів космічного походження. Згідно з дослідженням 2022 року, на поверхні льоду Антарктиди може знаходитись ще близько 300 000 метеоритів.

«Протягом значних проміжків часу [десятків або сотень тисяч років] там можуть накопичуватися феноменальні концентрації метеоритів: у деяких місцях чи не по одному на квадратний метр. Крижана пустеля Антарктида є ідеальним місцем для пошуку метеоритів: кожен камінь, який ви там знайдете, вірогідно, впав із неба», – розповіла наукова співробітниця Музею природної історії Філда та Чиказького університету Марія Вальдес.

Проте внаслідок кліматичних змін метеорити заглиблюються під верхній шар крижаної шапки Антарктиди. Це ускладнює їхнє виявлення, а в майбутньому пошуки взагалі можуть стати недоступними. Космічні породи занурюються у глибші шари навіть за температури, нижчої за 0°C. Завдяки білосніжному кольору материк легко поглинає сонячне випромінювання, через що навколишній лід тане.

Враховуючи сучасні кліматичні тенденції, недоступними для людства можуть стати від 28% до 30% метеоритів Антарктиди. Найгірший сценарій збільшення викидів вуглекислого газу спричинить втрату до 50% важливих знахідок.

Науковий співробітник Центру астрофізики та планетарних наук Університету Кента Маттіас ван Гіннекен, наголосив, що поглинання метеоритів материком значно ускладнить матеріально-технічний аспект пошуку небесних тіл. А якщо метеорити не зібрати досить швидко, вони перетворяться на втрачений ресурс для планетарної науки, додав планетолог з Космічного центру Джонсона NASA Кевін Райтер.

Раніше Заборона розповідала про найяскравіший спалах у космосі за всю історію спостережень. Його побачили у 2022 році, причиною був вибух наднової, який засліпив інструменти телескопа Джеймс Вебб.