Вчені знайшли тисячі невідомих вірусів: вони ховалися у ДНК

• Приблизно 8% геному людини складається з ДНК давніх вірусних інфекцій. Вони прослідковуються також у генах тварин і рослин.
• Науковці з Австрії досліджували різноманітні віруси, аналізуючи геном різник живих організмів. Тисячі нових інфекційних агентів, виявляється, є у найдрібніших організмах — мікробах.
• Віруси також є мікробами, але вони не мають оболонки і органел, а тому значно менші і можуть проникати навіть у інші організми свого класу.

Невідомі віруси були вбудованими у мікроби на генному рівні. Вони настільки пристосувалися до життя всередині цих клітин, що стали їхньою частиною. Між ними навіть стався симбіоз: організми продукують нові віруси, а ті захищають їх від більш небезпечних патогенів.

Заборона розповідає про відкриття австрійських науковців.

Віруси у мікробному ДНК: що з’ясували науковці

Віруси дуже різноманітні і використовують багато різних тактик, щоб паразитувати на клітинних господарях. Так, деякі з них навчилися навіть реплікуються, тобто додавати свою ДНК до клітини-господаря та ставати частиною його геному, пише Science Alert.

«Коли це відбувається в зародковій клітині, процес може призвести до ендогенних вірусних елементів (EVE), або вірусної ДНК, що передається від одного покоління до наступного у тілі господаря. Вчені вже знаходили  EVE у багатьох організмах: тваринах, рослинах та грибах. Наприклад, приблизно 8% геному людини складається з ДНК давніх вірусних інфекцій», — кажуть у виданні.

Науковці з австрійського університету Інсбрука проводили власні дослідження з вивчення вірусів і випадково виявили понад 30 000 невідомих раніше видів. Всі вони були вбудовані у геноми різних одноклітинних мікробів. 

«Ми були дуже здивовані тим, скільки вірусів ми знайшли під час цього аналізу. У деяких випадках виявилося, що до 10% ДНК мікроба складаються з прихованих вірусів. Чому так багато вірусів знайдено в геномах мікробів, поки що не ясно», — розповів провідний автор дослідження Крістофер Беллас.

Попередній аналіз показав, що віруси не заражають одноклітинних господарів, а навіть навпаки — захищають їх. Це по суті взаємовигідні стосунки, от тільки вірус початково проник у мікроорганізм насильно.

Взаємовигідність полягає у тому, що:

• вірусна ДНК може дозволити клітині-господарю відтворювати повні функціональні віруси — тобто вірус розмножується через господаря;
• вірус захищає господаря — він інфікує інші патогенні віруси, які намагаються заразити клітину-хазяїна, іноді перепрограмовуючи їх і додаючи у геном.

Відкриття потребує подальшого вивчення, але, найімовірніше, принаймні більшість з них не несуть загрози для людей чи тварин. Річ у тім, що з часом вони перетворилися на частину генома клітин, переставши бути повноцінним паразитом.

Мікроб і вірус: яка різниця

Мікроорганізми, або мікроби — найдрібніші на Землі живі організми. Вони населяють нашу шкіру, слизові оболонки, живуть всередині нас та всіх оточуючих предметах.

«До мікробів належать: бактерії, археї, найпростіші та гриби. Більшість з них є нешкідливими для людини, але деякі спричиняють інфекційні захворювання і називаються умовно-патогенними. Наприклад, це відбувається, коли значно зростає їх кількість або вони змінюють свою агресивність чи людина стає більш вразливою до їхнього впливу», — пояснили у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

Більшість небезпечних мікроорганізмів належать до бактерій. Це, наприклад, чума, жовта лихоманка, сибірська виразка.

Віруси також є мікроорганізмами. Їх ще називають найпростішими, бо вони проявляють ознаки життя лише всередині інфікованих ними живих клітин, а поза ними — поводяться як неживі об’єкти. 

«Вони не мають оболонки (клітинної стінки), мікроскопічних структур (органел), які притаманні живим клітинам, і не можуть довго існувати поза межами іншого організму. І бактерії, і віруси можуть призводити до інфекційних хвороб, але їхнє лікування буде відрізнятися внаслідок різних особливостей їхньої будови», — кажуть лікарі з Канівського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Через те, що віруси не мають оболонки чи іншим притаманних мікробам рис, вони значно менші за розмірами і здатні проникати не тільки у людей та тварин, а й у інші мікроорганізми.

Раніше Заборона розповідала про речовини, які науковці виявили у льодовиках. Вони десятиліттями накопичувалися, в результаті чого змінилися і тепер несуть реальну загрозу для людства.