Читаєте зараз
Війна на Близькому Сході триває вже місяць. Чим далі, тим більший ризик для України: перемогу замінять на перемир’я?

Війна на Близькому Сході триває вже місяць. Чим далі, тим більший ризик для України: перемогу замінять на перемир’я?

Svitlana Hudkova

Минув місяць з дня, коли довготривалий військовий конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС став справжньою війною.

7 жовтня 2023 року палестинська терористична організація ХАМАС випустила по Ізраїлю близько 2200 ракет; одночасно із Сектору Гази зайшли диверсійні групи, які розстрілювали на місці та забирали в полон військових та цивільних. Додаткові сили Армії оборони Ізраїлю кілька днів зупиняли просування нападників. Після цього ЦАХАЛ розпочав повітряну, морську та наземну операції.

Ці події посилили політичний розкол у світі — тепер Росія з Китаєм просувають в мережі наратив про те, що колоніальний Захід підтримує геноцидальну війну Ізраїлю проти Палестини. А той, хто співчуває палестинцям, має бути на боці РФ у війні проти України, адже Ізраїль та Україна — це американські проксі.

Основні події, їхні причини та наслідки для світу й України разом з експертами аналізувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Провал розвідки Ізраїлю

Ізраїль має чи не найрозгалуженіші та найкраще фінансовані розвідувальні служби на Близькому Сході — з інформаторами та агентами всередині палестинських бойовиків, а також у Лівані, Сирії та інших місцях. Завдяки цьому Тель-Авів, здавалося, завжди був на крок попереду. Але неочікуваний та успішний для ХАМАС наступ поставив під сумнів всесильність ізраїльських спецслужб.

Читати більше новин в Telegram
Давид Гендельман. Фото: Давид Гендельман / Facebook

Як так сталося, що країна, що має найбільший досвід у протидії терористичним організаціям, проґавила таку масштабну атаку? Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман пояснює це невірною оцінкою поточної ситуації на території Сектору Гази.

«Це був провал як ізраїльської військової розвідки, так і ШАБАК [Загальна служба безпеки Ізраїлю] по двох напрямах. Перший — не була розкрита безпосередня підготовка до операції. Другий — неправильна оцінка намірів противника. Після останніх довоєнних сутичок між Ізраїлем і ХАМАС останні отримали те, що хотіли. Це й економічні преференції, і більше дозволів на працю для палестинських робітників в Ізраїлі, і черговий транш катарських грошей. Здавалося, що терористи зараз не зацікавлені в ескалації, тому й була дана невірна оцінка їхнім намірам», — пояснює експерт Забороні.

Отже, не розкрили підготовку до наступу — ізраїльська армія не перебувала в стані підвищеної боєготовності. Коли в останні години перед атакою надходили невиразні сигнали про якусь активність поблизу кордону, розбиратися було вже запізно. ХАМАС вистачило часу для прориву. «То справді був повний провал спецслужб Ізраїлю», — вважає Гендельман.

Та окрім недопрацювання розвідки, держава Ізраїль занадто покладалася на прикордонний із Сектором Гази бар’єр. Стіна вартістю $1 мільярд оснащена найсучаснішими засобами наземного та підземного спостереження й дистанційно керованими кулеметами на кордоні. Вздовж стіни облаштовані позиції для прицільної стрільби, бази з танками, бронетранспортерами й піхотними підрозділами.

Відсутня інформація про загрозу та надія на прикордонну систему охорони призвели до того, що ізраїльська армія розслабилась — в неї не було достатньо сил, щоб протистояти прориву близько 3 000 терористів ХАМАС.

«Вони просто змели всі підрозділи, які перебували на кордоні. Провал був у неправильній концепції оборони кордону. Вважалося, що якщо немає жодних попереджень від систем, то багато сил там не потрібно. Занадто велика надія була на технологічні дистанційні засоби, які одразу ж були виведені з ладу ударами з протитанкових ракетних комплексів та дронів», — каже Гендельман.

Звісно, на місце прориву терористів було оперативно відправлене підкріплення. Під час зачистки ЦАХАЛ знищив близько 1000 терористів, ще понад 200 взяв у полон. Але ХАМАС однаково вистачило часу, щоб вчинити на території прикордонних кібуців звірства, які нажахали увесь світ.

Цивільні жертви ізраїльських авіаударів

Оговтавшись від наслідків зухвалої атаки терористів, Ізраїль оголосив війну та мобілізував усі свої військові сили. Перша фаза операції зі знищення терористичної організації на території Сектору Гази почалася з повітряної атаки. 8 жовтня Ізраїль завдав понад 1000 авіаційних ударів по військових та адміністративних об’єктах угруповання ХАМАС.

«Наразі авіаційними ударами вражено понад 11 000 цілей: штаби, командні пункти, тунелі, пускові установки, склади озброєнь, укріпрайони та інше», — каже Гендельман.

Та разом з ураженими цілями жертвами ударів стали цивільні. Станом на 7 листопада в Секторі Гази загинуло понад 9000 людей. Ізраїльський військовий експерт запевняє, що ЦАХАЛ робить усе можливе для зниження кількості жертв серед мирного населення.

«Ізраїль закликав населення до евакуації з північної частини Сектора на південь, де відведена вільна від ударів зона: туди надходить гуманітарна допомога та постачається вода. Крім того, армія вибирає цілі для ударів, а не веде килимові бомбардування. Якби не це, жертв було б набагато більше. Але коли йде війна такого масштабу, жертв серед громадян уникнути не вдасться», — сказав ізраїльський військовий експерт.

Зі свого боку, реагуючи на жахливі наслідки ізраїльських авіаударів, 27 жовтня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом до негайного перемир’я в зоні палестино-ізраїльського конфлікту та надання гуманітарної допомоги. Тим часом багатьма країнами світу прокотилися багатотисячні протести з вимогою припинення вогню в Секторі Гази та закликом допомоги палестинцям.

В’ячеслав Ліхачов. Фото: В’ячеслав Ліхачов / Facebook

Експерт Центру громадянських свобод, сходознавець В’ячеслав Ліхачов вважає, що після звірств терористів в уряду Ізраїлю не було вибору діяти інакше, і Тель-Авів доведе воєнну операцію до кінця.

«Ізраїль із кожним днем усе більше не те щоб втрачає зовнішню підтримку, але наражається на потужну кампанію у світі, спрямовану на зупинення бойових дій та введення режиму припинення вогню. Симпатія до ізраїльтян після жахів 7 жовтня втрачається, весь світ бачить лише зруйновані будинки та жертви в Газі. Це, безумовно, посилює тиск на Ізраїль. Але рівень шоку в ізраїльському суспільстві настільки великий, що шансів на те, що армія зупиниться на якомусь компромісному варіанті, немає. В Ізраїля зараз немає іншого шляху, крім повного та остаточного розгрому ХАМАС», — сказав Забороні експерт.

Друга фаза. Наземна операція

За першою фазою війни Ізраїль анонсував масштабну наземну операцію в Секторі Гази. Окрім піхоти, ізраїльські ударні сили мали включати танки, саперів і спецпідрозділи. Прикривати сухопутні сили мали бойові літаки, вертольоти, безпілотники й артилерія, що стрілятиме із суші й моря. У світі очікували потужного наступу вже 14–15 жовтня, однак цього так і не сталося.

Ілія Куса. Фото: Український інститут майбутнього

На думку експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу «Українського інституту майбутнього» Ілії Куси, відмовитися від першочергового завдання Ізраїль змусили ЄС та США.

«Чим довше триває війна, чим більше стає жертв, тим токсичнішою стає для країн ЄС та США підтримка Ізраїлю. Тому вони тиснуть на ізраїльську владу, щоби вона обмежила воєнну операцію та зрештою покинула Газу після виконання основних бойових завдань. Думаю, до цього все і йде», — вважає експерт.

Не поділяє цю думку Давид Гендельман. Він пояснює, що блискавична наземна операція в Газі неможлива, адже ХАМАС довгі роки вибудовував систему оборони. І взяття наземних та підземних укріпрайонів, навіть після масованих авіаударів, не може бути швидким.

«Бригадні тактичні групи просуваються із півночі та сходу до міста Газа. Паралельно на південь від міста армія відсікає шлях для ізоляції району проведення бойових дій та перешкоди перекидання підкріплень противника. Поступово йде повне оточення міста Газа з просуванням усередину для зачистки та ліквідації супротивника. Це не був великий кидок — наземна операція продовжується і йде поступово через складну місцевість», — пояснює він.

3 листопада речник ЦАХАЛ Даніель Хагарі заявив, що армія оточила Газу й околиці міста з повітря, суші та моря. Тривалість наземної операції міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант оцінює в три місяці. 

Велика війна на Близькому Сході

У США допускають, що протистояння між Ізраїлем і угрупованням ХАМАС може перерости в регіональний конфлікт на Близькому Сході. Експерти також не відкидають такої можливості, особливо якщо у війну вступить Іран. Саме тому, на їхню думку, американці й перекидають свої сили до регіону. Це поки дає змогу стримувати Тегеран, але повністю не виключає ймовірності наступу іранських військ.

«Це можливо, якщо першим удару завдасть Ізраїль. Хоча не можна повністю відкидати ймовірність того, що Іран сам вступить у цю війну. Але нарощування американської сили в регіоні продовжується саме на випадок великої війни. Спільні бойові дії Ізраїлю та США останніми роками неодноразово відпрацьовувалися на навчаннях, тобто ми можемо побачити й це», — не виключає Давид Гендельман.

Наразі Іран веде війну проти Ізраїлю руками своїх проксі — єменських хуситів та терористів ліванської «Хезболли». Останні також неодноразово погрожували вступити у війну всіма своїми силами, однак експерти поки не бачать передумов для цього.

«Іран намагається створити відчуття загрози для Ізраїлю, як мінімум, через повномасштабне втручання “Хезболли”. Але поки на північних кордонах Ізраїлю ми спостерігаємо обмежену ескалацію. Здається, що “Хезболла” не доєднається в повному обсязі до цього протистояння», — висловив свою думку Ліхачов.

Чи долучаться до великої війни інші країни Близького Сходу, поки сказати важко. Окрім Сирії, іншим державам невигідно вступати у війну, і вони не зацікавлені в регіональному конфлікті. Але неможливо передбачити, як розгортатимуться події, якщо хтось натисне на спусковий гачок.

«Варто згадати, що попередні великі військові конфлікти відбувалися не тому, що сторони-учасниці були зацікавлені в них, а тому, що вони недооцінили певну динаміку розвитку ескалації. Тому сценарій масштабної війни на Близькому Сході все ще не є виключеним, хоч поки виглядає малоймовірним», — підкреслив Ліхачов.

Зменшення підтримки для України

Конфлікт на Близькому Сході поставив під питання спроможність Заходу одночасно підтримувати дві війни. У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу запит на понад $105 млрд оборонної допомоги, що включає $61,4 млрд допомоги Україні та $14,3 млрд — Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.

Однак Палата представників США 2 листопада схвалила пакет військової допомоги лише для Ізраїлю. І хоча Байден заявив, що ветує законопроєкт, проблема для України вже очевидна.

«В Америці відчувається втомленість від України, і події на Близькому Сході це лише посилюють. Ізраїль для США цінніший за Україну, і чим більше буде розпалюватися війна там, тим більш імовірно, що США будуть охочіше давати гроші Ізраїлю, а не нам. Уже зараз ті $14 млрд допомоги Тель-Авіву виділяються коштом скорочення витрат на інші сфери, у тому числі на внутрішні потреби Штатів. Так само США будуть думати, де їм скорочувати витрати для виділення $64 млрд допомоги Україні. Тобто якщо вони вже думають, де скоротити для Ізраїлю, то торги по Україні будуть ще більшими», — каже Ілія Куса.

Більш імовірними наслідками для України, як вважає В’ячеслав Ліхачов, буде втрата глобальної підтримки на міжнародних майданчиках. Як пояснює експерт, Росія та Китай доволі вдало формують наратив про те, що колоніальний Захід підтримує геноцидальну війну Ізраїлю проти Палестини. Тому той, хто підтримує в цьому конфлікті палестинців, так само має підтримувати Росію у війні проти України, тому що Ізраїль та Україна — це американські проксі.

«Україна витратила значні ресурси, щоб пояснити глобальному Півдню, що вона бореться проти колоніальної агресії, і всі ці зусилля можуть бути зруйновані. Звісно, ми не маємо великої підтримки в країнах арабського світу, але це має вплив на подальші перспективи. Наприклад, щодо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ. І всі ці зміни ми побачимо на наступних голосуваннях в ООН з українського питання. Ми втрачаємо глобальну підтримку в країнах Азії та Африки», — резюмує сходознавець.

Та одним із найбільших ризиків для України у разі переростання конфлікту в регіональну війну на Близькому Сході є ймовірність заморозки війни з Росією, вважає Ілія Куса.

«Дестабілізація ситуації на Близькому Сході не в наших інтересах, але в інтересах РФ. Чим більше буде таких епіцентрів напруження у світі, тим більше на Заході говоритимуть про перемир’я в Україні. Це єдиний потенційний для нас ризик. Тому в наших інтересах, щоби війна в Газі залишилася локальною», — переконаний експерт.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій