Вірменія шукає союзників в Європі: як і чому країна відходить від Росії

• 19 вересня 2023 року Азербайджан почав антитерористичну операцію в Нагірному Карабасі.
• Вже 20 вересня Арцах (так називають регіон у Вірменії) підписав капітуляцію.
• У регіоні було 2000 російських миротворців, які мали підтримувати режим припинення вогню.

Вважається, що в інтересах Кремля зберігати дружні відносини з Баку, саме тому капітуляція виявилась можливою. На фоні відсутності підтримки від колишнього головного союзника, Вірменія шукає друзів у Європі. Так, країна почала закуповувати зброю у Франції, а також чекає виплат від ЄС та США.

Заборона розповідає про причини геополітичної переорієнтації Вірменії.

Вірменія та Європа: чому більше не Росія

У 2023 році Вірменія та Нагірний Карабах зазнали поразки у протистоянні з Азербайджаном. Арцах підписав капітуляцію. Росія, яка була гарантом безпеки Вірменії та гарантом перемирʼя в регіоні, не стала на захист Єревану у 2023 році. Це змусило прем’єр-міністра країни Ніколу Пашиняна шукати нових союзників, пише The Guardian.

Етнічним вірменам довелось тікати з регіону через острах бути вбитими чи закатованими. З Нагірного Карабаху після вересня 2023 року виїхало близько 100 000 людей. Колишній офіцер поліції Руслан Айрапетян розповідав, що російські миротворці ігнорували докази злочинів військових Азербайджану.

«Війна в Україні відвернула й послабила Росію. Відносини з Азербайджаном виявилися для Росії важливішими, ніж виконання своїх зобов’язань перед Вірменією. Президент Азербайджану Ільхам Алієв використав цей вакуум влади та військовий дисбаланс між двома країнами, щоб погрожувати та вимагати все більших односторонніх поступок», — вважає аналітик Тигран Григорян.

Вірменія уклала угоди на купівлю зброї в Індії та Франції. Це великий крок осторонь від Росії, оскільки раніше 95% озброєння країні постачала саме Москва. Також 5 квітня 2024 року США та ЄС пообіцяли виділити Єревану $65 млн та $289 млн відповідно. Вірменія намагається відійти від продовольчої та енергетичної залежності від Росії, оскільки більше не бачить у ній надійного союзника. Директор цивільної моніторингової місії ЄС Маркус Ріттер підтвердив, що Вірменія відчайдушно шукає друзів та союзників.

Раніше Вірменія вже призупинила участь в ОДКБ (організація колективної безпеки) та попросила покинути російських військових аеропорт «Звартноц», де вони розміщувались. У Єревані вважають що сусідство з Туреччиною та Азербайджаном несе пряму загрозу існуванню держави. 

«Моя професія — міжнародне право — померла. Зараз ми маємо ситуацію, коли традиційні альянси, створені в Потсдамі та Ялті, більше не діють, суверенітет стає ще більш вразливим. Важливо, щоб ми досягли консенсусу щодо майбутнього цього регіону, бо якщо цього не зробити, ми матимемо більш імперіалістичний світ, ніж у 19 столітті», — каже голова комітету з правових питань Національних зборів Вірменії Володимир Варданян.

Війна в Нагірному Карабасі: як почалась

Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном за контроль над регіоном тривав понад 30 років. Однією з ключових причин є етнічний склад населення Карабаху.

Там живуть переважно вірмени, але в радянські часи регіон входив до Азербайджанської РСР за пропозицією турецького лідера Ататюрка. З 1937 року територія отримала статус Нагірно-Карабаської автономної області. Наприкінці 1980-х років, коли почався процес розпаду Радянського Союзу, регіональний парламент Нагірного Карабаху проголосував за те, щоб стати частиною Вірменії — вже на початку 1990-х років в регіоні спалахнула війна. 

Для врегулювання у 1992 році створили Мінську групу ОБСЄ: медіаторами діалогу виступили РФ, США та Франція. Сторони вже у 1994 році підписали Бішкекський протокол, який передбачав припинення вогню. Неформально регіон з того часу контролювала вірменська влада (в країні регіон називають Арцах).

Війна поновилась у вересні 2020 року. Тоді бої розгорнулись на півночі та півдні Карабаху. Військові зіткнення тривали 44 дні, а кількість загиблих з обох сторін склала сумарно близько 7 000 людей. У результаті Азербайджан зайняв важливе місто Шуша, через яке проходить Лачинський коридор — дорога, що повʼязувала Карабах із Вірменією. Також у 14 км від міста знаходилась столиця регіону — Степанакерт. 9 листопада 2022 року Єреван, Баку та Москва підписали тристоронній договір про припинення вогню.

Мапа Нагірного Карабаху. Графіка: AFP News Agency

Капітуляція Арцаху: що сталось

19 вересня 2023 року Азербайджан розпочав антитерористичні заходи в Карабаському регіоні. Заявлялось, що останньою краплею став підрив у той самий день на мінах цивільного автомобіля та військової автівки, в результаті яких загинули кілька людей. Баку заявляв, що диверсанти регулярно мінували дороги в регіоні. Перед цим Азербайджан вимагав від Арменії вивести війська з Арцаху та розпустити місцевий уряд.

Рада безпеки Вірменії скликала засідання під головуванням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, а МЗС закликало російських миротворців та Радбез ООН вжити заходів для припинення агресії Азербайджану. Міноборони країни стверджувало, що вірменської армії в Нагірному Карабасі немає. 

У регіоні знаходилось близько 2 000 російських військових, задача яких — контролювати дотримання припинення вогню на території Карабаху та Лачинський коридор, тобто єдиний шлях, що з’єднує Карабах та Вірменію. Контингент було поінформовано перед початком операції. 

У результаті дводобового конфлікту влада невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки 20 вересня 2023 року прийняла пропозицію припинити вогонь і капітулювала.

Вона була підписана на наступних умовах:

• виведення вірменських підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців із зони розгортання російського миротворчого контингенту;
• розформування та повне роззброєння військових «армії оборони Нагірного Карабаху»;
• виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху з метою їхньої якнайшвидшої утилізації;
• питання «про реінтеграцію, забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху, а також питання забезпечення життєдіяльності населення Нагірного Карабаху в рамках Конституції Азербайджану, згідно з досягнутою домовленістю обговорюватимуться на зустрічі між представниками місцевого вірменського населення та представниками центральної влади Азербайджанської Республіки, яка місті Євлах 21 вересня 2023 року та в ході наступних зустрічей»;
• у Степанакерті (столиці НКР) визнали центральну владу Азербайджану;
• Азербайджан має надати коридор для евакуації.

Раніше Заборона розповідала про нове загострення між Вірменією та Азербайджаном у 2024 році. Країни одночасно заявили про порушення режиму припинення вогню.