'
Читаєте зараз
Вибухи та підпали в Росії: хто за цим стоїть та яка користь Україні? Розбір Заборони

Вибухи та підпали в Росії: хто за цим стоїть та яка користь Україні? Розбір Заборони

Oleksandr Humeniuk
Вибухи та підпали в Росії: хто за цим стоїть та яка користь Україні? Розбір Заборони

Повномасштабне вторгнення Росії на територію України триває вже третій місяць. Однак той факт, що нині воєнні дії відбуваються виключно на території України, ніяк не перешкоджає руйнуванню російської критичної та військової інфраструктури. Останнім часом все частіше з’являються новини про підпали російських військкоматів, вибухи на об’єктах зберігання паливно-мастильних речовин, пожежі на військових та важливих цивільних об’єктах інфраструктури. Заборона разом з військовим аналітиком Ігалем Левіним розбирається, хто може за цим стояти та чи є від цього користь для України.


Що вже горіло у Росії?

Склади боєприпасів

Від початку повномасштабної війни було зафіксовано щонайменше три факти великих пожеж на військових складах у РФ. 4 березня пресслужба командування сухопутними військами ЗСУ опублікувала відео з пожежею у селі Тьоткіно Курської області РФ, де вибухнули боєприпаси. «Згідно з офіційною інформацією, вибух став наслідком порушення норм техніки безпеки під час ремонту військової техніки», — зазначалось у повідомленні. Пресслужба сухопутних військ ЗСУ прокоментувала це повідомлення доволі лаконічно: «Так, хто ж сперечається. Нас там немає». Село Тьоткіно розташоване безпосередньо на кордоні з Україною біля Сумської області. 

27 квітня сталася велика пожежа на військовому складі боєприпасів у Бєлгородській області біля села Стара Нелидівка. Про це повідомив губернатор області В’ячеслав Гладков: «Приблизно о 3:35 прокинувся від гучного звуку, схожого на вибух. Поки писав це повідомлення, пролунало ще три вибухи. Щойно зв’язався з головою Головинського сільського поселення Денисом Золотухіним. У районі села Стара Нелидівка, за попередніми даними, горить склад боєприпасів». Факт пожежі підтверджують і фото- та відеоматеріали з соцмереж. Українська ж сторона, як і раніше, не стала підтверджувати чи спростовувати свою причетність до інциденту:

«Якщо ви [росіяни] вирішили масово атакувати іншу країну, масово вбивати там всіх підряд, масово давити танками мирних людей, а для забезпечення вбивств використовуєте склади у своїх областях, то рано чи пізно борги доведеться повертати, — заявив тоді радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. — За такої інтенсивності і обсягу російського воєнного вторгнення в Україну відсидітися не вийде. І тому роззброєння бєлгородсько-воронезьких складів убивць — цілком природний процес. Карма — штука жорстока».

1 травня серія вибухів на військових складах РФ продовжилася у селищі Томарівка Бєлгородської області. Соціальними мережами ширилися кадри, на які потрапили вибухи та величезна хмара диму. Російська влада після цього лише підтвердила факт виникнення пожежі на військовому об’єкті та згодом повідомила про одного постраждалого.

Нафтобази

Достеменно відомо як мінімум про дві пожежі на російських нафтобазах. Перша сталася 1 квітня у місті Бєлгород неподалік від кордону з Україною — відео масштабної пожежі розійшлося мережею. На деяких кадрах можна побачити і момент, який начебто передував пожежі: два гелікоптери випускають по нафтобазі три ракети та одразу залишають периметр. Чиї це могли бути гелікоптери, встановити досі не вдалося через дуже низьку якість відео та віддаленість літальних апаратів. Однак російська влада майже одразу звинуватила у пожежі Україну.

«Пожежа на нафтобазі сталася внаслідок авіаудару з двох гелікоптерів Збройних сил України, які зайшли на територію Росії на низькій висоті», — заявив губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.З боку української влади ситуацію прокоментував радник голови Офісу Президента України Олексій Арестович: «Що я вам хочу сказати щодо Бєлгорода. Військово-політичне керівництво України вживає всіх способів, прийомів та методів, щоб убезпечити Україну, нашу територіальну цілісність, недоторканність, мир і спокій. Ми ведемо оборонні дії на своїй території. За те, що відбувається на території Російської Федерації, несе відповідальність керівництво РФ, і їм потрібно розбиратися, що відбувається в Бєлгороді. Може, хтось покурив не в тому місці, може, російські військові саботують виконання наказів, не хочуть заходити на українську територію».

Ще більша пожежа сталася 25 квітня у місті Брянськ. Про неї повідомив російський «Інтерфакс» із посиланням на МНС Росії. Згодом заступник начальника департаменту енергоефективності «Нафтогазу» Олексій Хабатюк у своїх соцмережах проінформував, що пожежа відбулася на наливному пункті «Брянськ» на резервуарі об’ємом 10 тисяч м3.

Військові заводи та об’єкти інфраструктури

Вранці 21 квітня стало відомо про пожежу у будівлі другого центрального науково-дослідного інституту Міноборони Росії у Твері. Інститут розробляв теорії озброєння протиповітряної оборони, робив навігаційні прилади, системи управління, наведення та орієнтації апаратів наземного, повітряного та космічного базування. Відомо, що цей НДІ брав участь у розробці ракетних комплексів «Іскандер», якими РФ обстрілює Україну, а також зенітних систем і систем захисту від стеження для стратегічних бомбардувальників Ту-160. Пожежу гасили ледь не цілу добу — за інформацією російських ЗМІ, постраждало близько 30 людей, ще одна людина загинула.

Того ж дня ще одна пожежа трапилася на території хімзаводу у місті Кінешма Івановської області, що межує з Московською областю. Вогонь пошкодив будівлю цеху площею 1,5 тисячі м2. Також стало відомо про двох постраждалих. 

1 травня в Росії горів пороховий завод, який виготовляє ППО та заряди для «Градів» і «Смерчів». Як повідомляли у Державній інспекції з питань праці Пермського краю, пожежа трапилася на ділянці з виробництва пластмаси. Як наслідок постраждали троє працівників, двоє з яких загинули. А вже через три дні, 4 травня, стало відомо про пожежу на ще одному хімічному підприємстві у російському місті Дзержинськ, що в Нижньогородській області. Там загорілась одна з цистерн з хімічною речовиною. 

Крім того, дедалі більш розповсюдженим явищем в Росії стають займання та пожежі в будівлях військкоматів. Є відеозаписи, на яких невідомі кидають у приміщення військкоматів коктейлі Молотова. В мережі можна знайти відео з підпалами як мінімум трьох будівель військових комісаріатів у Луховицях, Череповці та Нижньовартовську. Проте Олексій Арестович зазначав, що, за його інформацією, таких підпалів трапилися вже «десятки».

Що це все означає для України?

Військовий аналітик Ігаль Левін переконаний: всі пожежі та підпали, що нині відбуваються на території РФ, прямо пов’язані з війною росіян проти України. Однак, на його думку, абсолютно немає значення, стоїть за цими інцидентами Україна чи ні. Головне — наслідки: ускладнення роботи військкоматів, логістичні зриви та створення певного інформаційного фону.

Одними з можливих виконавців та ініціаторів подібного роду операцій на території окупантів аналітик називає так званий внутрішній антивоєнний рух: «Є інформація, що в Росії існує немаленький антивоєнний рух, який не про лозунги чи мітинги (тому що лозунги та мітинги — це не для Росії), а саме про саботажі. Ми бачимо, що пожежі відбуваються не лише у прикордонних з Україною областях, де можна звинуватити нас, але і вглибині Росії, у тому числі у Сибіру та на Далекому Сході. Сумніваюся, що в України настільки довгі руки, щоб бомбити Далекий Схід. Тобто йде саботажний та протестний рух, і це вже можна назвати партизанами у Росії».

Ігаль вважає, що в цих вибухів та пожеж можуть бути абсолютно різні виконавці та мотивація. До прикладу, підпали військкоматів чи пошкодження залізничного сполучення цілком можуть бути справою рук партизанів всередині країни. Однак вибухи на прикордонній території Бєлгородської області свідчать, що бомбити власні міста може і сама Росія. До прикладу, організація CIT, що займається військовими дослідженнями, довела: декілька ракет, що прилетіли на територію Бєлгородської області, були випущені зі сторони РФ.

«Тут важливо ось що: це помилка і просто щось не долетіло до України чи це спеціально, цілеспрямовано туди били — і [про це] знає тільки російське керівництво. Не можна виключати, що вони самі завдають по собі ударів для виправдання мобілізації в цих регіонах, — зауважує Левін. — Тобто вони можуть сказати потім людям, мовляв, бачите, у вас тут «хлопки» [представники російської влади та федеральні медіа принципово не використовують слово «вибух»] і пожежі, тому всі до зброї, захищати свою батьківщину. Якби я був місцевою владою, я був би зацікавлений, щоби мій регіон горів і мені не треба було потім пояснювати людям, чому їх всіх зганяють на війну».

Так чи інакше, на думку аналітика, знищення критичної та військової інфраструктури Росії є безумовним плюсом для України. Як зазначає пан Левін, цілі на території РФ є легітимними для України та ми маємо повне право на їхнє знищення. Тієї ж думки притримують і наші союзники. До прикладу, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що військові об’єкти на території Російської Федерації можуть бути законними цілями для української армії.  Більше того: згідно з міжнародним правом, країна, що надає свою територію другій країні для проведення агресії проти третьої країни, вважається агресором. Це означає, що і ураження російських військових цілей на території Білорусі з боку України також буде легітимним.

«Виходячи з цього, чи могла Україна завдавати таких ударів — так, могла, звичайно. Авіація в України є, гвинтокрили та артилерія — є. Але оскільки в нас немає офіційної заяви, ми не можемо говорити про це як про факт. Очевидно, коли йде повномасштабна війна, хтось буде страждати. Бєлгородська область — це прикордонна область, тому там цілком можна очікувати якихось «хлопків» і того, що там буде хтось страждати», — резюмував Ігаль Левін.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій