«Я — погана мати». Як відрізнити післяпологову депресію від втоми та що робити, якщо у вас вона є
Кожна десята жінка, що народжує, стикається із гнітючим відчуттям самотності, суму, відчаю та втоми. Усе це — симптоми післяпологової депресії. Лікарі часто бояться виписувати антидепресанти жінкам, які на неї страждають, оскільки більшість таких медикаментів протипоказана тим, хто годує груддю. Однак лікування є і воно необхідне. Заборона поспілкувалася з медичною психологинею та розповідає, що це за недуг, як його виявити та як боротися з ним.
Що таке післяпологова депресія та які її симптоми?
Це сукупність фізіологічних, емоційних та поведінкових змін, що стаються у деяких жінок після пологів. Це медичний діагноз — його внесено у Діагностичний та статистичний довідник із психіатричних розладів як одну з форм великої депресії.
Зазвичай післяпологова депресія з’являється у жінок впродовж місяця після пологів. У цей період в організмі жінки відбуваються певні хімічні та психологічні зміни, викликані народженням дитини.
«Післяпологова депресія може бути і в породіль, які втратили дитину. Тоді жінка переживає втрату і коли це переживання ускладнюється, воно переростає в депресію. Є навіть такий стан — «ускладнене пережиття втрати», говорить Забороні медична психологиня та спеціалістка з когнітивно-поведінкової терапії Ольга Карпенко.
Фріда Кало, «Лікарня Генрі Форда» (1932)
Більшість матерів відчуває щось схоже на хандру — її ще називають «бейбі-блюз». Вона буває приблизно у 70% тих, хто народжує вперше. Це можуть бути різкі перепади настрою (наприклад, ви почуваєтеся дуже щасливою, а потім дуже сумною), дратівливість, почуття самотності, тривожність. Цей стан може триматися від декількох годин до 1-2 тижнів після пологів. Якщо ситуація за цей період не погіршується, вам не потрібне медикаментозне лікування, однак можуть допомогти психологічні групи підтримки молодих батьків.
«Це цілком нормальний стан для жінки, що тільки-но народила. Мама у цей період переосмислює всю ситуацію з пологами, може посумувати за минулими часами. Вона входить у роль матері, може бути виснажена емоційно та фізично. Але це цілком нормально, якщо триває недовго», — говорить психологиня.
Приблизно у 1 з 10 жінок після пологів ця хандра розвивається до тяжкої та тривалої депресії. Причому саме депресія може розвинутися не одразу, а навіть за кілька місяців материнства. Водночас цей стан притаманний і тим, хто народжує не першу дитину. Слід бити на сполох, якщо симптоми тримаються понад два тижні. Ви можете відчувати сум, відчай, примхливість — але ці почуття будуть ніби гіперболізовані. При цьому вам буде важче виконувати щоденні справи. Як ми вже згадували, це — повноцінний діагноз, і його вам може поставити виключно лікар. Тому, якщо відчуваєте симптоми довше кількох тижнів, краще звернутися до спеціалістів.
Ольга Карпенко
Десь 1 із 1000 жінок переживає більш серйозний стан, що зветься післяпологовим психозом. Це доволі серйозне психічне захворювання, що може вразити породіллю. Під час післяпологового психозу жінка може втрачати зв’язок із реальністю, мати галюцинації та хибні або викривлені уявлення про звичні речі. Також у список симптомів входить безсоння, почуття збудження та люті, занепокоєння. Якщо ви помічаєте у себе або своїх рідних ці ознаки, слід терміново звернутися до лікаря. Майже завжди цей стан лікується медикаментозно. У деяких випадках пацієнтки потребують стаціонарного лікування.
Еліс Ніл «Ненсі і Олівія» (1967)
Післяпологова депресія буває тільки у жінок?
Ні. У чоловіків також може розвинутися післяпологова депресія. Приблизно 1 із 10 чоловіків переживає такий стан упродовж року після народження дитини. Це проявляється у відчутті смутку, втоми, пригніченості, тривоги. При цьому в чоловіків також можуть з’являтися й інші симптоми, які зазвичай переживають жінки.
Перебіг хвороби в чоловіків погано досліджений, адже в них немає таких специфічних симптомів, як у жінок — наприклад, перепадів рівня гормонів в організмі після пологів. Зазвичай чоловікам, чий стан ймовірно викликаний народженням дитини, ставлять діагноз «великий депресивний епізод».
«Але цей стан можна сміливо називати післяпологовою депресією, оскільки гормональні перепади — тільки один чинник ризику. Тобто гормональний стан змінюється у всіх жінок під час пологів, але не всі з них переживають депресію. У татусів це може викликати емоційне або фізичне виснаження, переживання, наприклад, через матеріальне забезпечення сім’ї, зміни у звичному режимі життя», — пояснює Ольга Карпенко.
Як розпізнати цей розлад?
Післяпологову депресію часом доволі важко виявити: в багатьох випадках її симптоми списують на те, що на батьків звалилися нові обов’язки й вони стресують. Спільні для стресу та післяпологової депресії симптоми — це:
- збільшення/зменшення апетиту;
- відчуття сильної втоми;
- знижене лібідо;
- часта зміна настрою.
Для післяпологової депресії характерні й інші симптоми, не дуже притаманні саме звичайному післяпологовому стану:
- відсутність інтересу до дитини або відчуття, що ви не пов’язані з нею;
- надмірна плаксивість;
- сильна дратівливість або агресія;
- втрата відчуття задоволення;
- почуття нікчемності, безнадійності й безпорадності;
- думки про смерть або самогубство;
- думки про заподіяння комусь болю або шкоди;
- проблеми з концентрацією та прийняттям рішень.
У деяких випадках спостерігають симптоми обсесивно-компульсивного розладу (ОКР) — із ними стикаються від 1 до 3% жінок. Нав’язливі ідеї зазвичай пов’язані з турботою про здоров’я дитини або ірраціональними побоюваннями заподіяти їй шкоду. Також може виникнути панічний розлад — він може розвиватися як самостійно, так і паралельно з депресією.
Жан Фуке, «Богоматір з немовлям» (близько 1452-1455)
Чому це відбувається?
Люди стикаються з післяпологовою депресією з різних причин. Є чинники, що можуть підвищити ймовірність виникнення післяпологової депресії. Ось деякі з них:
- наявність депресії до вагітності або під час неї;
- вік на момент вагітності (чим ви молодше, тим вищі шанси);
- наявність дітей (чим більше їх у вас, тим вища ймовірність депресії на більш пізніх термінах вагітності);
- розлади настрою в анамнезі сім’ї;
- надзвичайно стресова подія — наприклад, втрата роботи або проблеми зі здоров’ям;
- народження дитини з проблемами зі здоров’ям;
- народження двох або більше дітей;
- обмежена соціальна підтримка;
- самотність;
- конфлікти всередині родини.
Водночас післяпологовій депресії можуть сприяти фізіологічні проблеми — наприклад, різке падіння рівня естрогену і прогестерону після пологів. Інші гормони, що виробляються вашою щитоподібною залозою, також можуть різко впасти і ви відчуєте втому, млявість і апатію.
Чи можна цього уникнути?
Стовідсоткової гарантії не дасть ніщо — це може статися з будь-якою жінкою. Але психотерапевтка радить заздалегідь продумати стратегію, як виживати з дитиною. Поки є час, слід підготуватися до материнства: читати літературу про догляд за дитиною, психологію малюків. Це потрібно для того, щоби мама вже знала, що робити, коли почне натрапляти на труднощі.
«Однак найголовніше — турбуватися про себе й долучити близьких до догляду за дитиною, щоби були помічники. Домовляйтеся зі своїм чоловіком, друзями, рідними, щоби вони допомагали. Необхідно, щоби було на кого залишити дитину і побути на самоті, нормально відпочити або зустрітися з друзями», — пояснює психотерапевтка.
Еліс Ніл «Ненсі і Олівія» (1967)
Також не слід брати на себе всі хатні обов’язки — натомість слід навчитися просити про допомогу. Часто трапляється, що жінка думає, що має впоратися з усім сама — мовляв, я мама, я маю сама виховувати свою дитину. Це може наблизити вас до депресії.
«Треба дати зрозуміти чоловіку, що його обов’язок — брати участь у догляді за дитиною», — резюмує Ольга Карпенко.
Як це лікувати?
Важливо розуміти, що цей стан не триватиме завжди, але потребує медичного втручання. Ви можете звернутися до сімейного лікаря, який направить вас до психіатра, або ж прямо звернутися до профільного спеціаліста.
Вінсент Ван Гог, «Чоловік у морі» (1889)
Медикаментозне лікування в цій ситуації, переконана Ольга Карпенко, дуже важливе. Часто лікарі відмовляються призначати антидепресанти через те, що більшість із них протипоказані жінкам, які годують груддю. Іноді лікарі навіть кажуть, що треба завершувати грудне вигодовування — але це погана рекомендація, бо різке припинення вигодовування може погіршити стан. На ринку є препарати, які повністю безпечні в таких випадках — це підтверджується дослідженнями.
«Ще один спосіб лікування — це когнітивно-поведінкова терапія. Вона має доказовий протокол лікування будь-якої депресії — не тільки післяпологової. Лікування спрямоване на те, щоби жінка змінила свою поведінку, навчилася турбуватися про себе, щоби вона наповнювалася ресурсами й займалася тим, що їй приємно. Це також робота з думками — депресії притаманні сильні негативні думки на кшталт «Я погана мати», «Я не справляюся» тощо. Треба працювати з ними», — говорить Ольга Карпенко.
