Як «Грузинська мрія» робить з Грузії особисту скарбницю Путіна і до чого тут Україна

Десятки тисяч людей у Грузії протестують проти законопроєкту про прозорість фінансування неурядових організацій. Цей документ, який багато хто вважає аналогічним закону про «іноагентів», був ініційований керівною партією «Грузинська мрія» і вже прийнятий парламентом у першому читанні.

Але одночасно з цим законодавці у прискореному порядку ухвалили «Закон про офшори», згідно з яким переведення активів з офшорів до Грузії звільняється від оподаткування до 2028 року.

Місцеві експерти, опитані JAM News, вважають, що ці два закони повʼязані між собою та є частинами одного великого пазла. Заборона публікує текст з деякими скороченнями.

Закон про офшори у Грузії

Поки що мета «Грузинської мрії» не до кінця зрозуміла. Те, що відбувається, здається абсолютно нелогічним. Однак є кілька можливих причин, чому уряд це робить, каже доктор політичних наук, директор Грузинського інституту політики Корнелі Какачіа.

Перший варіант, на його думку, повʼязаний із майбутніми парламентськими виборами, призначеними на жовтень 2024 року. Очевидно, «Грузинська мрія» впевнена, що не зможе отримати конституційну більшість, і тому вирішила перед виборами маргіналізувати вільні медіа та неурядовий сектор, оголосити їх, як і опозицію, радикалами та екстремістами.

«Другий варіант полягає в тому, що влада, можливо, торгується із Заходом. У нинішній ситуації вибори не можуть бути вільними. Тож “Мрія” намагається вплинути на Захід: мовляв, якщо ви заплющите очі на деякі речі, ми не ухвалимо закону про “іноагентів”, — зазначає Какачіа. — Також предметом торгу міг бути закон про офшори. Тобто [вони хочуть], щоб Захід заплющив очі на те, що Грузія стає офшорною зоною. Але головне — те, що все, що відбувається, заточено під інтереси Бідзіни Іванішвілі [олігарх, засновник «Грузинської мрії»], а влада подає це як національні інтереси Грузії».

Експерт упевнений: Іванішвілі вважає, що Росія виграє війну в Україні, і тому намагається вписатись у цей новий геополітичний контекст, підвищити свою значущість. Закон про офшори відповідає інтересам Росії. Іванішвілі намагається показати Путіну, що може бути йому дуже корисним.

Якщо «Мрія» піде ва-банк, цілком можливо, що Євросоюз перегляне свої відносини з Грузією. Хоча механізму відкликання статусу кандидата немає, звʼязок може бути суттєво порушений — як і відносини зі США.

«Все залежить від того, наскільки далеко зайде грузинський уряд у своєму радикалізмі та антагонізмі із Заходом. Чим авторитарнішим стає уряд, тим жорсткішою буде реакція Заходу. Проте найважливішу роль у цьому процесі відіграють грузинські виборці. 80% населення підтримують вступ Грузії до Євросоюзу. Необхідно, щоб ці люди відчули небезпеку, з якою сьогодні фактично стикається країна», — стверджує Корнелі Какачіа.

Схема Іванішвілі

Масштаби втрат від офшорного закону набагато більші, ніж від закону про «іноагентів». Іванішвілі зараз нібито залучає до Грузії іноземні активи, але цивілізований бізнес не має мотивації змінювати один офшор на інший, якщо з першим немає проблем. Для політолога Гії Хухашвілі очевидно, що ця пропозиція зацікавить лише тих, хто має проблеми з традиційними офшорами.

«Наприклад, це власники незаконних чи спірних активів. Тобто зрештою наслідки можуть бути справді страшними, що обовʼязково призведе до санкцій Заходу і, відповідно, до ізоляції країни», — вказує політолог.

Він упевнений, що це станеться не завтра, але у середньостроковій перспективі саме це загрожує Грузії. Зважаючи на все, Іванішвілі обмірковував цю схему давно.

«Коли сюди приїжджають російські спецслужби та особиста скарбниця Путіна, ви розумієте, що це означає? Це означає, що країну продадуть. Якщо цей чорний капітал зжере нашу маленьку економіку, вони зжеруть нас, у нас нічого не буде, і все закінчиться. Зараз діє так багато факторів, що робити прогнози складно. Багато залежить від того, як розвиватимуться події в Україні, а також того, що відбувається навколо Ізраїлю», — зазначає Гія Хухашвілі.

Протести в Грузії: реакція «Грузинської мрії»

Є сценарій насильницької ескалації, але влада поки що намагається не доводити до цього. Доктор політичних наук Гія Нодія припускає, що ескалація більше спрямована на дискредитацію владою протестного руху, і організатори акцій це розуміють.

«Протест справді великий, але нічого не можна передбачити заздалегідь. Відступити знову, як минулого року, було б для них [влади] дуже принизливо з політичного погляду, і вони цього не хочуть. Але все це показало, що у суспільстві дуже активний протест, яким керує громадянський рух», — звертає увагу експерт.

На його думку, грузинський уряд чекає, доки народ втомиться і протести вщухнуть. Розширення та різноманітність протесту — найбільш бажаний сценарій, бо тоді «Грузинська мрія» вважатиме, що впертись і приймати ці закони небезпечно.

«Чому вони вирішили зробити це саме зараз? Схоже, Іванішвілі дуже хотів побачити реакцію до виборів. Він вважає, що Революція троянд 2003 року відбулася тому, що Захід допоміг опозиції. Тому, оскільки він боїться невдоволення людей, він намагається від початку вжити заходів і нейтралізувати цю загрозу. Він намагається зменшити ймовірність того, що Захід допоможе опозиції», — вважає Гія Нодія.

Звичайно, можна припустити, що якийсь тиск із боку Росії є, каже політолог. Однак головне — не втручання Росії, а чи вірить у це втручання Грузія, та чому. «Можливо, Іванішвілі вбачає для себе вигоду у нинішній геополітичній ситуації: справи у Заходу в Україні останнім часом йдуть не дуже добре. Тому, на думку Іванішвілі, треба робити те, що подобається Росії, а не Заходу. Це може бути додатковим фактором», — резюмує Нодія.