Now Reading
Як людина може таке винести? Кошмарна історія Микити з Київщини, як пережив полон

Як людина може таке винести? Кошмарна історія Микити з Київщини, як пережив полон

Автор:
  • На початку березня 2022 року росіяни взяли у полон Микиту Горбаня з села Андріївка у Київській області.
  • Хлопець провів в ув’язненні понад півтора місяця і врешті повернувся в Україну в рамках обміну полоненими.
  • Він не був військовим і не воював, а просто жив. Тепер не може ходити — після ампутації пальців на обох ногах.

Микита Горбань переховувався у погребі свого будинку разом із сім’єю, коли російські солдати прийшли у село Андріївка на Київщині. Хлопця витягли зі сховку разом із вітчимом і після тяжких катувань доправили до СІЗО в Курськ. Він опинився вдома після обміну полоненими, але вже не таким, як був раніше.

Заборона розповідає історію Микити Горбаня з Київщини, який вижив в російському полоні.


Через тортури лишився ніг: розповідь Микити Горбаня 

На початку березня 2022 року російська армія вдерлася в село Андріївка на Київщині. Микита Горбань, лаборант київської лікарні, переховувався у вологому погребі разом із сім’єю — вітчимом Сашком, їх дружинами та своїм п’ятирічним сином, пише BBC.

Надя Голуменкова тримає фотографії онука Микити (ліворуч) і сина Саші (праворуч), обидва з сином Микити Артемом. Джерело: Joel Gunter / BBC

Під звуки обстрілів російські солдати витягли двох чоловіків з погреба та побили. Їм зав’язали очі та під дулом зброї відвели в поле, де катували. Росіяни гайковим ключем крутили Микиті суглоби пальців ніг, поки шкіра не розірвалася. Вони залили черевики чоловіків водою та знову взули їм на ноги. Так полонені пролежали на морозі під дощем три-чотири дні. Незабаром Микита вже не відчував ніг. 

Зрештою чоловіків посадили у вантажівки. Їх об’єднали з іншою групою полонених та гелікоптерами доправили до вантажного літака. Ув’язнені були дуже голодні, адже з моменту захоплення росіянами кожен з’їв лише одну миску каші, шматок хліба та печиво.

Тим часом дружини Микити та його вітчима Надя та Світлана й син Микити Артем переїхали у притулок під будинком сусіда. Вони не мали поняття, де перебувають їх чоловіки. Батьки Сашка Надія та Володимир почали хвилюватися й дзвонили йому, але той не відповідав на їх дзвінки.

Літаком полонені перетнули повітряний простір Росії, їх доправили у польовий госпіталь для лікування. Через катування гайковим ключем один з пальців Сашка ледь тримався руки, а ноги Микити почорніли від обмороження. Їм лише висушили й забинтували пальці ніг, взули в черевики й через п’ять днів перевезли до СІЗО №1 — в’язниці у Курську.

Полон в Курську: як рашисти поводяться з українцями

У тюрмі нових ув’язнених вдягли у форму і сказали, що «вакцинують». Пізніше Сашко зрозумів, що це слово росіяни використали як синонім побиттю. Його та ще десятьох полонених закрили в одній камері.

Микита хвилювався, що може втратити обидві ноги: він вже не міг ними рухати, а ще відчув жахливий запах. За його словами, пізніше деякі в’язні втратили цілі кінцівки через мінімальний догляд — щеплення антибіотиком та зміну пов’язки раз на три дні. Лікар сказав їм, що хороше лікування у СІЗО є, але воно не для них.

Ув’язнені розповідали одне одному історії про свої сім’ї та анекдоти. Полонених українців змушували вчити напам’ять патріотичні російські пісні й гімн РФ та співати їх гвардійцям. Микита розповів, що в’язнів допитували два-три рази на день. Їх били й змусили підписати документи, що у СІЗО з ними добре поводилися.

Після трьох тижнів ув’язнення стан Микити різко погіршився, тому його перевели до лікарні. Під час огляду у нього відвалився один з пальців на нозі й хірург сказав Микиті, що їх усі ампутують. 

Микиті доведеться заново вчитися ходити після того, як йому видалили пальці ніг у Росії. Джерело: Joel Gunter / BBC

Після операції він ще тиждень провів у лікарні, а потім російський чиновник сказав, що його та ще кількох важко поранених чоловіків відправляють додому, щоб ними опікувалися родини. Микиту так і не повезли до тюрми в Курську, де він востаннє бачив Сашка. З лікарні його посадили у вантажний літак до Сімферополя в Криму. На узгодженому місці росіяни поклали полонених на шосе, їх підібрали українські військові.

Микита відразу подзвонив дружині й дізнався, що та з сином у Бельгії. Надя зателефонувала брату Сашка та його батькам, щоб повідомити, що той ще живий.

Микита Горбань сидить на лікарняному ліжку в Києві. Джерело: Joel Gunter / BBC

Врешті Микита повернувся до київської міської лікарні №5, де він працював до полону. Головний лікар та керівник відділу хірургії хірург обидва заплакали, коли зайшли в палату. Вони обговорили з Микитою плани відновлення. Йому необхідно заново навчитися ходити.

Раніше Заборона розповідала історію 78-річного японця з Сахаліну, який жив в Україні, а після вторгнення РФ 24 лютого разом з жіночою частиною родини вилетів до Японії.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Scroll To Top