Як підтримати дитину під час перебування у бомбосховищі

Markiian Oliiarnyk
Дитина у бомбосховищі
  • Дитині потрібно допомогти адаптуватися до частого перебування в укритті.
  • Щоб заспокоїти малечу, можна доручати їй прості завдання, або тренуватися в ігровій формі, як діяти у разі небезпеки.
  • Говорити про війну теж варто, але відповідати тільки на ті запитання, що дитина ставить сама.

Навіть дорослим психологічно важко перебувати у сховищах під час обстрілів та бомбардувань, однак ще більше страждають діти. Вкрай важливо слідкувати за емоційним станом дитини, пояснювати їй, що відбувається, але при цьому не позбавляти відчуття дитинства. 

Заборона розповідає, як говорити з дітьми під час війни та підтримати їх при перебуванні в укритті.


Як батькам підтримати дітей в укритті

Експерти Освітнього центру Верховної Ради України зазначають, що дитяча психіка особливо чутлива до змін, що відбуваються у зв’язку з вторгненням окупантів в Україну. Перебування в укритті може налякати чи спантеличити малечу, однак існують прості правила, які допоможуть впоратися з психологічним навантаженням.

Як заспокоїти дитину:

  1. Розкажіть про план дій у разі небезпеки:
    • складіть маршрут до укриття, проговоріть дитині, що за чим вона має робити (використовуйте короткі зрозумілі фрази);
    • намалюйте карту укриття, зобразіть локації, наприклад,  що і де знаходиться, для чого потрібне, де вхід і вихід, де місце дитини та ваше, де будуть знаходитись рідні.
  2. Реагуйте на потреби дитини та слідкуйте за її станом: ставте відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію та рівнем активності.
  3. Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути її до вербальної комунікації та активної діяльності:
    • поставте три прості запитання і чекайте відповіді, наприклад, «Тебе звати Наталя, так?», «Ти зараз стоїш, так?», «Ти одягнений в червону кофтину, так?»;
    • можна масажувати кінчики пальців, мочки вух;
    • запропонуйте дитині гру, або завдання, яке вимагає дії (принеси, подай, зроби);
    • запропонуйте випити води, чаю, поїсти;
    • обійми теж можуть зарадити.
  4. Дозвольте дитині проявляти злість та інші емоції:
    • фрази «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не заспокоять дитину;
    • спробуйте сказати «Я бачу/мені здається, що ти налякана/злишся» — так дитина буде розуміти, що вона не одна зі своїми переживаннями;
  5. Не давайте обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що б не сталось, головне — ми разом».
  6. Якщо діти грають «у війну», не варто їм забороняти навіть у реаліях бойових дій в країні. Важливо програти, прокричати, озвучити емоції. Це допоможе дітям знизити тривожність, напругу та вивільнити емоції.
  7. Тілесний контакт допомагає дітям знизити рівень напруги та заспокоїтись, тому не уникайте обіймів.

Впоратися зі страхом та напругою можуть допомогти декілька простих вправ:

  • «Обійми метелика» — дитина обіймає свої плечі двома руками й може себе поплескати по плечах.
  • «Водоспад» — дорослий підходить до дитини й руками погладжує з плечей і до поясу, наче знімаючи щось з плечей.
  • «Кокон» — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.
  • Не забувайте і про дихання: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», ефективним також є дихання животом. 
Як підтримати дитину в укритті. Скриншот: Unicef Ukraine/Facebook

Як розказати дитині про війну

Говорити про небезпеку з дітьми треба, але робити це потрібно чесно, доступно та не розповідати більше, аніж вона сама питає, розповіла Суспільному дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг.

Варто з’ясувати, що тривожить дитину, розказати про те, що її цікавить, відповідати короткими простими для розуміння реченнями. Важливо не залякати страшними реаліями війни, а пояснити, що відбувається та як діяти при надзвичайних ситуаціях.

Поради, як розказати дитині про війну:

  • обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну у присутності дитини;
  • розказуйте тільки перевірену інформацію, у якій ви повністю впевнені, робіть це дозовано;
  • оцінюйте емоційний стан дитини під час кожної розмови;
  • слідкуйте за рівнем фізичної реакції: мовою тіла, рівнем занепокоєння;
  • обережно закінчуйте розмови — для дитини важливо знати, що вона не залишиться на самоті;
  • завершуйте на позитивному. 

Раніше Заборона розповідала про те, як знайти близьких, якщо вони потрапили у полон.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору