ЄС хоче створити власну альтернативу НАТО (і не вперше): які три фактори заважають

• Країни блоку ще на початку 2024 року почали активно обговорювати необхідність створення власної армії та оборонної промисловості.
• Дискусії щодо формування окремого від США об’єднаного війська тривають ще з 1950-х років. Питання піднімали вже кілька разів (в основному під час військових криз), але щоразу безрезультативно.
• Експерти переконані, що ідея повноцінної суто європейської армії навряд буде реалізована принаймні найближчим часом.

Формування окремого блоку у межах Європейського Союзу вимагає чимало часу. Йдеться не тільки про побудову управлінської структури, а й про нарощення військових спроможностей, адже вони суттєво відстають від американських. Загалом є три ключові проблеми, які першочергово має розв’язати об’єднання (одна з них фактично вирішується постфактум).

Заборона розповідає про ключові проблеми, які навряд дозволять ЄС створити суто європейське військо. Повний текст про те, як змінюватиметься архітектура безпеки у Європі, читайте тут.

Спільна армія і оборонка Євросоюзу: хто підтримує

У ЄС ще на початку 2024 року заявили про необхідність створення власної об’єднаної армії. міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.

«Якщо ми хочемо бути миротворцями у світі, нам потрібна європейська армія. І це фундаментальна передумова для того, щоб мати можливість мати ефективну зовнішню політику. У світі з такими потужними гравцями, як Сполучені Штати, Китай, Індія, Росія, з кризами від Близького Сходу до Індо-Тихоокеанського регіону, громадяни Італії, Німеччини, Франції чи Словенії можуть бути по-справжньому захищені лише тим, що вже існує, а саме Європейським Союзом», — заявив ще у січні міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.

Розмови активізувалися на фоні заяв кандидата у президенти США Дональда Трампа про необхідність буквально натравлювати Росію на країни НАТО, які не витрачають достатньо коштів на свою оборону. «Європа потребує власної армії. На захист Дональда Трампа не можна покладатися. Об’єднана європейська армія може фінансуватися з розділу бюджету ЄС і підпадати під компетенцію Європейського парламенту. Тож нам не потрібно турбуватися про те, чи витрачає більшість 2% ВВП у 30 різних парламентах», — заявив депутат Європарламенту від Чехії Мікулаш Пекса.

Країни-членкині НАТО в Європі. Інфографіка: NATO

Також під час Мюнхенської конференції з безпеки у лютому кілька урядовців Євросоюзу наголосили на необхідності створення спільної оборонної промисловості.

Сама ідея далеко не нова. Дискусії щодо створення в Європі об’єднаної армії тривають ще з 1950-х років. Тоді Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Люксембург і Нідерланди хотіли створити Європейське оборонне співтовариство, однак угода так і не була ратифікована французьким парламентом.

З того часу питання підіймали ще кілька разів — в основному під час військових криз: після закінчення Холодної війни, конфлікту в колишній Югославії, початку військової агресії РФ в Україні у 2014 році тощо. Жоден з планів так і не втілили у життя.

Альтернатива NATO у ЄС: чому навряд можлива

Ідея об’єднаної європейської армії навряд буде реалізована принаймні найближчим часом. Серед іншого, це вимагає чимало часу. І йдеться не тільки про побудову управлінської структури, а й про нарощення військових спроможностей Євросоюзу, які суттєво відстають від американських, вважає експерт з міжнародної безпеки Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

«Створення окремої європейської армії або ж якоїсь безпекової структури, яка могла б існувати паралельно з NATO, є доволі віддаленою перспективною. Раніше у ЄС були подібні ініціативи, наприклад, створення Західноєвропейського союзу, який мав стати прототипом європейської армії. Але країни-членкині зрозуміли, що не так просто в практичній площині реалізовувати проєкти, подібні НАТО», — каже він.

Ключові проблеми ЄС:

• військово-промисловий комплекс — в ЄС є достатньо виробників зброї, які продовжують створювати новітні зразки техніки. Водночас роками США були головним постачальником озброєння до країн ЄС, а європейці були більш зосереджені на виробництві важкої бронетехніки чи літаків. Так, приміром, виробництво снарядів майже зупинилося. Нині блок поступово нарощує потужності, щоб допомогти Україні, хоч і не без проблем. Та на це також потрібен час;
• гроші — Євросоюз ще з 2014 року почав збільшувати витрати на оборону, але за останнє десятиліття витрати зросли лише на $200 мільярдів. Для розуміння, РФ з 2014 по 2022 рік витратила на оборону понад $500 мільярдів. У поточному році щонайменше 18 країн НАТО мають досягти показника 2% від ВВП на оборону. Тоді загальні витрати Європи на оборону досягнуть приблизно $380 млрд — це приблизно стільки ж, скільки в Росії;
• боєздатна армія — в ЄС існує 27 армій, загальна кількість особового складу яких становить близько 1.2 млн людей. Це майже рівноцінно кількості військовослужбовців США та РФ (близько по 1.3 млн). При цьому майже вся Європа давно перейшла на контракту армію, що вдарило на чисельність. До системи призов повертаються, але поки не всі. Наприклад, Латвія відновила його у 2023 році, а нещодавно це зробили Литва та Швеція. А от Данія збирається призивати жінок. Не менш важливо те, що європейські армії здебільшого не мають досвіду у реальних бойових діях. 

«При застосуванні 5-ї статті НАТО зовсім не обов’язково, що всі країни-члени відправлять свої війська на захист союзника. В кращому випадку будуть воювати три-чотири країни, інші ж будуть допомагати грошима, технікою та іншим. І ключовим є те, чиї армії в Європі можуть воювати, якщо США не прийдуть на допомогу», — каже Жовтенко.

Раніше Заборона розповідала про польське місто Сувалки, яке знаходиться на перетині кордонів Литви, Польщі, Білорусі та Калінінградської області РФ. Саме з нього може початись напад Росії на НАТО.