Опустелювання — пандемія XXI століття, яка загрожує й Україні | Заборона
Читаєте зараз
За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату. Це не омине й Україну

За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату. Це не омине й Україну

Опустелювання — пандемія XXI століття, яка загрожує й Україні

У 2020-му двоє українських фермерів наклали на себе руки. На їхніх угіддях був неврожай, чоловіки загрузли в боргах і не бачили іншого виходу з ситуації. 22 червня 2021-го Житомирську й Київську області накрила пилова буря. 25 червня стало найспекотнішим днем у Києві за останні 64 роки. Кліматичні зміни, яких зазнає планета, все частіше торкаються кожного з нас. І одна з проблем, яка загрожує людству сьогодні, опустелювання. Експерти називають його новою пандемією. Заборона розповідає, що таке опустелювання та чому Україні від нього не вберегтися.


Що таке опустелювання?

Опустелювання — це загибель землі, явище, коли на ґрунті не ростуть рослини й у ньому немає живих мікроорганізмів. Така ділянка стає непридатною для життя чи господарювання. А перетворюється вона на таку через кліматичні зміни й діяльність людини.

Землі деградували завжди, адже їх потрохи все більше й більше заселяли люди. Однак протягом останніх десятиліть темпи опустелювання пришвидшилися у 30–35 разів.

Одна з основних причин опустелювання — зміна клімату. Підвищені температури, пояснює директор Інституту охорони ґрунтів України Ігор Яцук, знижують рівень вологи в землі, а це погіршує її родючість, врожайність. Брак вологи означає, що гинуть рослини й мікроорганізми, які необхідні для збереження здоров’я землі. Коли ж у ґрунті не ростуть рослини, підвищується ризик ерозії — повітрям вимітає ґрунтові частинки й земля вкривається тріщинами.

«Ґрунт вивітрюється, пересушується, втрачає структуру, форму, — каже Михайло Амосов, експерт із землекористування громадської організації «Екодія». — Якщо здіймається сильний вітер, весь пил, пісок піднімаються в повітря і це переноситься на сотні кілометрів».

amosov 1 1024x1024 - <b>За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату.</b> Це не омине й Україну - Заборона
Михайло Амосов

Також впливають посухи. За останні 10 років в Україні влітку випадає на 15–27% менше дощів. А у 2020-му, коли настала метеорологічна зима, більшість території країни залишилася без снігу. Він не захищав землі від сильних вітрів, морозів, навесні — не наситив ґрунт вологою. Фермерам довелося орати сухі землі, а це призводить до вже згаданої вітрової ерозії.

Докладаються до появи пустель на місці родючих земель і люди. Не можна неконтрольовано засіювати землі й замість органічних добрив використовувати хімікати. Не можна без жодних обмежень випасати худобу на одних і тих самих ділянках: корови, кози з’їдають всю рослинність і тим самим перетворюють місцину на мертву зону. Не можна й палити сухостій, траву, адже це не лише знищує родючий ґрунт, а й призводить до викиду вуглецю в атмосферу. Останнє сприяє підвищенню температури.

dominik kiss unsplash 1024x683 - <b>За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату.</b> Це не омине й Україну - Заборона
Фото: Dominik Kiss / Unsplash

Якщо температура продовжить зростати тими ж темпами, за 32 роки 30% суші стануть пустелями. А пустелі вже займають 1/5 планети. 

Чому опустелювання небезпечне?

Якщо коротко, опустелювання призведе до того, що планета вимре. Адже людям, тваринам, мікроорганізмам не буде чим харчуватися.

Якщо говорити детальніше, то можна виділити п’ять основних загроз.

Голод. Наразі країни планують до 2050-го виробляти вдвічі більше продуктів харчування, аби нагодувати все населення планети. Але цього неможливо буде досягти, якщо землі висохнуть. Щорічно 12 мільйонів гектарів земель, на яких може рости, наприклад, зерно, стають непридатними для вирощування навіть найпростіших культур. Тобто щороку у світі 1/5 території України стає пустелею.

Вимушена міграція. 135 мільйонів людей протягом найближчих 30 років покинуть свої домівки через опустелювання. Ця цифра еквівалентна всьому населенню України, Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Угорщини і Молдови. Посуха призведе до того, що їм банально не буде що пити та їсти, не буде де працювати. Це ж автоматично зумовлює прагнення жити в кращих умовах. А ще — тікати від небезпеки, оскільки на тлі голоду зростає рівень криміналу.

Порожні держбюджети. Сьогодні люди й економіки низки країн, зокрема й України, Росії, Білорусі, прив’язані до земельного сектору. Тому опустелювання — пряма загроза національній економіці, а звідси — соціальній підтримці незахищених верств населення, вартості товарів, будівництву доріг й іншим, на перший погляд, жодним чином не пов’язаним сферам.

mike fox unsplash 1024x683 - <b>За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату.</b> Це не омине й Україну - Заборона
Фото: Mike Fox / Unsplash

Брак води. Вже зараз понад мільярд людей не мають доступу до прісної води. У 2030-му попит зросте ще на третину.

Брудне повітря. Пилові бурі — одна з ознак опустелювання. Й вони стають звичним явищем в Україні. Востаннє пил накрив Київ у червні цього року. «Астраханський суховій» принесло вітром з Астраханських напівпустельних степів у Росії. Такі явища небезпечні, адже спричиняють астму, захворювання серця, проблеми з зором. Що вища температура повітря й рідші дощі, то надовше пил затримується в повітрі.

Які території у світі стали пустелями?

60 років тому на кордоні Казахстану й Узбекистану було четверте за величиною у світі солоне Аральське море. Сьогодні там — потріскана земля й перекотиполе. У 1960-х роках Радянський Союз активно використовував воду з річок, що впадали в нього, для зрошування земель. Через це водойма спочатку розділилася на дві, а потім її не стало.

Осушена територія басейну Аральського моря в Мойнокскому районі, Узбекистан, 2018 р.

Регіон Сахель в Африці, який донедавна був тропічною саванною, за останні 50 років стрімко перетворюється на пустелю. У минулому столітті сюди стали активно переселятися люди. Вони почали вирубувати ліси, займалися незаконним землеробством, розчищали території під житло.

Пустеля Гобі в Монголії розширюється. Землеробство, випас худоби й урбанізація разом зі зміною клімату вбивають там всю рослинність.

Хіба Україні загрожує опустелювання?

Так, адже на території України чимало земель сільськогосподарські. Половина з них — розорані і їх слід законсервувати, аби там відновилося життя.

«Опустелювання сьогодні активно прогресує на Півдні України. Там розорані 75–80% сільськогосподарських земель, — каже Михайло Амосов. — Якщо не почати впроваджувати новітні системи поливу, не висаджувати менш вибагливі до вологи сільськогосподарські культури, невдовзі там буде неможливо вести господарство. Грунт стане піщаним, регулярно підійматимуться пилові бурі».

На території України вже розташована найбільша пустеля в Європі — Олешківські піски в Херсонській області. Пустеля з’явилася у ХІХ столітті. Тоді тут стали випасати величезні отари овець. Тварини поїли всі рослини, що дозволило вітру розносити пісок з території на кілометри вздовж. Сьогодні територія непридатна для життя. Влітку температура піднімається до 70 градусів.

448876 1024x681 - <b>За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату.</b> Це не омине й Україну - Заборона
Олешківські піски 
Фото: Андрій Скакодуб / УНІАН

«Територія Херсонської, Запорізької областей — це вже напівпустеля як за температурою, так і за природними явищами, — каже Амосов. — І жодних шансів, що вона знову стане зволоженою. Клімат ставатиме все спекотнішим, тому лишається тільки адаптуватися до нових умов та зменшити площі розораних земель у степових районах, щоб хоч трішки сповільнити зміну клімату і виграти час для адаптації».

Як зробити, щоб Земля не перетворилася на суцільну пустелю?

Діяти можна глобально й локально. На світовому рівні країни об’єднуються, щоб подолати проблему опустелювання.

У 1994 році Організація Об’єднаних Націй заснувала Конвенцію про боротьбу з опустелюванням. 122 країни домовилися, що намагатимуться завдавати менше шкоди землі. Так само, як у межах кліматичної Паризької угоди, всі згодні підписалися на зменшення викидів вуглецю. Держави мають працювати з фермерами, налагодити водопостачання до проблемних районів і взагалі працювати з ним розумно, відновлювати занедбані й розорані ґрунти. Одна з дій — висадити якомога більше дерев і рослин в Африці, щоб відновити 100 мільйонів гектарів землі.

Україна, до речі, приєдналася до Конвенції у 2002-му, але з того часу нічого дієвого не зробила, аби підтримати глобальну ініціативу, каже Амосов. Тільки після торішньої посухи уряд вирішив напрацювати загальнонаціональну стратегію підтримки аграріїв. Це означає, що держава виділятиме гроші не на компенсацію збитків, пояснює експерт, а на те, щоб цих збитків не було. Тобто фермери зможуть купити нові системи поливу чи інші засоби для обробляння землі.

dan loran unsplash 1024x683 - <b>За 30 років третина суші стане пустелею через людей і зміни клімату.</b> Це не омине й Україну - Заборона
Фото: Dan Loran / Unsplash

«Але якщо все йтиме такими темпами, як зараз, фермери просто не встигнуть нічого змінити — землі стануть пустельними швидше», — наголошує Амосов.

Локально кожен з нас також може зарадити проблемі. Не слід поливати власний город хімічними сполуками, аби врожай виріс на заздрість сусідам, — так ви вбиваєте землю. Варто відмовитися від спалювання трави — в Україні, до речі, за це штрафують. А ще — зменшити свій вплив на екологію. Ми вже розповідали, як це робити й не змінювати кардинально устрій життя. Достатньо пересідати час від часу на велосипед замість машини, адже завдяки цьому в атмосфері буде менше вуглецю й парниковий ефект не посилюватиметься.

Експерт «Екодії» радить переглянути свій раціон — відмовитися від м’яса, наскільки це можливо.«Тваринництво — рушій змін клімату у світі, — пояснює Амосов. — Для виробництва м’яса потрібно багато води. Аби прогодувати тварин, потрібно засіювати землі кормовими сільськогосподарськими культурами, що, знову ж таки, вимагає багато води й псує території».

Також фахівець рекомендує купувати товари у місцевих виробників. У такий спосіб вдасться не лише підтримати фермерів, які, ймовірно, намагаються перелаштувати бізнес під нові погодні умови. Так ви купуватимете товари, які лишають менший екологічний слід по собі.

«Оптимально — купувати умовний батат не з Єгипту, а з України, який доставляють з відстані не більш як 150–160 кілометрів, — каже Амосов. — Тоді витрачають менше палива на доставку і в повітря викидається менше вуглекислого газу.Це зменшує ваш внесок у зміну клімату».

Нагору