'
Читаєте зараз
Законопроєкт Зеленського про контрабанду: що не так з документом

Законопроєкт Зеленського про контрабанду: що не так з документом

Daniil Tsarevskyi
  • Законопроєкт внесли у Раду ще у 2021 році, тоді ж його було ухвалено за основу.
  • Документ містить низку суперечливих положень, за що його активно критикують представники бізнесу.
  • Ухвалення акту є вимогою ЄК, але та вимагає криміналізації лише великомасштабної контрабанди.

Законопроєкт в теперішньому вигляді може спровокувати значне збільшення корупції на митниці. У документі чітко не визначено навіть того, хто має відповідати за злочин, що розширює список тих, кого може бути притягнуто за контрабанду.

Заборона розповідає про основні недоліки скандального законопроєкту.

Криміналізація контрабанди в Україні: коротко про законопроєкт 

Верховна Рада на засіданні 8 грудня має розглянути в другому читанні законопроєкт №5420 про криміналізацію контрабанди. Його до парламенту вніс президент Володимир Зеленський ще у квітні 2021 року, а вже у липні його ухвалили за основу. 

Документ визначає контрабанду як дії, спрямовані на переміщення товарів через кордон поза митним контролем або з приховуванням.

«15 листопада 2011 року Верховна Рада України декриміналізувала контрабанду товарів. Так, з 2012 року переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не вважається злочином… це сприяє збільшенню у державі сектору тіньової економіки, популяризує серед підприємців використання у веденні бізнесу незаконних засобів та прийомів», — йдеться у пояснювальній записці.

Читати більше новин в Telegram

Наголошується, що значний відсоток справ з недотримання митних правил закривається через неможливість доведення складу правопорушення. Для того, щоб виправити це, пропонують ввести кримінальну відповідальність за прикладом деяких європейських країн. Також законотворці посилаються на Консультативну місію ЄС в Україні (EUAM) та Місію EUBAM, які наголошують на цьому кроці.

У межах закону встановлені пороги кримінальної відповідальності за контрабанду: 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2023 рік це 1 700 грн) та 50 НМДГ від ціни предмета контрабанди (850 грн).

Закон про контрабанду: які недоліки

Проєкт закону, а точніше друга його редакція, піддали серйозній критиці. Приміром, Українська рада бізнесу виступила із заявою, де поставила під сумнів основні положення документа.

На думку критиків, нововведення тільки збільшать корупцію на митниці. Річ у тім, що законопроєкт визначає контрабанду, як дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України поза митним контролем. Тобто у теорії, якщо митникам не сподобається вартість товару, найменування, маркування, кодування, пакування тощо — можна підпасти під цю характеристику.

«Отже, будь-який митник може заявити, що не згоден з кодуванням чи оцінюванням, і на цій підставі вже відкрити кримінальну справу. Таким чином, кримінальною справою потенційно стає кожне переміщення товару через митний кордон. На додачу тепер нема потреби доказувати умисел на вчинення злочину. Таким чином, поле для хабарництва розширюється на всі перевезення, а суми хабарів зростуть на порядок, адже тепер йдеться не про митні суперечки, а про перспективу в’язниці», — пояснив викладач Києво-Могилянської бізнес школи Валерій Пекар.

Наголошується і на тому, що законопроєкт насправді не зовсім відповідає вимогам Європейської Комісії. Вона вимагає криміналізації великомасштабної контрабанди, проте бізнес уже наголосив на необґрунтовано низькій межі кримінальної відповідальності — небагато більше ніж 1.342 млн гривень. Для порівняння, за ухилення від плати податків вона настає після 4.026 млн гривень.

Невизначеність суб’єкта кримінальної відповідальності також збільшить поле для корупції. Згідно з чинною версією законопроєкту, до кримінальної відповідальності можна притягнути імпортера або експортера, перевізника чи митного брокера.

«Підслідність таких злочинів визначено за Бюро економічної безпеки України (БЕБ). За період своєї роботи воно працює неефективно і потребує повного перезавантаження, що є пріоритетом для Української ради бізнесу. Тож на цей час, до реформування БЕБ, надавати йому повноваження з досудового розслідування нової категорії злочинів недоцільно», — йдеться в заяві Української ради бізнесу.

Слід зазначити, що в Раді є законопроєкт про внесення змін в діяльність Бюро економічної безпеки України №9080, але його поки не виносять на голосування.

Раніше Заборона розповідала про реєстр корупціонерів України: тепер є сайт, через який можна повідомити про правопорушення.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій