Читаєте зараз
Зброя проти них за їхні ж гроші: у партнерів є кілька варіантів передати Україні конфісковані гроші Центробанку РФ

Зброя проти них за їхні ж гроші: у партнерів є кілька варіантів передати Україні конфісковані гроші Центробанку РФ

Iryna Oliinyk

Від лютого 2022 року країни Європейського Союзу, G7 та США заблокували суверенні, тобто державні, активи Росії на суму понад $300 мільярдів. Однак у ЄС досі не можуть знайти консенсус щодо їхньої передачі Україні. Німеччина та Франція виступають проти повної конфіскації, тоді як президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликає направити гроші на військові потреби.

Разом з економічними експертами редакторка Заборони Ірина Олійник проаналізувала, чи вдасться Україні отримати більше зброї та захисту після конфіскації коштів РФ.


Російські активи: скільки коштів та в яких країнах заморожено

За підсумком зустрічі міністрів фінансів Групи Семи та керівників Світового банку (середина квітня 2024 року, Вашингтон) було заявлено про підтримку ініціативи ЄС з конфіскації прибутків від заморожених російських активів на користь України.

Ілля Несходовський. Фото: Ілля Несходовський / Facebook

«Активи РФ поки що мають один статус — кошти заблоковані на іноземних рахунках і, відповідно, щодо них не приймалося ще жодного рішення: чи передадуть їх на потреби України та на що саме. Активи будуть заблоковані доти, доки Росія не погодиться на виплату репарацій за війну, яку вона розвʼязала в Україні», — розповідає у коментарі Забороні керівник аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський.

За даними «Інституту законодавчих ідей», більшість коштів російського Центробанку заблоковані в Бельгії, Франції, Японії, Великій Британії та Австрії. Дещо менші суми є на рахунках у США, Німеччині, Швейцарії та Канаді. Загалом всі державні російські активи на території ЄС складають близько €200 млрд та нині зберігаються в депозитарній системі компанії Euroclear, яка спеціалізується на обслуговуванні активів і цінних паперів та має штаб-квартиру у Брюсселі.

Директорка «Інституту законодавчих ідей» Тетяна Хутор у коментарі Забороні наголошує на необхідності розрізняти державні активи РФ та приватну власність російських олігархів.

Тетяна Хутор. Фото: Тетяна Хутор / Заборона

«Правові режими стосовно суверенних (державних) коштів РФ і приватних активів дуже відрізняються і тим, яким чином їх можна конфіскувати. По активах країни-агресорки є резолюції Генасамблеї ООН, в яких чітко вказано, що РФ повинна зупинити агресію та відшкодувати завдані збитки, — пояснює експертка. — Натомість з приватними активами складніше. Не можна забрати власність російських бізнесменів на підставі того, що вони багаті та є громадянами РФ. Кримінальна відповідальність і конфіскація активів можуть настати тільки у випадку, якщо людина здійснила злочин».

Конфіскація грошей ЦБ РФ на користь зброї

$300 млрд могли б фінансувати українську оборону до кінця 2028 року. На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, Київ зможе самостійно розпоряджатися і направляти гроші з конфіскації на критичні потреби. Прямої заборони на фінансування армії коштом активів РФ немає.

«Фактично позитивне рішення ЄС могло б забезпечити нам нормальне системне фінансування і впевненість у завтрашньому дні. Ми могли б закуповувати зброю для захисту і не так залежати від політичних циклів у різних країнах, — вважає Тетяна Хутор. — Але для України найбільш вигідно продовжувати наполягати на повному стягненні активів РФ на свою користь. Тому що всі перехідні варіанти є, звичайно, значною підтримкою, але це не забезпечить стабільного фінансування військово-оборонного комплексу на постійній основі».

Це розуміє і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: вона закликала використати прибутки від заморожених активів РФ виключно на військову підтримку України. Цю думку поділяють і в Білому домі.

«США спонукають Захід розблокувати російські $300 млрд та використати їх для виготовлення та спільних закупівель зброї на потреби України замість того, щоб платники податків цих країн оплачували військову допомогу Києву. Тобто немає застороги стосовно неможливості використати ці гроші на оборону України. Наприклад, торік Бельгія відправила Києву пакет допомоги коштом отриманих відсотків після оподаткування російських активів. Половина суми пішла на безпекові потреби, половина — на гуманітарну допомогу», — зазначає директорка «Інституту законодавчих ідей».

Чого бояться в ЄС

Категорично проти передачі грошей виступають Німеччина та Франція, аргументуючи, що такий крок вплине на європейський фінансовий ринок та зменшить його інвестиційну привабливість для інших країн.

«Найчастіше ризиками повʼязаними з конфіскацією російських активів називають порушення суверенного імунітету. — пояснює Тетяна Хутор. — пояснює Тетяна Хутор. — З іншого боку, для Заходу можуть бути економічні наслідки — це послабить фінансовий ринок. Інші країни будуть бачити: якщо в ЄС конфісковують російські активи, значить, не варто туди вкладати свої резерви. Також Росія у відповідь погрожує стягнути активи країн ЄС та США, а також приватних західних компаній, що працюють у РФ».

На Заході також побоюються ескалації з боку РФ, наголошує Ілля Несходовський: «Росія має ядерну зброю. Тож у випадку будь-яких дій з боку цих країн, зокрема і стосовно активів, РФ може розцінити це як акт агресії. Тому Франція та Німеччина наразі не хотіли б такого розвитку подій. Тож політичної волі немає».

Не всі $300 млрд, але прибутки

Рішення про конфіскацію активів Центробанку РФ на користь України (насамперед на оборонні потреби) має бути прийнято консенсусом всередині ЄС. Наразі країни G7 спільно з США розглядають кілька варіантів.

Один з них — передача не всієї суми, а лише щорічних прибутків на західних рахунках. Це запобіжник майбутнім юридичним позовам з боку РФ.

«Сформовані $4 млрд передаються через спеціальний фонд або через закупівлю зброї в рамках військового пакету допомоги. Інший механізм — це випустити боргові зобовʼязання фактично під майбутні прибутки, які будуть отримані протягом наступних десяти років, — розповідає Тетяна Хутор. — В середньому з $300 млрд коштів РФ на європейських рахунках можна отримати близько $3 млрд прибутку на рік. Через десять років це буде близько 30 мільярдів. Фактично це буде позика для України під майбутні доходи від основної суми заблокованих коштів РФ, яка буде нарахована наперед і виплачена одним траншем».

Експертка прогнозує, що перші позитивні рішення можна очікувати на саміті G7 13–15 червня. Джерела Financial Times стверджують, що перший транш Київ отримає вже в липні 2024 року: йдеться про 2–3 млрд євро.

Тим часом Конгрес США разом з пакетом фінансової допомоги для України також ухвалив закон про конфіскацію активів російського Центробанку на користь України. Закон надає президенту США право застосувати процедуру конфіскації із подальшою передачею заблокованих $5 млрд до спеціальних фондів — Compensation Fund, Ukraine Support Fund. Проте Штатам все одно треба чекати кроків від ЄС.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій