Зеленський затвердив Стратегію держбезпеки України. Що ще, крім Росії, є загрозою?

• Президент України затвердив Стратегію забезпечення державної безпеки на період до 2025 року. 
• У документі визначено реальні та потенційні загрози держбезпеці України, серед яких агресивна політика Росії.
• Іншими загрозами вважаються олігархічні кола, міжнародний тероризм, зниження довіри до держави тощо.

В День єднання, 16 лютого 2022 року, президент Володимир Зеленський увів у дію Стратегію забезпечення державної безпеки України, яка розрахована на період до 2025 року. Документ визначає реальні та потенційні загрози держбезпеці, до яких в першу чергу віднесено гібридну війну з боку Росії та пропаганду.

Заборона розповідає деталі Стратегії та про те, як уряд планує боротись із загрозами.

Загрози безпеці України: про що йдеться

Президент України підписав указ №56/2022, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 30 грудня 2021 року «Про Стратегію забезпечення державної безпеки». Документ розрахований на період до 2025 року. У ньому визначино реальні та потенційні загрози держбезпеці України та подальше планування політики у цій сфері. 

У пункті про загрози держбезпеці України насамперед згадана гібридна війна Росії та її окупаційна адміністрація. «Російська Федерація для реалізації власних стратегічних цілей в Україні, у тому числі компрометації її державності, продовжує гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні та інші засоби, кібератаки», — йдеться у Стратегії.

Також у ній чимало уваги приділено пропаганді та недостатній розвиненості стратегічних комунікацій відповісти на неї. «Деструктивна пропаганда як ззовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти та підриває суспільну єдність», — йдеться в документі. 

Серед інших загроз держбезпеці Українитакі:

• розвідувально-підривна діяльність проти України спеціальних служб окремих іноземних держав, які мають на меті підживлення сепаратистських настроїв. Для цього вони використовують злочинні угруповання і корумпованих посадовців;
• дисбаланс безпекових потенціалів Російської Федерації та України через обмеженість останньої у фінансових ресурсах;
• міжнародний тероризм;
• вплив окремих держав, у тому числі через національні меншини, які проживають на території України, на ухвалення органами державної влади та місцевого самоврядування рішень на шкоду державній безпеці України;
• зниження довіри до держави через низький рівень добробуту населення;
• контроль над стратегічними підприємствами та галузями національної економіки олігархічними колами тощо.

Основні завдання державної політики для усунення цих загроз передбачають:

• удосконалення роботи суб’єків, які забезпечують держбезпеку;
• посилення механізмів боротьби із тероризмом та організованою злочинністю;
• забезпечення дієвості контррозвідувального режиму в державі;
• посилення спроможності національної системи кібербезпеки;
• гарантування безпеки державної таємниці та службової інформації:
• удосконалення системи забезпечення держбезпеки згідно зі досвідом НАТО та ЄС;
• захист об’єктів критичної інфраструктури;
• нарощування технологічних можливостей суб’єктів забезпечення держбезпеки;
• удосконалення державної охорони органів державної влади і посадових осіб тощо.

Раніше Заборона розповідала про масовану кібератаку на Україну, до якої можуть бути причетні Росія та Китай.