Читаєте зараз
Зеленський затвердив Стратегію держбезпеки України. Що ще, крім Росії, є загрозою?

Зеленський затвердив Стратегію держбезпеки України. Що ще, крім Росії, є загрозою?

Iryna Troian
Автор:
  • Президент України затвердив Стратегію забезпечення державної безпеки на період до 2025 року. 
  • У документі визначено реальні та потенційні загрози держбезпеці України, серед яких агресивна політика Росії.
  • Іншими загрозами вважаються олігархічні кола, міжнародний тероризм, зниження довіри до держави тощо.

В День єднання, 16 лютого 2022 року, президент Володимир Зеленський увів у дію Стратегію забезпечення державної безпеки України, яка розрахована на період до 2025 року. Документ визначає реальні та потенційні загрози держбезпеці, до яких в першу чергу віднесено гібридну війну з боку Росії та пропаганду.

Заборона розповідає деталі Стратегії та про те, як уряд планує боротись із загрозами.


Загрози безпеці України: про що йдеться

Президент України підписав указ №56/2022, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 30 грудня 2021 року «Про Стратегію забезпечення державної безпеки». Документ розрахований на період до 2025 року. У ньому визначино реальні та потенційні загрози держбезпеці України та подальше планування політики у цій сфері. 

У пункті про загрози держбезпеці України насамперед згадана гібридна війна Росії та її окупаційна адміністрація. «Російська Федерація для реалізації власних стратегічних цілей в Україні, у тому числі компрометації її державності, продовжує гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні та інші засоби, кібератаки», — йдеться у Стратегії.

Також у ній чимало уваги приділено пропаганді та недостатній розвиненості стратегічних комунікацій відповісти на неї. «Деструктивна пропаганда як ззовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти та підриває суспільну єдність», — йдеться в документі. 

Читати більше новин в Telegram

Серед інших загроз держбезпеці Українитакі:

  • розвідувально-підривна діяльність проти України спеціальних служб окремих іноземних держав, які мають на меті підживлення сепаратистських настроїв. Для цього вони використовують злочинні угруповання і корумпованих посадовців;
  • дисбаланс безпекових потенціалів Російської Федерації та України через обмеженість останньої у фінансових ресурсах;
  • міжнародний тероризм;
  • вплив окремих держав, у тому числі через національні меншини, які проживають на території України, на ухвалення органами державної влади та місцевого самоврядування рішень на шкоду державній безпеці України;
  • зниження довіри до держави через низький рівень добробуту населення;
  • контроль над стратегічними підприємствами та галузями національної економіки олігархічними колами тощо.

Основні завдання державної політики для усунення цих загроз передбачають:

  • удосконалення роботи суб’єків, які забезпечують держбезпеку;
  • посилення механізмів боротьби із тероризмом та організованою злочинністю;
  • забезпечення дієвості контррозвідувального режиму в державі;
  • посилення спроможності національної системи кібербезпеки;
  • гарантування безпеки державної таємниці та службової інформації:
  • удосконалення системи забезпечення держбезпеки згідно зі досвідом НАТО та ЄС;
  • захист об’єктів критичної інфраструктури;
  • нарощування технологічних можливостей суб’єктів забезпечення держбезпеки;
  • удосконалення державної охорони органів державної влади і посадових осіб тощо.

Раніше Заборона розповідала про масовану кібератаку на Україну, до якої можуть бути причетні Росія та Китай.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій