'
Читаєте зараз
Знайдено нову бактерію, що може лікувати рак

Знайдено нову бактерію, що може лікувати рак

Іван Скорина
  • Китайський дослід з лікування пухлин у мишей за допомогою бактерії кишкової палички показав позитивні результати без побічних ризиків для здоров’я.
  • Позитивну дію цих мікроорганізмів на заражені клітини раку ще у 19 столітті відкрив хірург Вільям Колі, автор першої вакцини подібного типу.
  • Попри чисельні схожі експерименти, бактеріальна терапія раку досі не довела свою безпечність для людей.

Науковці з Китаю збираються використовувати бактерію Escherichia coli в боротьбі з раковими пухлинами. Для сертифікації нового препарату потрібні додаткові експерименти на людях, але вчені вважають, що бактеріальна терапія може стати реальністю.

Заборона розповідає про інноваційний метод лікування раку.


Науковці з Китаю дослідили бактерії кишкової палички

Вчені зі Школи медицини Шеньчженьського університету можуть вирішити певні проблеми бактеріальної терапії раку, що наразі не є безпечною для людей. У їхньому дослідженні описано генну модифікацію двох штамів кишкової палички (E. сoli), які можуть долати хворобу, пише Gizmodo із посиланням на Cell Reports Medicine.

Перший штам під назвою mp105 дозволено вводити внутрішньовенно, але лише на короткий час, щоб не пошкодити здорові клітини. Другий, m6001, шукає хворобу довше та безпечніше: він відчуває та віддаляється від глюкози, якої позбавлені ракові пухлини. І в лабораторних умовах, і в експериментах на мишах обидва штами спрацювали, як очікувалось. 

Опис дії двох штамів кишкової палички (mp105 і m6001) на клітини раку. Джерело: Cell Reports Medicine

Читати більше новин в Telegram

Протягом дослідження mp105 повністю вбивав ракові клітини мишей та виснажував пов’язані з пухлиною макрофаги (групу імунних клітин, що допомагають їй виживати), а m6001 мав ще сильнішу дію. Обидва штами посилили природну відповідь організму на рак, а найкращі результати спостерігалися при одночасному використанні. Серйозних короткострокових ризиків для здоров’я виявлено не було.

«Звичайно, необхідно провести набагато більше досліджень, щоб перевірити ці результати та довгострокову безпеку, перш ніж почнуться випробування на людях[…] Команда вважає, що їх двосторонній підхід зможе охопити різні види раку. Наприклад, mp105 може систематично лікувати багато різних типів хвороби, тоді як m6001 допомагатиме локально контролювати великі пухлини», – йдеться у статті. 

Імунотерапія раку: що це і як працює

Вперше ідея лікування раку за допомогою бактерій виникла у хірурга Вільяма Колі наприкінці 19 століття. Він помітив, що хворі демонстрували покращення, коли у них розвивалась додаткова шкірна інфекція. Лікар не до кінця розумів механізм імунної реакції, але зміг створити власний препарат. Так звана вакцина Колі, що поєднує токсини, відфільтровані з убитих бактерій Streptococcus pyogenes (стрептокок групи А) і Serratia marcescens, стала поштовхом для розвитку імунотерапії. 

Відомо, що деякі з бактерій добре справляються із зараженими клітинами. Деякі з них ростуть і розмножуються переважно на ділянках новоутворень, що приваблює імунні клітини, які в гонитві за мікробами проникають у пухлину й заодно проявляють протиракову активність. Інші також синтезують токсини, які всупереч своїй отруйності можуть бути корисними при лікуванні злоякісних пухлин. Водночас бактеріальна терапія раку досі не є повністю безпечною для людей. Найгіршим наслідком розвитку інфекції може бути смерть від септичного шоку. 

Науковці продовжують вивчати вплив бактерій на ракові клітини. Так, 2018 року вчені з Техаського університету звернули увагу на штам Clostridium novyi-NT, що може викликати газову гангрену. Для виживання йому потрібно дуже мало кисню, тому він розвивається не у здорових тканинах з хорошим кровопостачанням, а якраз у хворобливих утвореннях. Для дослідження вчені обрали 24 пацієнтів з великими пухлинами, що вже стали стійкими до традиційної хіміотерапії та інших методів лікування, та визначили безпечну дозу, за якої можна контролювати побічні ефекти – 1 мільйон спор. Двоє хворих, які отримали найбільшу дозу (3 мільйони спор), захворіли на сепсис і гангрену. У 46% інших учасників експерименту утворення перестало рости, а у 23% – зменшилося на 10%. 

Також, у 2006 році працівники Чоннамського національного університету Чон Джун Мін і Джун Хенг Рі дослідили якості штаму бактерії Salmonella Typhimurium, в ДНК якої раніше інтегрували ген, відповідальний за синтез білка FlaB. В результаті 27-денного досліду на мишах шість тварин, що отримували штами сальмонел, які не синтезують згаданий білок, мали десятки метастазів хвороби, тоді як в іншій групі пухлини виявили лише в половини (чотири з восьми) піддослідних. Виявилось, що ФлаБ може збільшувати синтез TLR5-поліпептиду, що активує імунокомпетентні клітини та підвищує здатність організму опиратись раку. 

Раніше Заборона розповідала про винахід вакцини від найбільш смертоносного раку, що вражає шкіру. 

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій