Російські агенти у ЄС: як намагаються заблокувати допомогу Україні

• Раніше органом зовнішньої розвідки Росії було виключно ГРУ, але з початком війни цю нішу, очевидно, зайняла ФСБ.
• Західні розвідки змогли значно послабити шпигунську мережу ворога у Європі з початку 2022 року, але українські аналітики все одно нарахували більш ніж 1 500 агентів у Європі.
• У 2024 році проводять розслідування вже принаймні стосовно двох депутатів.

Російські спецслужби зберігають активність у Європі, незважаючи на заходи контррозвідки. Вербуючи іноземних громадян, РФ втручається у внутрішньо- та зовнішньополітичні процеси країн ЄС. таким чином ворог намагається послабити або взагалі припинити надання Україні допомоги від західних партнерів.

Заборона розповідає про кілька показових кейсів.

20 років співпраці з ФСБ: кейс Жданок

Наприкінці січня журналісти з Латвії, Росії та Естонії оприлюднили матеріали щодо депутатки Європарламенту від Латвії Тетяни Жданок. Розслідувачі стверджують, що вона листувалась з кураторами з ФСБ як мінімум з 2005 року.

Депутатка нібито регулярно звітувала спецслужбам про свою діяльність у Європарламенті, зустрічалась із силовиками у Москві, і все це – протягом майже 20 років. Примітно, що Жданок була однією з 13 євродепутатів, які 2022 року проголосували проти резолюції, що засуджує напад Росії на Україну. Через це політикиню виключили з групи Зелених, після чого вона продовжувала роботу як позаштатний депутат.

Тетяна Жданок відкидає всі звинувачення, але Європарламент уже розпочав внутрішнє розслідування. Ба більше, як заявила голова законодавчого органу Роберта Мецола, поставились до цього випадку вкрай серйозно. 

В ситуації також обізнаний прем’єр-міністр Латвії, а МЗС країни навіть звернулося до держустанов для перевірки посадовців, які підтримують військову агресію РФ.

«У разі виявлення таких осіб та їх причетності до агресії, здійсненої режимом Путіна, МЗС запропонує застосувати до цих осіб обмежувальні заходи Європейського Союзу», — йдеться в заяві міністерства.

Представники групи Зелених вже попросили заборонити Тетяні Жданок працювати в парламенті під час проведення розслідування.

Бундестаг: як росіянин хотів зупинити допомогу Україні 

За лічені дні після викриття депутатки Європарламенту журналісти Der Spiegel звинуватили в шпигунстві ще одного європейського політика. У Європу він перебрався в 1991 році, але у 2022-му отримав одразу два громадянства – Німеччини та Росії. Йдеться про помічника депутата Бундестагу від партії «Альтернатива для Німеччини» Володимира Сергієнка.

Схема повторилась: розслідувачі отримали доступ до листування Сергієнка з кураторами ФСБ. Він нібито зустрічався з ними так само як і Жданок, а також отримував гроші на юридичний супровід звернення АдН до конституційного суду Німеччини. В цій справі, імовірно, фігурує працівник дев’ятого управління п’ятої служби ФСБ Ілля Вечтомов. Саме він допомагав своєму підопічному із поданням позову до німецького уряду, щоб зупинити військову підтримку Україні.

Виявляється, 4 липня 2023 року фракція АдН у Бундестазі справді подала позов, намагаючись оскаржити постачання німецької зброї Україні. Представники фракції заперечують, що зробили це на прохання РФ чи за російські гроші.

Володимир Сергієнко відкинув звинувачення в тому, що він агент впливу Москви. Після виходу розслідування його перепустку в Бундестаг, що дозволяла йому вільно пересуватися будівлями німецького парламенту, заблокували. А 2 лютого депутат АдН Ойген Шмідт, помічником якого працював імовірний шпигун, повідомив, що Сергієнко залишив свою посаду.

«Медіакампанія проти нього унеможливлює продовження роботи. Пан Сергієнко працював на мене, щоб допомагати дискримінованим російськомовним громадянам, людям, які зазнали масштабної ворожнечі з моменту початку війни в Україні через висвітлення ЗМІ», – стверджує Шмідт у своєму дописі в Facebook.

Депутат навіть подав судовий позов проти газети Bild нібито за поширення неправдивих фактів. Саме розслідування він пов’язав зі зростаючою популярністю Альтернативи для Німеччини та спробою німецької влади дискредитувати її.

Агентурна мережа РФ: у скількох країнах можуть бути шпигуни

Головні цілі російської розвідки на теренах Європи – вплив на авторитетних людей, вербування ЗМІ, протидія фінансовій допомозі Україні та поставкам зброї від партнерів. Саме тому мережа шпіонів потребує постійного масштабування.

В грудні 2022 року українські журналісти розслідувачі зібрали дані про 1300 людей, які здійснювали шпіонаж для Росії, перебуваючи в Європі.

У велику базу увійшли політики та лобісти, експерти та медіа, а також безпосередньо російські громадяни та організації, які функціонують за кордоном. 

Останні цифри виглядають наступним чином:

• російська мережа у Європі сьогодні налічує близько 1600 людей;
• понад 500 організацій (окрім церковних парафій) в країнах ЄС здійснюють підривну діяльність на користь ворога;
• вербовка спецслужб РФ охопила 19 європейських країн.

На початку 2023 року російське держагентство «Россотрудничество», яке займається відбілюванням репутації РФ за кордоном, стало привертати чималу увагу до нібито агресивної русофобії в країнах ЄС. Це може означати, що на європейців чекає ще більше популяризаторських заходів, які очолюватимуть політики, медіа, громадські організації, напряму профінансовані Кремлем.

Водночас у 2023 році The Washington Post писали, що протягом 2022-го російська шпигунська мережа ослабла найсильніше з моменту закінчення Холодної війни. Західні розвідки відзначали, що під час повномасштабного вторгнення російські шпигуни відзначаються хибними рішеннями, які роблять їх більш вразливими для виявлення.

Раніше Заборона писала про ключові пропагандистські наративи, які використовує Кремль та про те, як російське ІПСО сіє сумніви у свідомостях європейців.