За останній рік ультраправі вчинили понад сотню нападів по всій країні. Заборона розповідає, кого переслідували найчастіше
За 2020 рік представники ультраправих організацій напали на 118 людей, трощили їхнє майно та зривали публічні заходи на ґрунті ненависті по всій Україні. Від їхніх дій постраждали представники спільноти ЛГБТ+, політичні опоненти, які, на думку ультраправих, мають проросійські погляди, і випадкові перехожі. Моніторингова група Marker досліджує напади ультраправих в Україні з 2018-го — щороку їхня кількість зростає. Заборона розповідає про нове річне дослідження Marker і пояснює, на кого праворадикали нападали найчастіше і як це змінюється з року в рік.
У цьому тексті Заборона не вказала деякі важливі факти, які теоретично можуть впливати на достовірність та політичну заангажованість дослідження. Прочитайте наш наступний матеріал, де ми виправляємо це упущення.
Радикалізація ультраправих
За 2020 рік лише на київському Подолі ультраправі сім разів нападали на молодь. Серед причин — зовнішність, національність, громадянська позиція потерпілих. Наприклад, у грудні двох хлопців атакували з газовими балончиками й «розочками» зі скляних пляшок, вигукуючи «Слава білій расі!» та «Гоміки!». У червні 15 ультраправих побили представниць «Феміністичної майстерні», які зривали гомофобні плакати з парканів — поліція так і не приїхала на виклик. Більше про ці епізоди, їхні причини та реакцію правоохоронних органів Заборона писала раніше.
«Ми проводимо дослідження, щоби моніторити діяльність ультраправих організацій, які загрожують вразливим групам населення та демократичним процесам в Україні, — пояснює координаторка моніторингу проєкту Marker Оксана Дутчак. — Цього року, попри карантин, насилля було більше, ніж минулого. Видно, що рух і його діяльність радикалізуються: стає більше насильницьких нападів проти людей. Це пов’язано, зокрема, з тим, що правоохоронці не карають винних належним чином».
Дослідження Marker свідчить, що з насиллям на ґрунті ненависті із боку ультраправих найбільше стикаються в Києві та Харкові, однак епізоди трапляються по всій країні. У 81 випадку зі всіх 118 нападники навмисно шкодили майно: наприклад, трощили приміщення, в яких збираються ЛГБТ-активісти, чи розбивали телефони.
Представників ультраправого руху в Україні більшає, каже Оксана Дутчак. Це пов’язано з тією ж безкарністю, а також фінансуванням таких об’єднань із боку влади, припускає дослідниця. Наприклад, у 2019 році видання Bellingcat опублікувало розслідування, у якому звинуватило Кабінет міністрів України у фінансуванні ультраправих організацій «С14» і «Національний корпус». Гроші виділили на «національно-патріотичні освітні проєкти». Детально про те, як ультраправі в Україні використовують телеграм для пропаганди своїх ідей, ми писали тут.
Дутчак пояснює: аби знайти дані про напади, команда моніторить загальнонаціональні й локальні медіа, активістські та правозахисні групи в соцмережах, а також сторінки ультраправих організацій — останні виставляють свої «досягнення» напоказ у телеграмі чи фейсбуці.
Хто найбільше під прицілом
Найчастіше на людей чи акції нападали представники «Національного корпусу» — 23 кейси. На другому місці — «Традиція і порядок», які 17 разів порушували права інших. Раніше Заборона розповідала, що частина ідеологізованих організацій, члени яких воювали, у той чи інший спосіб експлуатують свій ветеранський статус: від «Правого сектору» до «Карпатської Січі».
Найбільше ультраправі переслідували політичних опонентів — людей чи організації, які, на їхню думку, мають проросійські або сепаратистські погляди, пояснює Дутчак. Таких випадків минулого року було 52. Кульмінацією координаторка моніторингу називає випадок, що стався влітку на Харківщині. 27 серпня поблизу Люботина на дорозі ультраправі з травматичної зброї обстріляли мікроавтобус, у якому їхали представники громадської організації «Патріоти — За життя». Її очолює нардеп від партії «Опозиційна платформа — За життя» Ілля Кива. Поліція тоді затримала чотирьох підозрюваних, а трьох поранених прооперували.
На другому місці за кількістю нападів із боку ультраправих — представники та представниці ЛГБТ+ спільноти: 27 кейсів.
Оксана Дутчак каже, що завдання Marker — фіксувати напади з боку ультраправих. Розслідувати їхню діяльність чи перешкоджати їй мають правоохоронні органи та правозахисні організації.
На ділі ж виходить так, що в столиці України відбувається HERETIC FEST — фестиваль, де виступають неонацистські гурти, а хедлайнером є гурт М8Л8ТХ (назва розшифровується як «Молот Гітлера»). Тим часом «Муніципальна варта» й поліція влаштовують перевірки київських клубів, де проходять рейв-вечірки, зі зброєю в руках. Ультраправих переважно не притягають до відповідальності. А їхні злочини не трактують як ті, що вчинили на ґрунті ненависті. Про те, чому українська поліція не працює належним чином, Заборона писала тут.
