Антидепресанти в «Доступних ліках»: як користуватися та які мінуси - Заборона
Читаєте зараз
Антидепресанти тепер можна отримати безоплатно. Як це зробити та чи вплине офіційний діагноз на ваше життя?

Антидепресанти тепер можна отримати безоплатно. Як це зробити та чи вплине офіційний діагноз на ваше життя?

Антидепресанти в «Доступних ліках»: як користуватися та які мінуси

Від 1 жовтня до державної програми «Доступні ліки» додали 57 препаратів для лікування розладів психіки та поведінки. Але щоб отримати ці ліки, пацієнтам треба звертатися до лікаря офіційно. Тобто якщо раніше ви ходили до приватного лікаря і це ніде не фіксувалося, то тепер дані про це будуть у медичній системі. Журналістка Заборони Поліна Вернигор розповідає, як скористатися правом на безкоштовні ліки та що вас чекає після того, як вам офіційно поставлять психіатричний діагноз.


Що таке «Доступні ліки»?

Це державна програма, яка відшкодовує певним групам пацієнтів необхідні ліки. Вона існує від 2017 року й до жовтня 2021-го туди вносили ліки проти серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми, цукрового діабету та деяких інших захворювань. Зараз перелік розширили ще й ліками проти шизофренії, епілепсії, депресії та посттравматичного стресового розладу. З них 18 препаратів повністю безплатні, а за інші доведеться доплатити незначну суму. 

Щоб отримати ці ліки, потрібен електронний рецепт — за ним треба йти до невролога або психіатра. До першого слід іти з направленням сімейного лікаря, до другого можна без направлення. Але якщо ви відвідуєте приватного лікаря, у якого немає підписаного договору з НСЗУ, то він не зможе виписати такий рецепт. Доведеться таки іти в державну клініку. 

На прийомі в цих спеціалістів вам мають поставити діагноз та виписати електронний рецепт на ліки — після цього інформація про потрібний вам препарат стане доступною аптекарям. 

Це безпечно?

Теоретично — так. Але, якщо пригадати нашу історію про сталкера, який працював медиком й отримав дані колишньої дівчини з системи HELSI, то, ймовірно, хтось може викрасти й ваші дані теж. У Міністерстві охорони здоров’я досі не відреагували на наш запит і не пояснили, як хлопець міг отримати ці дані.

Ваші дані про візит до лікаря зберігаються в лікарні, де ви підписали декларацію з лікарем на папері. Також лікар має внести їх у Центральну базу даних Електронної системи охорони здоров’я — це всеукраїнський реєстр всіх даних пацієнтів. Користуються ним за допомогою медичних інформаційних систем, які мають акредитацію від МОЗ. Таких систем доволі багато — ось найпопулярніші: HELSI, Медейр, Health24, EMCImed+. Повний перелік можна знайти тут.

На сайті системи HELSI стверджується, що дані пацієнтів надійно захищені: буцімто вони зберігаються у дата-центрі, який отримав сертифікат комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

У службі підтримки користувачів HELSI Забороні телефоном розповіли, що кожен зареєстрований у системі лікар має доступ до основних даних кожного зареєстрованого пацієнта. До переліку основних даних входять ПІБ, дата народження, номер телефону та сімейний лікар, з яким ви підписали декларацію. Тобто направлення до вузьких спеціалістів та на клінічні дослідження можуть бачити лише конкретний сімейний лікар та конкретний вузький спеціаліст. 

Що стосується електронних рецептів, то доступ до них також є лише в лікаря, який його виписав, та у працівників аптеки. Причому фармацевт в аптеці не зможе знайти цей рецепт за вашим прізвищем або номером телефону. Для кожного електронного рецепта формується унікальний номер, який ви маєте назвати в аптеці. Тільки за цим номером фармацевт знайде підтвердження того, що вам дійсно виписали ліки. Якщо ваш препарат поки не покривається програмою «Доступні ліки» і ви його купуєте за повну вартість, можна користуватися й паперовими рецептами.

Якщо я піду до психіатра, мене поставлять на облік?

Необов’язково. На облік ставлять людей, які страждають на хронічні або затяжні розлади з важкими, стійкими або хворобливими проявами, що часто загострюються. Найчастіше йдеться про стани із психотичними симптомами — галюцинаціями, маячними ідеями — або важкі форми розладів особистості. Психіатр не може одразу поставити вас на облік: таке рішення ухвалює ціла комісія, яку збирають із різних лікарів конкретного медзакладу.

Але навіть у разі, якщо вас таки ставлять на облік, це не кінець життя. По-перше, ніхто не кластиме вас до лікарні силоміць: примусове лікування в Україні можливе лише за рішенням суду й у випадку, якщо вас визнали винним у якомусь злочині (бути сумним котиком — це не злочин!).

По-друге, з обліку вас можуть із часом зняти. Це можливо, якщо ви понад три роки перебуваєте в стійкій ремісії. Простими словами — якщо у вас не проявляються симптоми захворювання. Але це не означає, що в цьому випадку ви можете три роки не ходити до лікаря й потім прийти зніматися з обліку. Навпаки: облік — це про регулярний нагляд за пацієнтом. Тому, навіть якщо ви відчуваєте полегшення, доведеться іноді ходити до лікаря. Рішення про зняття з обліку також ухвалює комісія.

Чи може психіатричний діагноз вплинути на життя?

Так, але мінімально. Наприклад, скоріш за все, психіатричний діагноз позначиться на шансах вступити на контрактну службу в армію або в силові структури. За законом, медичні працівники не мають видавати інформацію про ваше здоров’я. Доступ до ваших даних в електронному реєстрі також мають лише медпрацівники. 

Звісно, бувають випадки, коли служба безпеки компанії, до якої ви влаштовуєтеся, «пробиває» вас — у них зазвичай є свої методи й вони незаконні. Але довести дискримінацію у цьому випадку практично неможливо, бо вам можуть пояснити відмову в працевлаштуванні геть іншими причинами. Інше питання — чи потрібна вам робота в компанії, де так стигматизовано ставляться до працівників?

Також можуть виникнути труднощі в отриманні водійського посвідчення. Його не видадуть, якщо у вас є хронічні психічні захворювання, які потребують обов’язкового диспансерного спостереження — тобто якщо ви стоїте на обліку в психіатра. Сюди зараховують не тільки важкі форми серйозних порушень психіки та поведінки, таких як шизофренія або деменція, а й хронічні форми пограничного розладу особистості, депресії, біполярного розладу тощо.

Також, якщо ви перебуваєте на обліку в психіатричній лікарні, вам буде заборонено купляти зброю. У цьому випадку обмежень щодо роботи дещо більше: наприклад, не можна працювати з дітьми, на посадах, що передбачають високу матеріальну відповідальність, виконувати особливо небезпечні роботи (перелік тут) та працювати в держорганах.

Але, знову ж, це не на все життя. По-перше, з обліку вас можуть зняти. По-друге, у рішення про трудові обмеження є термін давності: його мають переглядати кожні п’ять років.

А поліція може отримати доступ до діагнозу?

Так, але за рішенням суду. У Законі України «Про психіатричну допомогу» є стаття, яка допускає передачу відомостей про стан психічного здоров’я без згоди пацієнта у випадку, якщо слідчий, прокурор та суд нададуть письмовий запит. Цю інформацію можна використовувати виключно у випадках досудового розслідування або судового розгляду, у яких пацієнт задіяний. Така інформація може вплинути на вирок суду, якщо, скажімо, пацієнта визнають винним: у певних випадках тюремний термін можуть замінити на примусове лікування.

Поставлений психіатричний діагноз дійсно може зіграти проти вас, якщо, скажімо, ви журналіст, активіст або просто маєте конфлікт із людьми, які здатні завдати вам шкоди. Наприклад, якщо хтось захоче інсценувати ваше самогубство, діагноз «депресія» в анамнезі теоретично може переконати поліцію не розслідувати це як вбивство. Особиста порада: якщо відчуваєте небезпеку, напишіть власною рукою, що не збираєтеся найближчим часом помирати, та віддайте цю записку комусь, кому довіряєте. Також проговоріть цей момент зі своїм психотерапевтом: якщо станеться щось погане, ймовірно, вашого лікаря теж допитають.

Бережіть себе.

Нагору