Де РФ бере деталі для зброї: розслідувачі розкрили ланцюги поставок з Заходу

• Майже вся воєнна радіоелектроніка Росії має комплектуючі зразка НАТО.
• Найбільшим російським виробником засобів радіоелектронної боротьби є концерн КРЕТ, який знаходиться під санкціями з 2014 року.
• Є три основні схеми, які дозволяють концерну купляти необхідні деталі на Заході.

Більшість деталей у російських системах радіоелектронної боротьби (РЕБ) виготовляють американські компанії. Отримати комплектуючі напряму держава-агресорка не може, тому для закупівель використовуються підставні фірми і головна компанія-прокладка.

Заборона розповідає про розслідування журналістів щодо ланцюгів поставок деталей для російської зброї.

Що таке РЕБ

Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) мають здобувати інформацію про місцеперебування систем управління військами та зброєю противника, а потім знищувати їх або виводити з ладу, пояснюють у Defense Express.

РЕБ допомагають дезорганізувати управління військами ворога, знизити ефективність його розвідки, а також уберегти власну техніку та зброю від радіолокаційних систем противника.

По суті це вкрай широкий спектр приладів: від невеликих мобільних до систем з власними платформами, розміром з вантажівку (приміром, радіолокаційні станції). Функції у них також різні: є такі, що збільшують ситуативну обізнаність екіпажів, бойових розрахунків та окремих бійців — це в основному датчики та сенсори. Інші захищають військові бази, роблячи їх невидимими для ворожих радарів або вирубаючи безпілотники противника, які заходять у зону дії. Треті встановлюються на ракетах та боєприпасах, щоб знову ж таки приховати їх від радіолокаційних систем і вберегти від ППО.

«РЕБ широко застосовували американці під час Бурі в пустелі у 1991 році. Як наслідок, зокрема через крилаті ракети з електромагнітними боєголовками, вдалося ­дезорганізувати державне управління Іраку, а його командування швидко втратило контроль над військами. РЕБ також активізували в Сирії, Лівії, під час Другої карабаської війни на Кавказі», — кажуть у виданні. 

«Радиоприборснаб», «Тесткомплект» і ВКМ: Росія обходить санкції через фірми-прокладки

Більшу частину зброї в РФ виготовляє корпорація «Ростех», а електроніку до неї, включно з засобами радіоелектронної боротьби, — її дочірня структура «Радиоэлектронные технологии» (КРЕТ), пишуть «Важные истории».

КРЕТ є найбільшим гравцем на ринку РЕБ Росії і перебуває під санкціями США з 2014 року (їх також поступово вводять проти 70 компаній, якими керує концерн). Компанія не може легально отримувати комплектуючі натівського зразка, на яких і базується майже вся воєнна радіоелектроніка країни.

Так, у Королівському інституті оборонних досліджень (RUSI) вивчили 27 типів знайденої на полі бою в Україні російської зброї. Підтверджено, що 450 видів електронних компонентів у знайдених зразках іноземного виробництва, а 317 із них — виготовлені американськими компаніями. Наприклад, більшість компонентів комплексів перешкод САП-518СМ (встановлюється на літаки Су-30) і РЕБ «Витебск» (для вертольотів) виробляють: 

• Analog Devices (США);
• Xilinx (США);
• Texas Instruments (США);
• ST Microelectronics (Швейцарія);
• Bourns (США);
• Murata (Японія);
• Infineon (Німеччина).

КРЕТ побудула кілька ланцюгів поставок через компанії-прокладки. Однією з таких є дочірня фірма концерну «Радиоприборснаб» (Митищі).

«По суті це відділ закупівель електронних компонентів для підприємств КРЕТу — її так і представляють у всіх документах. У 2021 році виручка компанії від продажу електронних компонентів підприємствам концерну склала майже 10 млрд рублів. Основні покупці у 2022 році: Калузький науково-дослідний радіотехнічний інститут (КНІРТІ) (виробляє захист для літаків від ППО), НДІ “Екран” (головний розробник Вітебська) та Рязанський приладовий завод (авіоніка, радари та інше)», — з’ясували журналісти.

Самостійно «Радиоприборснаб» не може отримати доступ до ринку іноземних деталей, тому у 2017 році в Митищах за тією ж адресою була зареєстрована ще одна компанія з аналогічною назвою. Вона належить двом дочірнім фірмам КРЕТ (по 49.9%). Директоркою вказана Дарія Хоркіна, яка, ймовірно, є юристкою у оригінальному «Радиоприборснаб». Така система розподілу власності виводить підставну фірму з-під частини санкцій, бо жодна зі структур концерну не має в ній контрольного пакету. 

Однак низка електронних деталей все одно потрапляє під експортний контроль США, який перевіряє кінцевого бенефіціара. Для обходу діє складніша схема: третя фірма виступає постачальником для компанії-прокладки, яка вже своєю чергою передає їх оригінальному «Радиоприборснабу».

Найбільшою з таких фірм є «Тесткомплект». Тільки у 2022 році частина деталей на майже 2.3 млрд рублів ($33 млн) була закуплена в американських Analog Devices, Xilinx та Texas Instruments.

«Радиоприборснаб є головним, але не єдиним клієнтом “Тесткомплекта”. Останній робить поставки, наприклад, для концерну “Океанприбор”, який робить гідроакустику для військово-морського флоту РФ, і для Прибалтійського суднобудівного заводу, який будує бойові кораблі», — кажуть розслідувачі. 

Деталі ще майже на 4 млрд рублів поставили дві інші фірми з однаковою назвою — ВМК: одна зареєстрована у Саратові, а інша — у Самарі. При цьому у реєстраційних даних обох вказаний однаковий номер телефону.

Всі три компанії не можуть закупляти деталі напряму. Тому у них є свої власні іноземні посередники:

• гонконзька фірма Tordan Industry Limited — належить директору саратівської ВМК Дмитру Ребусу;
• турецька Turkik Union And Dijital Teknoloji — керує Мустафа Джанкат Айтек, племінник колишнього начальника розвідки Головного управління безпеки Туреччини;
• гонконзька United Electronics Group Company Limited — належить Юрію Жукову (відомостей про нього у відкритому доступі немає);
• десятки невеликих компаній у Гонконзі та на материковому Китаї.

Ці компанії закупляють деталі у виробників, передають російським третім фірмам, далі їх отримує підставний «Радиоприборснаб» і продає оригінальній однойменній компанії. Остання вже розподіляє деталі між підприємствами КРЕТу.

Раніше Заборона розповідала про смертоносні американські протирадіолокаційні ракети, які країна-союзниця могла таємно передати Україні.