(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Я написав просту історію про перебування в стосунках, порушених насильством, – Єжи Шилак

«Розквашене яблуко» – комікс для дорослих про домашнє насильство Єжи Шилака (автор сценарію) та Йоанни Карпович (ілюстраторка). Історія про токсичні стосунки із перспективи змученої жінки. Комікс вийшов у Польщі восени 2017 року й наробив галасу. Через відверті сцени насильства більшість видань відмовилися його публікувати. 

У лютому 2019 року в Україні з’явилися перші примірники резонансного коміксу. Ініціатором адаптації для української аудиторії стало «Видавництво», яке фокусується, зокрема, на графічній прозі про складні теми. Заборона також вирішила підтримати цей дуже важливий і непростий проект і опублікувала частину твору. Раніше ми дізналися від ілюстраторки Йоанни Карпович, чому вона вирішила взятись за роботу над коміксом.

Про своє знайомство і, як виявилось, непростий шлях до творчого дуету із художницею Йоанною Карпович розповідає Забороні автор коміксу, Єжи Шилак.

Я дослідник, основні мої теоретичні роботи пов’язані з коміксами. Читаю комікси із дитинства. Свої перші намалював будучи ще дитиною. На жаль, вони не збереглися. Під час навчання в університеті я намагався заробляти, малюючи комікси – понад десять моїх робіт були опубліковані в пресі. Пізніше, однак, я зосередився на теорії коміксів і написав сценарії для тих, хто вміє краще малювати. Так з’явилися понад тридцять робіт (ніколи не вів точного підрахунку), і десять книг, присвячених моїм коміксам, опублікованих у Польщі.

Уперше я зустрів Йоанну Карпович на фестивалі коміксів в Лодзі. Вона принесла свої роботи, щоби показати мені та запитати, що думаю про них. Роботи сподобалися, і я запропонував створити комікс. Так був написаний Szminka («Губна помада»), опублікований у 2003 році. Це був комікс, повний жорстокості і насильства, який шокував Йоанну під час її роботи до такої міри, що вона не хотіла продовжувати нашу співпрацю. Ми знову зустрілися в Лодзі в 2012 році, а потім Павел Тімофеюк запропонував нам разом зробити «Kwaśne jabłko» (Розквашене яблуко). Йоанна живе в Кракові, на півдні Польщі, а я – в Ельблонзі, що на півночі. Рідко маємо можливість зустрітися особисто.

Сценарій був написаний у 2004 році, незабаром після польської соціальної кампанії проти насильства в родині. Це викликало величезну кількість дивних коментарів, серед яких і теза про те, що жінки теж б’ють чоловіків, але це нікому не цікаво. Я написав просту історію, в якій спробував показати механізм перебування в стосунках, порушених насильством.

Я показував сценарій кільком редакторам, але його не прийняли: вони думали, що історія не буде добре продаватися. 

Понад 90% людей, що проживають у Польщі, є католиками. Люди моляться, вони ходять до церкви, вони вірять у Десять заповідей. Проте в 2018 році понад 65 тисяч жінок у Польщі стали жертвами насильства. Їх ображали звичайні люди, звичайні громадяни, як і всюди. Якби у даний час жив у комуністичній країні, я б зобразив головного героя лояльним і зразковим членом партії. Він б’є свою дружину не тому, що ходить до церкви, а всупереч цьому фактові. У коміксі є сцена, в якій лікар іронізує над героїнею, але немає жодної, в якій вона буде насміхатися над священнослужителем. Ми не знаємо, чи розповіла вона своєму священикові про те, що відбувається між нею та її чоловіком. Ми знаємо, що героїня знімає розп’яття зі стіни своєї спальні. Читач повинен самостійно знайти причину. Це тому, що Бог підвів її або тому що вона не хоче, щоб Бог став свідком того, що відбувається в цій спальні?

 

Читайте також: Розквашене яблуко. Заборона публікує частину коміксу про сімейне насильство

Читайте також: Шкіра квітки. Навіщо ховати шрами під тату

 

Підписуйтесь нас в інстаграмі – фото, відео, чуттєві історії про важливе