Читаєте зараз
Квір Veselka. Як діджей Стас Твіман створює безпечні небінарні вечірки — і чому це важливо для Києва

Квір Veselka. Як діджей Стас Твіман створює безпечні небінарні вечірки — і чому це важливо для Києва

Yuliana Skibitska
Техно в Києві: як розвивається культура квір-вечірок

У вихідні в Києві відбулася восьма вечірка Veselka — вперше після затяжного локдауну. Це не зовсім звичайний рейв — Veselka позиціонує себе як квір-вечірка, з максимально комфортним і вільним простором для всіх. Для київської техно-культури Veselka стала черговим витком розвитку в дусі європейських вечірок, де безпечний простір — обов’язкова умова. А придумав Veselka діджей Стас Твіман, який спостерігав весь процес еволюції київських клубів від підпільного андеґраунду до центру техно в Східній Європі. Заступниця головної редакторки Заборони Юліана Скібіцька поговорила зі Стасом про те, як це відбувалося.


Двоє хлопців стоять на невеликому парапеті. Один одягнений лише в чорні шорти, другий — у спортивних штанах і футболці, він гладить свого супутника по голій нозі. У якийсь момент хлопці цілуються — а потім просто стоять, тримаючи руки на талії один одного і погойдуються в такт музиці.

Картина, за яку в будь-який інший київський день можна бути побитим, виглядає максимально природно: хлопців не тільки не чіпають, на них навіть не дивляться. Скейт-парк «Гавань» під мостом на березі Дніпра, де в цей час відбувається квір-рейв Veselka, зараз найбезпечніше місце Києва. Люди, які звичайно змушені приховувати свої почуття при інших, можуть розслабитися.

Veselka запустилася 2018 року й відтоді відбувалася в Києві вже вісім разів — хоч минулого року і пішла на паузу через карантин. «Вечірки в Києві можна поділити на до і після Veselka, і так вважаю не тільки я, — розповідає організатор вечірки Стас Твіман. — З появою Veselka люди почали розуміти, що таке квір-формат і небінарний простір».

Клубне життя в стилі «лакшері»

Коли Стасу було 14 років, він разом з друзями підробив ксерокопії паспортів, де вони поміняли собі вік, назвали себе Валентинами — і вирушили на вечірку на честь Дня святого Валентина в київський клуб «Аль-Капоне».

«Мені тоді все дуже сподобалося, — згадує Стас. — Грав хаус, було дуже круто. Почав збирати гроші зі шкільних сніданків і раз на місяць ходити на вечірки. Після школи влаштувався в клуб OPIUM офіціантом. Хотів дізнатися клубну культуру зсередини, а інших способів у мене, крім як влаштуватися офіціантом, не було. Але мені це було дуже в кайф. Потім відкрився клуб Sound Planet, я пішов працювати туди на фейс-контроль. На той момент я вже розбирався в тусівці, міг сканувати людей і розуміти, хто нам потрібен, а хто ні. З цього почалася моя інсайдерська діяльність у клубному житті».

2008 рік — дивний час у київському клубному житті. Культура розвивалася в протилежному від нинішнього курсі — час «лакшері-сегменту», як пояснює Стас. Тоді відкрився клуб «Арена» на Бессарабці — місце, яке досі віддає гламурною атмосферою нульових; працювали клуби «Оранжерея»,«Чайковський». Але це не було андеґраундом, до якого завжди тягнуло Стаса. Справжній андеґраунд, як він каже, існував лише в кількох місцях.

«Потім був клуб XLIB, — розповідає Стас. — З нього в мене почався трушний андеґраунд. Це був перший клуб, де взагалі не приділяли уваги інтер’єру — бункер, голі стіни, бетон, класний звук і круті артисти. Дуже різноманітні, мультижанрові і все дуже-дуже цікаві. Тут у мене і почалася глибока любов до андеґраунду, тому що до цього я його так не викупав».

XLIB відкрився на Подолі у 2007 році і проіснував до 2013-го. Він став важливою віхою в культурному житті Києва. Як говорив засновник вечірок «Схема» Слава Лепшеєв, у той час існували тільки клуби з комерційною танцювальною музикою, а діджеї «грали в хутряних комірцях і навушниках зі стразами». Такого місця, як XLIB, місту дуже не вистачало. До Києва все частіше приїжджали іноземні артисти, виводячи місто з якоїсь ізоляції, в якій воно існувало. А вже 2013 року в приміщенні колишньої ткацької фабрики на Нижньоюрківській відкрився Closer. Клубне життя Києва почало нову історію.

Час «Схеми»

Наприкінці 2013 року в Україні почався Євромайдан, після нього Росія анексувала Крим і спровокувала бойові дії на Донбасі. Країна гуділа, змінювалася і навіть готувалася до воєнного стану. У київській клубній культурі, яка тільки набрала обертів у 2013 році, настало затишшя. Складнощі почалися ще за часів Майдану — багато іноземних артистів не хотіли приїжджати до Києва, розповідає Стас. Їх лякали новини про «коктейлі Молотова» в центрі міста, і переконати вдавалося не всіх.

У грудні 2014 року Слава Лепшеєв оголосив про новий формат вечірок. Затишшя в клубній культурі, яке тривало весь рік, зіграло на руку засновникам — перша ж вечірка зайшла на ура втомленій від тривожних новин київській публіці. Сам Лепшеєв зізнавався, що ідея «Схеми» народилася, зокрема, й тому, що «набридло сидіти і стежити за революцією, хотілося зробити щось корисне».

«Схема» не так про техно, як про рейв, — говорить Стас. — Неприборканий, по суті, непідготовлений майданчик, який щоразу змінюється для проведення вечірок, напевно, і був таким проривом».

Перед першою вечіркою Лепшеєв сказав, що «Схема» — це амбітний проєкт із далекосяжними планами. Його амбіції повністю збулися — «Схема» швидко стала головною вечіркою Києва. У 2017-му про рейв написав журнал VICE, Київ увійшов до топдесятки місць для техно-туризму, а наступного року «Схему» провели під лейблом відомої лондонської вечірки Boiler Room.

Рейвів ставало все більше — з’явилися «Ритм Бюро», «Брейв Фекторі», відкривалося все більше клубів. Нижньоюрківська стала новим центром техно-життя Києва, а сам Київ усе частіше стали називати новим Берліном. І хоча багато хто ставився до цього порівняння скептично — той же Слава Лепшеєв щоразу нагадував, що за кількістю клубів Києву далеко до Берліна — столиця України поступово ставала техно-столицею Східної Європи.

Квір як новий тренд

Ідея Veselka з’явилася у Стаса у 2018 році.

«Я спостерігав за тим, що відбувається в Києві. На вихідні привозили все більше і більше прикольних артистів, у той же Closer. Але всі вечірки одна від одної ніяк не відрізнялися, — пояснює він. — Спостерігаючи за квір-культурою і вечірками по всьому світу, я думав: «А чому в нас такого немає?» У Берліні є Cocktail d’Amore, Herrensauna, повно всього, в Нью-Йорку — BattleHymn тощо. Це не гей-вечірки, але вони для ЛГБТ-ком’юніті, для якого кожна така подія як свято, до якого люди готуються, спеціально вбираються, де ти більше розкутий, відкритий, напівголий. На вечірках «Схеми» теж вистачає голих і виряджених, але, по-моєму, це все на рівні якихось дитячих пустощів. А у нас — на рівні філософії».

Спочатку Стас намагався провести Veselka в Closer, але там ідею сприйняли прохолодно. Найперша вечірка відбулася в клубі Mezanine на Нижньоюрківській, і, за словами Стаса, це більше була «тусівка для друзів». Наступна, яка була в сусідньому клубі Otel, зібрала вже втричі більше людей.

«Ми виконали велику роботу для виховання аудиторії, — розповідає Стас. — Вихоплювали людей просто на вулиці, іноді на інших вечірках або в Instagram. Якщо ми розуміли, що це люди, яких ми хочемо бачити, то запрошували, пояснювали, розповідали, заманювали в нашу історію. Таких було кілька десятків, може, навіть більше. Це були якраз ті, про яких думаєш, коли приходиш на вечірку: «Блін, які тут прикольні люди!»

В анонсах до кожної вечірки Veselka організатори закликають бути максимально відвертими — як в нарядах, так і в поведінці. Це не означає, що на вечірку пускають тільки тих, хто має зухвалий вигляд. Тут можна зустріти різних людей — хлопців у чорних латексних костюмах, дівчат у відвертій білизні і людей в джинсах і футболці. Присутність «звичайних людей» — свій особливий кайф, пояснює Стас. Veselka, за його словами, — це «опенмайнд»-простір, де кожен може почуватися комфортно, незалежно від зовнішнього вигляду.

У 2019 році, після запуску Veselka, на вулиці Кирилівській, в будівлі колишньої фабрики, відкрився новий клуб — без назви. Філософія «клубу на Кирилівській» теж побудована на небінарності і безпеці — тут відбуваються кінкі-паті (відверті вечірки, під час яких можна зайнятися сексом з будь-якою людиною, якщо це обопільне бажання), строгий фейс-контроль на вході. Стас впевнений, що поштовх до цього дала саме Veselka.

Карантин і поліція

У 2019 році Veselka проводили в Києві вже всьоме. Восьмий раз, запланований на весну 2020 року, не відбувся — Україна, як і весь світ, пішла на жорсткий карантин через пандемію коронавірусу.

«Спочатку я навіть зрадів, тому що ми набрали такий колосальний темп, що я вже просто не вивозив, — згадує Стас початок локдауну. — Ми відкрили клуб Crest, там у нас уже були щотижневі вечірки. Паралельно мої виступи, паралельно Veselka, інші сайд-проєкти. Я зупинився і трохи видихнув. З місяць побув у батьків на дачі, а потім зрозумів, що треба щось робити. Ми спочатку запустили стріми, потім серію подкастів, за їхньою допомогою підтримували спілкування з аудиторією і з артистами. Чекали кращих часів».

2020 рік став чорним роком для концертної індустрії всього світу. Нова політика самоізоляції повністю виключала будь-які вечірки — і клуби стали на паузу. Витримали її не всі — Crest, який відкривав Стас і який був задуманий як ще один небінарний і безпечний простір, закрився, не переживши карантину.

До осені 2020 року карантин почав потроху слабшати, клуби поступово поверталися до вечірок, нехай і в урізаному форматі — до 22-ї години і з обмеженою кількістю відвідувачів. Але тут до справи долучилася поліція, яка почала влаштовувати рейди — особливо на Нижньоюрківській. Поліцейські разом з муніципальною вартою вривалися в клуби, розганяючи і б’ючи відвідувачів. «Тренд» продовжився і цього року — за кілька тижнів до Veselka поліція кілька разів розганяла вечірки в клубах на Нижньоюрківській. Це призвело до протестів під Подільським управлінням МВС.

«[В день, коли був протест] подивився на пробки і поїхав по артиста, який приїжджав цього ж дня на вечірку КТМ, — розповідає Стас. — Думав, скасовувати цей захід чи ні. Було так стрьомно, бо все відбувалося через тиждень після цього на Нижньоюрківській. У Closer теж проводили великий захід, і вони найняли людей на тактиці, які охороняли в’їзд на Нижньоюрківську».

«Як ти думаєш, чому так відбувається?» — запитую.

«Риба гниє з голови, — відповідає Стас. — Нижньоюрківська, наскільки я знаю, принципово не дає хабарів і не робить собі дах, доводиться боротися доступними правовими методами, виходити на мітинг, протестувати, подавати до суду. Для мене це [рейди поліції] все одно дивно. Це ж настільки тупо. Ось вони прибігають, 40 типів бігають, самі не розуміючи куди, штовхають людей, які на вулиці чай п’ють, це ж якась маячня. Або вони прийшли, щоб усіх налякати, щоб дали їм грошей, або хтось хоче звести новобудову на цьому місці. Але це не найкраще місце, щоб щось будувати. І якщо перший варіант — правда, то це хуйня повна. Серйозно, у 2021 році рекет з допомогою поліції?»

«Ми робимо людей спокійнішими і відкритішими»

Наступна вечірка Veselka запланована на вересень цього року. Стас каже, що вирішив піти в організаторську відпустку і все літо тільки виступати — він грає електронну музику. У планах — відправити Veselka «подорожувати» в інші країни. Якщо світ знову не піде на жорсткий карантин, Стас вважає ці плани цілком реальними.

«Світ змінюється з кожним роком все швидше і швидше, — міркує Стас про те, чому Veselka важлива і потрібна. — У якомусь віртуальному світі люди подивилися, що є щось небінарне, якісь квіри, транси, ще щось. Але коли щось подібне з’являється в офлайні, тим більше в досить консервативній країні пострадянського простору, то ці люди можуть ще й прийти і відчути на собі цей вайб свободи. Він розкриває певні замочки, які в нас є, і робить людей більш спокійним. Коли вони розуміють, що це нормально, що таких багато і кожен може бути ким захоче, бути самим собою і не соромитися цього хоча б на таких вечірках. Цей виплеск того, що накопичилося у тебе всередині, робить людей мирнішими, спокійнішими, відкритішими».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій