Коронавірус в Україні: кого госпіталізують в першу чергу - Заборона
Читаєте зараз
Лікарні переповнені, а на госпіталізацію годі сподіватися? Без паніки відповідаємо на актуальні питання про пандемію

Лікарні переповнені, а на госпіталізацію годі сподіватися? Без паніки відповідаємо на актуальні питання про пандемію

Лікарні переповнені, а на госпіталізацію годі сподіватися? Без паніки відповідаємо на актуальні питання про пандемію

Упродовж останнього тижня в Україні щоденно виявляють у середньому 15-16 тисяч нових хворих на коронавірус. Усього ж за час пандемії в країні перехворіли майже два мільйони людей. Міністр охорони здоров’я каже, що медична система України «на межі», а ЗМІ пишуть, що в лікарню кладуть тих, хто гучніше скандалить. Заборона спокійно відповідає на найважливіші питання про пандемію в країні, ситуацію в лікарнях та вакцинацію.


Усі говорять про те, що в Україні критична ситуація з коронавірусом. Це справді так?

Так, в Україні складна, а подекуди навіть критична ситуація з пандемією. Наприклад, у Києві є 38 лікарень, які приймають хворих на COVID-19. З них 13 заповнені на понад 90%, а чотири — переповнені. Київська міська клінічна лікарня №3 розрахована на 320 ліжок для пацієнтів із коронавірусом. Проте від початку третьої хвилі в березні тут лежать 340-360 людей. У Львові переповнена інфекційна лікарня, але обласна державна адміністрація каже, що загалом на Львівщині медзаклади заповнені в середньому на 80%.

Наразі в червоній карантинній зоні, де обмежена робота ринків, кафе та ресторанів, шкіл, садків залишаються Київ і ще 12 областей України. 

Якщо лікарні переповнені, мене не госпіталізують?

Госпіталізують, якщо буде гостра потреба. Поки що переповнені не всі лікарні — наприклад, у Києві вільні місця є у двадцяти медзакладах. Куди направляти пацієнта для госпіталізації, вирішує диспетчерський центр швидкої допомоги, пояснює в коментарі Забороні керівник Київської міської клінічної лікарні №3 Петро Іващенко. Коли лікарня «захлинається», каже він, персонал телефонує і просить виключити заклад із процесу госпіталізації. Тоді пацієнтів везуть в інші опорні лікарні.

По-друге, зараз медичні заклади не тримають пацієнтів із коронавірусом тижнями в палатах.

«Ми активніше виписуємо хворих. Якщо людину зняли з кисневого забезпечення й вона пару днів спокійно дихає, рівень кисню в крові не нижче 92, у неї не підвищується температура та всі показники в межах норми, лікарі виписують її додому. Далі пацієнт підтримує контакт із сімейним лікарем», — пояснює Іващенко.

За словами керівника медзакладу, це нормальна практика. Адже неможливо постійно відкривати нові відділення для хворих на коронавірус. Коли відкривають нове відділення для таких пацієнтів, закривають інше, яке спеціалізувалося на певних захворюваннях.

«У Києві працювало п’ять урологічних відділень. Зараз лишилося одне [решту тимчасово віддали під потреби ковід-пацієнтів]. Але сечокам’яну хворобу ніхто не скасовував. І людський ресурс не безмежний. Теоретично збільшити кількість ліжок можна, однак у нас немає бригад, які будуть їх обслуговувати», — каже Іващенко.

Але в коридорах пацієнтів сьогодні тримають у вкрай критичних ситуаціях, запевняє керівник лікарні. Зазвичай ущільнюють палати: замість чотирьох пацієнтів там лежать шестеро.

Кого госпіталізують у першу чергу?

Пацієнтів у критичному стані. Та за словами керівника третьої київської лікарні, нерідко вимагають госпіталізації ті, кому вона не потрібна.

«Є багато панікерів, які прибігають зі словами «Покладіть мене в лікарню, бо я помру». Це проблема всіх медзакладів. У людини температура 38, а вона вже вимагає госпіталізації. Але в цьому немає потреби, якщо відсутні інші проблеми зі здоров’ям. Ми госпіталізуємо хворих, які не можуть ковтати, яких безперервно нудить. До лікарні кладемо тих, хто має супутні захворювання: цукровий діабет, лейкози. Забираємо літніх людей», — пояснює керівник лікарні.

Аби розуміти, чи варто викликати «швидку», слід бути на зв’язку зі своїм сімейним лікарем, а також стежити за самопочуттям. Якщо, наприклад, дихати стало складно, а температура вище 38,5 градусів не збивається, краще звернутися за консультацією.

Якщо мене таки покладуть у лікарню, за все доведеться платити з власної кишені?

Ні, у державному медичному закладі ковід-пацієнт не платить за лікування. Перебування в стаціонарі компенсує держава — це передбачено Програмою медгарантій-2021. Безоплатний пакет послуг для людей із коронавірусом охоплює тестування на COVID-19, аналізи, кисневу підтримку, знеболення тощо. Але безоплатно дають лише ті препарати, які дійсно необхідні й передбачені медичними протоколами. Якщо хтось звик приймати «Валокордин» при дискомфорті в грудях, при госпіталізації в лікарню з коронавірусом вони його не отримають. «Цей препарат допомагає людині на рівні плацебо. Але в медзакладі його немає, бо він просто не потрібен», — пояснює Забороні Іващенко.

А от гормони, інфузійні розчини для відновлення дефіциту об’єму крові та антибіотики, що потрібні у 10% випадків, коли вони дійсно рятують життя, у лікарнях є.

Не скаржаться медики й на брак індивідуальних засобів захисту — халатів, масок, рукавичок. Якщо коронавірус раптом швидко закінчиться, невідомо, що з ними й робити, жартома додає керівник київської лікарні.

«Першу хвилю коронавірусу ми не помітили. Друга хвиля була складна, але легша за третю, яку маємо сьогодні. Втім, до другої ми не були готові. А зараз і лікарі не бояться працювати з ковід-пацієнтами, і кисневу систему запустили, і медикаментів вдосталь. Можуть виникати локальні проблеми, але якщо керівництво лікарні грамотно працює з фінансуванням, це швидко вирішується», — каже Іващенко.

Кисню в Україні сьогодні вдосталь?

Офіційно — так, по факту — ні.

З початком пандемії коронавірусу в Україні гостро постала проблема нестачі медичного кисню. У нас його виробляють лише сім підприємств. Кисень потрібен при складних випадках хвороб дихальних органів, при серцевій недостатності чи для наркозу. Останнім у квітні державний сертифікат про якість медичного кисню отримав комбінат «Запоріжсталь». Щомісяця він зможе передавати 450 тонн кисню. У Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що сьогодні проблем із киснем немає.

У різних точках країни регулярно виникає потреба в кисневих концентраторах. Наприклад, у березні про брак кисню заявляли в Славутській міській лікарні та в медзакладах Харківщини, де зайняті 90% ліжко-місць із під’єднаним киснем. Розв’язувати цю проблему сьогодні допомагають волонтери. Благодійні фонди «Свої» та «Корпорація монстрів» дають безоплатно користуватися кисневими концентраторами. За місяць фонд «Свої» допоміг 735 пацієнтам. Більшість пацієнтів, за словами голови фонду Лесі Литвинової, виписали з лікарень із дихальною недостатністю.

Хворіти все ж не хочеться. Коли можна буде вакцинуватися від коронавірусу?

Вакцинація від COVID-19 в Україні почалася наприкінці лютого. Весь процес Міністерство охорони здоров’я поділило на п’ять етапів. На перших двох вакцинують медиків, які працюють із ковід-пацієнтами, військових на фронті, соцпрацівників, літніх людей у віці 80+. Однак вакцинація відбувається втричі повільніше, ніж планувало Міністерство охорони здоров’я. Серед причин — брак мобільних бригад, які щеплюють людей, відмови від вакцинації через брак інформації про безпеку препарату.

Коли всі охочі зможуть отримати дозу вакцини, наразі невідомо. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов у березні заявив, що це станеться наприкінці 2021 року. Згідно з дорожньою картою вакцинації, щеплювати можна й тих, хто не входить до першочергових хвиль. Умова одна: достатня кількість вакцини. А з цим в Україні все складно.

Сьогодні щеплення отримали приблизно 400 тисяч людей. Але другу дозу — лише п’ятеро. Усі ці люди вакцинувалися препаратом Covishield, ідентичним вакцині Oxford-AstraZeneca — його виробляють за ліцензійною угодою в Індії. 13 квітня в Україні почали робити щеплення китайською вакциною Coronavac.

Загалом Україна уклала контракти на 24 мільйони доз вакцин. 10 млн доз американського препарату Novavax мають приїхати в липні, 1,5 млн CoviShield у квітні, 1,9 млн від китайського виробника Sinovac — у квітні-травні. Впродовж 2021-го до України мають поставити й 10 млн доз вакцини Pfizer, однак точна дата поки невідома. І ще 8 мільйонів доз Україні пообіцяли доставити в рамках глобальної ініціативи COVAX. Більше про те, чим відрізняються вакцини, Заборона писала тут.

Для всіх охочих сьогодні можлива хіба вакцинація залишками. Вакцини не можна тримати відкритими днями: вони псуються. Тож коли записані на щеплення в межах своєї черги не приходять, дозу можуть отримати люди поза чергою. Сімейні лікарі радять зареєструватися в «Дії», прийти до пункту щеплення та попросити лікаря записати вас в чергу на залишки. Якщо з’явиться зайва доза, ймовірно, вам зателефонують. Але потрібно бути готовими приїхати швидко — буквально за годину. Карта пунктів щеплень є у вільному доступі.

Щоби побороти пандемію, потрібно щепити якомога більше людей. Навіщо вводити нові карантинні обмеження?

В Україні, Європі, Америці поки не вигадали кращих способів, як припинити поширення коронавірусу, окрім як ввести карантин. Можна сперечатися про його формати, ефективність, те, як він впливає на бізнес (про це Заборона писала раніше). Однак карантин допомагає зменшити кількість контактів між людьми. А це запобігає розповсюдженню вірусу. Щепити всіх, навіть за великого бажання, наразі неможливо. Про те, чому це так і як у світі розподіляють вакцини, Заборона вже розповідала

Найкращий спосіб мінімізувати ризик зараження COVID-19 — дотримуватися заходів безпеки. Слід зберігати соціальну дистанцію в півтора метра, вдягати маску, мити чи обробляти руки антисептиком. А у випадку симптомів коронавірусу, як-от підвищена температура, кашель та ускладнене дихання, слід самоізолюватися, сконтактувати зі своїм сімейним лікарем і погодити з ним подальші дії.

Нагору