'

МКІП вилучив Арку дружби народів у Києві з реєстру пам’яток України: що це означає

Анастасія Могилевець
  • На початку 1980-х років у столиці відкрили Арку дружби народів — вона символізувала єдність народів СРСР.
  • Після вторгнення РФ у 2022 році монумент перейменували на Арку Свободи українського народу, а пам’ятник росіянину та українцю з нього прибрали.
  • Фахівці Інституту національної пам’яті кажуть, що пам’ятка продовжує транслювати радянську ідеологію, та просять знести її повністю. 

Демонтаж Арки обговорюють ще з моменту проголошення незалежності України. Періодично її намагались адаптувати під сучасність: монумент неодноразово перетворювався на артоб’єкт. Остаточно знести Арку заважав її статус історичної пам’ятки, проте це змінила постанова Міністерства культури. Однак рішення не означає, що її врешті повністю демонтують: з цим досі є низка проблем.

Заборона розповідає про рішення МКІП.

Арка Свободи українського народу: що про неї відомо

Встановили Арку у 1982 році, до 60-го ювілею утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Спочатку вона називалась Арка дружби народів. Відкривав монумент перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький, який проводив політику русифікації та гонінь на інакодумство. Загалом на будівництво 35-метрової пам’ятки пішло близько чотирьох років.

Будівництво Арки дружби народів у Києві. Фото: Сергій П’ятериков/«Київ»

Під Аркою розташовувався монумент, що символізував об’єднання України з Росією. Він зображував двох робітників – українця та росіянина, які тримають орден «Дружби народів» зі стрічкою. Це мало повторювати мотиви Переяславської Ради 1654 року, коли уклали мирний союз між Українською козацькою державою Гетьманщиною та Московським царством.

Дискусії про потребу демонтажу Арки беруть початок з моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році. Того часу при владі були в більшості комуністи, тож рішення не пройшло б через Верховну Раду чи міськраду Києва. Натомість монумент намагались адаптувати до нових часів. Наприклад, у 2017 році її прикрасили кольорами веселки, підсвічували вночі в синьо-жовтих кольорах тощо.

Читати більше новин в Telegram
До проведення Євробачення Арка перетворилась на величезну веселку. Фото: Геннадій Курочка/Facebook

Восени 2018 року художники на чолі з Володимиром Кузнєцовим намалювали на монументі «Тріщину дружби». Це зробили через продовження бойових дій на сході України, російську окупацію Криму, незаконне утримання країною-агресоркою українців із політичних мотивів.

Намальована «Тріщина дружби» на Арці. Фото: Марія Томак/Facebook

Інститут національної пам’яті: висновок

Ще 14 травня 2022 року Київська міська рада ухвалила рішення про декомунізацію монумента. Тоді її перейменували на Арку свободи українського народу, а пам’ятник під нею демонтували. Крім цього, депутати затвердили перелік ще понад 40 пам’яток, які потрібно прибрати з вулиць і будівель столиці.

Знесення пам’ятника росіянину та українцю у 2022 році. Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Натомість в Інституті нацпам’яті вважають, що попри це Арка продовжує репрезентувати радянські ідеологеми та конотації. Вона нібито транслює загалу хибну ідею єдності українців та росіян, що загрожує національній безпеці України. За монументом вже закріпилася неофіційна назва – «Ярмо народів», кажуть експерти комісії з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики. У березні 2024 року фахівці з Інституту зробили висновок, що він підлягає повному демонтажу. 

«У радянські часи цей міф [про дружбу Росії з Україною] використовувався для підтвердження віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським. Це знайшло своє втілення у створенні СРСР. В умовах широкомасштабного вторгнення цей міф активно використовується для обґрунтування законності путінських претензій та є складовою частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадиться Кремлем з метою формування у громадян України викривлених уявлень про нібито історичну бездержавність українського народу, штучність України як держави тощо», – кажуть в Інституті нацпам’яті.

Монумент у Хрещатому парку: статус пам’ятки у 2024 році

Робоча група Київської міської держадміністрації ухвалила рішення зберегти Арку в січні 2024 року. Тоді ж запропонували Міністерству культури зарахувати її до об’єктів монументального мистецтва. 

Редакція BBC Україна на початку квітня звернулась до КМДА із запитом стосовно долі цього об’єкта. Там відповіли, що не планують демонтувати Арку дружби народів. Аргументували це так: вона є пам’яткою історії місцевого значення, тож за законом її заборонено зносити чи переносити. В будь-якому випадку, переміщувати монумент зараз немає куди, додали в адміністрації. В Україні поки що немає музею тоталітаризму чи радянської історії. В Києві лише розглядають ідеї, як його заснувати.

Київська міська рада також не ухвалювала рішення про демонтаж. Натомість там хочуть знести не сам монумент, а скульптурну композицію під ним (ту, що зображає козаків). Реалізація ідеї ускладнена тим, що ця частина є водночас підпірною стінкою.

Щоб повністю прибрати Арку з Хрещатого парку, треба робити проєкт демонтажу, додав очільник Департаменту територіального контролю Києва Михайло Буділов. Для цього можуть навіть залучити спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт, щоб запобігти зсуву пагорбів Дніпра.

При цьому 17 квітня 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України визнало колишню Арку дружби народів у Києві об’єктом, що не підлягає внесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це означає, що монумент більше не має статусу пам’ятки, тож він може бути знесений.

Раніше Заборона розповідала про долю садиби авіаконструктора Сікорського у Києві. МКІП погодився передати його столиці, влада обіцяє здійснити аварійні роботи і відкрити там музей.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій