На випадок нападу РФ: країни Альянсу узгодили план оборони

• Плани регіональної оборони розроблені під керівництвом головнокомандувача ОЗС НАТО Кріса Каволі.
• У стратегії визначається, куди саме країнам потрібно буде спрямувати свої сили для захисту блоку.
• Для реалізації планів був важливим етапом Мадридський проєкт, який передбачав збільшення кількості військ до 300 000. 

Ключову роль у регіональних оборонних стратегіях відіграють три плани. В них прописаний захист північної, південної та центральної частин блоку у випадку нападу Російської Федерації. Додатково передбачені моделі дій для спецпризначенців та кіберсил. Особливу увагу приділять артилерії, яка показала свою високу ефективність під час війни в Україні.

Заборона розповідає про Вільнюський проєкт оборонного блоку. 

Захист територій НАТО: регіональні плани

Плани регіональної оборони розроблені під керівництвом головнокомандувача Об’єднаних збройних сил Північноатлантичного Альянсу у Європі Кріса Каволі. Вони засекречені та охоплюють близько 4000 сторінок, пише The Economist.

Центральне місце займають три: 

• для півночі — охоплює Атлантику та Європейську Арктику;
• для центру — від країн Балтії, центральної Європи і до Альп;
• для півдня — оборона Середземного і Чорного морів. 

Є також підплани для космосу, кібероперацій і спецназу. Всі вони містять чіткі вказівки для збройних сил Європи та Північної Америки щодо того, як діяти у разі виникнення загострення на кордонах блоку. Наприклад, там прописано, куди саме країнам потрібно буде спрямувати свої сили. Реформування оборони продиктоване суттєвим розширенням Альянсу за останні 30 років, а отже і збільшенням протяжності кордонів, які треба охороняти.

«Перше і найважливіше призначення документів — стримування. Росія перебуває в центрі уваги, але не виключно, що південний план, за наполяганням Туреччини, розподіляє увагу між загрозою з боку Росії та терористичних груп», — зазначили в The Economist.

Зброя NATO: пріоритети

Також в стратегії передбачено збільшення збройного арсеналу, зокрема, реактивних літаків, танків і артилерії. Річ у тім, що присутність в Афганістані та Іраку вимагали накопичення іншої техніки: протимінних машин, транспортних вертольотів та легкої піхоти, тож танкові, авіа- та артилерійські парки дещо просіли (не тільки за кількістю, а і за станом, якщо згадати історію з Leopard, які Україні мала передати Іспанія).

«У нас не було жодних вимог до країн протягом останніх 30 років. Тепер мета полягає в тому, щоб знову привести попит і пропозицію у відповідність за допомогою механізму, відомого як ‘вимога до структури сил’. По суті, це список того, що необхідно генералу Каволі, щоб його військова стратегія працювала, як вона задумана», — каже генерал зі штабу Об’єднаних сил НАТО в Європі Метью Ван Вагенен.

По озброєнню є п’ять пріоритетів:

• боєздатні сухопутні сили — особливо важкі бронетанкові бригади;
• комплексні системи протиповітряної та протиракетної оборони, здатні захищати рухомі підрозділи; 
• вогневі засоби великої дальності, такі як артилерія та ракетні установки; 
• цифрові мережі, які дозволяють швидко та безпечно переміщати дані по полю бою та назад до штабу;
• матеріально-технічне забезпечення для переміщення великих армій по всій Європі.

Цей список сформували після вивчення українського досвіду війни проти Росії.

Країни-членкині НАТО досягли згоди щодо оборонних планів 10 липня 2023 року — напередодні саміту у Вільнюсі (проводиться 11 та 12 липня), де його мають остаточно затвердити.

У рамках домовленостей вдалося досягти згоди з Туреччиною, яка була головною перешкодою для офіційного затвердження стратегії. Країна ветувала плани через формулювання щодо географічних місць, таких як Кіпр. Також погодилися підвищити цільовий показник військових витрат, зробивши 2% національного ВВП держав мінімальною вимогою.

На повну реалізацію стратегії, за підрахунками, знадобиться кілька років, але офіційні особи наголосили, що за потреби Альянс може негайно розпочати програму.

Мадридський проєкт: що передбачав

Це вже не перші кроки Альянсу зі зміцнення обороноздатності (але перші настільки комплексні). Так, на саміті у Мадриді у 2022 році союзники по блоку домовилися, що спільно утримуватимуть понад 100 000 військовослужбовців у повній бойовій готовності. Вони зможуть розгорнутися для участі у бойових діях впродовж не більше 10 днів. Ще 200 000 мають бути готовими по місцях дислокації, тобто на базах.

Таким чином, контингент НАТО мають розширити з 40 000 до понад 300 000 професійних військовослужбовців (станом на 2023 рік, у процесі реалізації). Це майже п’ята частина з усіх об’єднаних сил (близько 1.7 млн) та 12-та частина від загальної чисельності усіх регулярних військ членів блоку (понад 3.7 мільйона). 

У рамках плану до кордонів РФ також було перекинуто більше техніки, озброєння та боєприпасів, переважно ППО та авіації. Країни розпочали спільні відпрацювання локальних оборонних операцій. Так, у червні-2023 США, Німеччина та Британія перевіряли, наскільки швидко зможуть збільшити кількість військ у Польщі, Литві та Естонії. Італія має провести аналогічний тест у Болгарії. 

Раніше Заборона розповідала про угоду між Кремлем і Мінськом щодо розміщення ядерних боєприпасів у Білорусі. Таке рішення може мати дві мети.