'
Читаєте зараз
Православний Великдень-2024: як святкувати та чи змінилося щось за новим календарем

Православний Великдень-2024: як святкувати та чи змінилося щось за новим календарем

Анастасія Могилевець
  • Воскресіння Христове для християн східного обряду у 2024 році припадає на 5 травня.
  • Вартість традиційного пасхального кошика дещо зросла, найдорожча його складова – м’ясні продукти.
  • Церковні служби ПЦУ транслюватимуть онлайн.

В українських храмах проводитимуть богослужіння з освяченням пасок, однак з урахуванням правил воєнного часу. Комендантську годину також не скасовують. Вірянам, які бажають відвідати церкву, радять попередньо дізнатись, де знаходиться найближче укриття.

Заборона розповідає про особливості святкування Великодня у 2024 році.

Комендантська година та правила безпеки на Пасху

Перехід Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар не має впливу на святкування Великодня. Річ у тім, що православні християни визначають дату інакше, ніж католики. Тож у 2024 році православний Великдень буде 5 травня, тоді як католики вже відсвяткували його 31 березня.

В Україні продовжується воєнний стан, тож на найбільше церковне свято православних не скасовуватимуть комендантську годину. Щоправда, її тривалість в регіонах відрізняється. Відомо, що на Київщині 5 травня комендантська година діятиме без змін – з 00:00 до 5:00. Богослужіння транслюватимуть в онлайн-режимі, а відвідати храми та освятити паски можна буде зранку.

«Просимо вжити всіх заходів, щоб уникнути значного скупчення людей в одному місці. В разі тривоги оперативно просити людей пройти до найближчого укриття», – каже начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.

Читати більше новин в Telegram

У Кропивницькому комендантська година діятиме з 23:00 і до 05:00. Місцева влада рекомендувала релігійним громадам розмістити у церквах оголошення про найближчі укриття та дотримуватись режиму воєнного стану. У вихідні 4-5 травня екіпажі патрульної поліції, Нацполіції перебуватимуть біля храмів. Громадський транспорт у місті 5 травня розпочне роботу на одну годину раніше. Тобто, автобуси й тролейбуси ходитимуть з 05:00 до 22:00.

На Херсонщині в деокупованих населених пунктах Новокаховської громади – селі Веселе та селищі Козацьке заборонять масові заходи на Великдень.

«Враховуючи те, що росіяни часто розглядають скупчення людей як потенційні мішені для провокацій, особливо у святкові дні, населенню заборонено відвідування кладовищ, проведення богослужінь у церквах у період комендантської години та скупчення людей під час Великодніх свят, проведення святкових богослужінь (освячення) на території церков», – йдеться в заяві міської військової адміністрації.

У Волинській області комендантська година теж без змін – з 00:00 до 05:00. Вірян, які планують відвідати ранкову чи денну великодні служби, чекатимуть у соборі Святої Трійці в Луцьку з 6-ї години ранку. Що стосується нічної служби, тут враховуватимуть воєнний час.

«Ми дотримуємося чинного законодавства та відповідних постанов, але нічні богослужіння у нас також будуть тривати. Просто парафіянам треба визначитися: вони приходять до комендантської години, або вже після. Для парафіян кафедрального собору ми рекомендуємо прийти до храму до опівночі. Це стосується тих, хто буде звершувати богослужіння вночі», – розповів Владика Волинської єпархії ПЦУ Михаїл.

Не знімають обмеження і в Тернополі, де комендантська година діє з 00:00 до 04:00. Втім, на Великдень громадського транспорту у місті буде більше. У Харківській області обмеження на пересування вночі діятиме традиційно з 23:00 до 5:00. Але низку міських кладовищ та меморіальних комплексів у обласному центрі зачинять. Це роблять, щоб убезпечитись від обстрілів РФ.

Де та коли святитимуть паски: розклад богослужінь 

У столиці віряни зможуть прийти у храм в суботу або неділю 4-5 травня. Таїнство освячення буде відбуватись у церквах в усіх районах міста. Розклад освячення пасок деяких церков у Києві:

  • Михайлівський Золотоверхий монастир ПЦУ ― з 16:00 до 23:00 у суботу, з 06:00 до 15:00 у неділю;
  • Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ ― у суботу з 15:00 до 21:00, у неділю о 8:30 та об 11-й;
  • Спасо-Преображенський собор ПЦУ ― у суботу з 19:00 до 21:00, у неділю з 6:00 до 11:00.

Львів’янам можна прийти в Архікатедральний Собор святого Юра УГКЦ у суботу. Освячення святкових кошиків відбуватиметься у суботу з 12:00 до 20:00. Обряд таїнства проводитимуть кожні пів години. У Свято-Покровському кафедральному Соборі ПЦУ освячувати паску будуть два дні:

  • у суботу ― з 11:00 до 23:00;
  • у неділю ― з 8:00.

Крім того, віряни Львова можуть відвідати храм Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ. Так, 4 травня таїнство розпочнеться з 14:00 години. У неділю освятити великодній кошик можна буде о 6:00 та 9:00.

В Полтаві православних прийматимуть у Свято-Успенському кафедральному соборі в суботу з 15:00 до 21:00. Доєднатись до служби також можна 5 травня з самого ранку, після закінчення комендантської години.

Своєю чергою у Вінниці освячення пасок та інших продуктів відбуватиметься у Спасо-Преображенському кафедральному соборі з 11:00 до 23:00 суботи. Наступного дня також можна прийти, та лише після завершення комендантської години.

Важливо! Влада українських міст все ж просить громадян утриматись від очного відвідування храмів з міркувань безпеки. Щоб українці нічого не пропустили, Суспільне 4 та 5 травня у прямому ефірі транслюватиме великодні богослужіння у Свято-Михайлівському Золоверхому соборі ПЦУ та у Патріршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.

Трансляція богослужіння ПЦУ:

  • у суботу, 4 травня, о 23:00 на телеканалі Суспільне Культура;
  • після опівночі 5 травня упродовж трьох годин – Українське Радіо та Радіо Культура. Хід богослужіння коментуватиме журналіст Радіо Культура Євген Захарченко.

Трансляція богослужіння УГКЦ:

  • у неділю, 5 травня, о 7:00 на телеканалі Суспільне Культура;
  • після 8:30 – Українське Радіо та Радіо Культура. Хід богослужіння коментуватиме журналіст Українського Радіо та диякон ПЦУ Роман Коляда.

Великодній кошик: ціни на продукти в Україні

Кожен продукт традиційного пасхального кошика має власне символічне значення, каже викладач еклезіології та церковного права Українського католицького університету отець Михайло Димид. Відтак, до нього мають входити:

  • паска — ангельський хліб, символ Воскресіння;
  • сир і масло — продукти з молока, яке є первинною сировиною, даром природи;
  • яйця — символ закритого простору, звідки виходить життя (традиційно з сирих яєць роблять писанки, а з варених — крашанки);
  • хрін — символ міцності, який, як і таїнство сповіді, робить оздоровлює людину;
  • шинка-ковбаса — символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі;
  • сіль — продукт, який додає смаку їжі і  означає якість зв’язку між людиною і Богом;
  • вічнозелена рослина — символ безсмертя і вічного життя.

Цього року продукти на родину з чотирьох осіб обійдуться приблизно в 1 422.05 гривень. Це на 17.6% дорожче, ніж торік, коли такий же набір коштував 1 208.78 грн, кажуть науковці Інституту аграрної економіки. Так, паска коштуватиме 179.8 грн за 1 кг, що на 5.8% перевищує вартість паски 2023 року (169.88 гривень). У магазинах і супермаркетах готова випічка обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення.

Найдорожча складова кошика – м’ясо. Порівняно з торішніми показниками вартість буженини збільшилася на 14.2%, домашньої ковбаси – на 14.3 %, сала – на 3.1%. Вартість твердого сиру піднялась на 31.9%, а м’якого – на 23.0%, вершкове масло подорожчало ще на 16.4%. За даними Державної служби статистики, середня ціна десятка яєць становить 41.54 гривень. 

Воскресіння Христове під час війни: як відзначали у Другу світову

Політика Радянського союзу стояла на заваді традиціям вшанування Воскресіння Хрестового. Атеїстичне партійне керівництво розпочало антирелігійну кампанію майже одразу після створення СРСР. В Україні викорінювали народні звичаї, пов’язані з християнством, включно з найголовнішим святом.

Для цього комуністи застосовували насильницько-репресивні методи та проводили психологічну роботу з молоддю. У різних регіонах ефект від таких дій відрізнявся. Ще до початку Другої світової війни в центральних та східних областях радянської України чимало святкових великодніх традицій перестали існувати або занепали.

З початком війни найменше впливу більшовицької антирелігійної кампанії зазнали західні області України, що увійшли до складу УРСР лише у 1939 році. Найбільш стійко дотримувалися великодніх традицій на Галичині, де місцеве населення було більш релігійним. Значну роль у цьому відіграли воїни Української повстанської армії.

Упівці святкують Великдень у Чорному лісі, 1944 рік. Фото: Фотографії старого Львова

«Присягу вояка УПА» повстанці вперше склали саме на Великдень 1943 року. Український історик Володимир Гінда у дослідженні «Великдень в УПА» описав, що спочатку повстанці святкували Воскресіння Христове у ближніх до лісу селах: виставляли охорону, а хто не на варті — той ішов до церкви. Заради безпеки вони збиралися у групи та святкували разом із селянами.

Вже після війни й ліквідації УГКЦ у 1946 році українські повстанці припинили ходити в села, натомість почали майструвати саморобні столи у криївках. До повстанців на Воскресіння Христове приводили священника, який освячував паски, але дотримувалися конспірації. Панотцям навіть зав’язували очі. Якщо священника було небезпечно привозити, молитовною трапезою керували командири УПА.

Обрядове гасло упівців: «Христос Воскрес – воскресне й Україна» нагадує сьогоднішні реалії незалежної України, що потерпає від військової агресії Росії. Це гасло поєднує у собі як духовний, так і націоналістичний підтекст, який передає ідею, що віра здатна призвести до перемоги та свободи.

Великодня листівка з гаслом воїнів УПА. Фото: Генеральний Штаб ЗСУ/Facebook

Раніше Заборона розповідала про перехід УГКЦ та ПЦУ на новий календар замість юліанського. Це вважають частиною процесу відмежування від усього, що пов’язано з Росією.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій