Православний Великдень-2024: як святкувати та чи змінилося щось за новим календарем

• Воскресіння Христове для християн східного обряду у 2024 році припадає на 5 травня.
• Вартість традиційного пасхального кошика дещо зросла, найдорожча його складова – м’ясні продукти.
• Церковні служби ПЦУ транслюватимуть онлайн.

В українських храмах проводитимуть богослужіння з освяченням пасок, однак з урахуванням правил воєнного часу. Комендантську годину також не скасовують. Вірянам, які бажають відвідати церкву, радять попередньо дізнатись, де знаходиться найближче укриття.

Заборона розповідає про особливості святкування Великодня у 2024 році.

Комендантська година та правила безпеки на Пасху

Перехід Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар не має впливу на святкування Великодня. Річ у тім, що православні християни визначають дату інакше, ніж католики. Тож у 2024 році православний Великдень буде 5 травня, тоді як католики вже відсвяткували його 31 березня.

В Україні продовжується воєнний стан, тож на найбільше церковне свято православних не скасовуватимуть комендантську годину. Щоправда, її тривалість в регіонах відрізняється. Відомо, що на Київщині 5 травня комендантська година діятиме без змін – з 00:00 до 5:00. Богослужіння транслюватимуть в онлайн-режимі, а відвідати храми та освятити паски можна буде зранку.

«Просимо вжити всіх заходів, щоб уникнути значного скупчення людей в одному місці. В разі тривоги оперативно просити людей пройти до найближчого укриття», – каже начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.

У Кропивницькому комендантська година діятиме з 23:00 і до 05:00. Місцева влада рекомендувала релігійним громадам розмістити у церквах оголошення про найближчі укриття та дотримуватись режиму воєнного стану. У вихідні 4-5 травня екіпажі патрульної поліції, Нацполіції перебуватимуть біля храмів. Громадський транспорт у місті 5 травня розпочне роботу на одну годину раніше. Тобто, автобуси й тролейбуси ходитимуть з 05:00 до 22:00.

На Херсонщині в деокупованих населених пунктах Новокаховської громади – селі Веселе та селищі Козацьке заборонять масові заходи на Великдень.

«Враховуючи те, що росіяни часто розглядають скупчення людей як потенційні мішені для провокацій, особливо у святкові дні, населенню заборонено відвідування кладовищ, проведення богослужінь у церквах у період комендантської години та скупчення людей під час Великодніх свят, проведення святкових богослужінь (освячення) на території церков», – йдеться в заяві міської військової адміністрації.

У Волинській області комендантська година теж без змін – з 00:00 до 05:00. Вірян, які планують відвідати ранкову чи денну великодні служби, чекатимуть у соборі Святої Трійці в Луцьку з 6-ї години ранку. Що стосується нічної служби, тут враховуватимуть воєнний час.

«Ми дотримуємося чинного законодавства та відповідних постанов, але нічні богослужіння у нас також будуть тривати. Просто парафіянам треба визначитися: вони приходять до комендантської години, або вже після. Для парафіян кафедрального собору ми рекомендуємо прийти до храму до опівночі. Це стосується тих, хто буде звершувати богослужіння вночі», – розповів Владика Волинської єпархії ПЦУ Михаїл.

Не знімають обмеження і в Тернополі, де комендантська година діє з 00:00 до 04:00. Втім, на Великдень громадського транспорту у місті буде більше. У Харківській області обмеження на пересування вночі діятиме традиційно з 23:00 до 5:00. Але низку міських кладовищ та меморіальних комплексів у обласному центрі зачинять. Це роблять, щоб убезпечитись від обстрілів РФ.

Де та коли святитимуть паски: розклад богослужінь 

У столиці віряни зможуть прийти у храм в суботу або неділю 4-5 травня. Таїнство освячення буде відбуватись у церквах в усіх районах міста. Розклад освячення пасок деяких церков у Києві:

• Михайлівський Золотоверхий монастир ПЦУ ― з 16:00 до 23:00 у суботу, з 06:00 до 15:00 у неділю;
• Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ ― у суботу з 15:00 до 21:00, у неділю о 8:30 та об 11-й;
• Спасо-Преображенський собор ПЦУ ― у суботу з 19:00 до 21:00, у неділю з 6:00 до 11:00.

Львів’янам можна прийти в Архікатедральний Собор святого Юра УГКЦ у суботу. Освячення святкових кошиків відбуватиметься у суботу з 12:00 до 20:00. Обряд таїнства проводитимуть кожні пів години. У Свято-Покровському кафедральному Соборі ПЦУ освячувати паску будуть два дні:

• у суботу ― з 11:00 до 23:00;
• у неділю ― з 8:00.

Крім того, віряни Львова можуть відвідати храм Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ. Так, 4 травня таїнство розпочнеться з 14:00 години. У неділю освятити великодній кошик можна буде о 6:00 та 9:00.

В Полтаві православних прийматимуть у Свято-Успенському кафедральному соборі в суботу з 15:00 до 21:00. Доєднатись до служби також можна 5 травня з самого ранку, після закінчення комендантської години.

Своєю чергою у Вінниці освячення пасок та інших продуктів відбуватиметься у Спасо-Преображенському кафедральному соборі з 11:00 до 23:00 суботи. Наступного дня також можна прийти, та лише після завершення комендантської години.

Важливо! Влада українських міст все ж просить громадян утриматись від очного відвідування храмів з міркувань безпеки. Щоб українці нічого не пропустили, Суспільне 4 та 5 травня у прямому ефірі транслюватиме великодні богослужіння у Свято-Михайлівському Золоверхому соборі ПЦУ та у Патріршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.

Трансляція богослужіння ПЦУ:

• у суботу, 4 травня, о 23:00 на телеканалі Суспільне Культура;
• після опівночі 5 травня упродовж трьох годин – Українське Радіо та Радіо Культура. Хід богослужіння коментуватиме журналіст Радіо Культура Євген Захарченко.

Трансляція богослужіння УГКЦ:

• у неділю, 5 травня, о 7:00 на телеканалі Суспільне Культура;
• після 8:30 – Українське Радіо та Радіо Культура. Хід богослужіння коментуватиме журналіст Українського Радіо та диякон ПЦУ Роман Коляда.

Великодній кошик: ціни на продукти в Україні

Кожен продукт традиційного пасхального кошика має власне символічне значення, каже викладач еклезіології та церковного права Українського католицького університету отець Михайло Димид. Відтак, до нього мають входити:

• паска — ангельський хліб, символ Воскресіння;
• сир і масло — продукти з молока, яке є первинною сировиною, даром природи;
• яйця — символ закритого простору, звідки виходить життя (традиційно з сирих яєць роблять писанки, а з варених — крашанки);
• хрін — символ міцності, який, як і таїнство сповіді, робить оздоровлює людину;
• шинка-ковбаса — символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі;
• сіль — продукт, який додає смаку їжі і  означає якість зв’язку між людиною і Богом;
• вічнозелена рослина — символ безсмертя і вічного життя.

Цього року продукти на родину з чотирьох осіб обійдуться приблизно в 1 422.05 гривень. Це на 17.6% дорожче, ніж торік, коли такий же набір коштував 1 208.78 грн, кажуть науковці Інституту аграрної економіки. Так, паска коштуватиме 179.8 грн за 1 кг, що на 5.8% перевищує вартість паски 2023 року (169.88 гривень). У магазинах і супермаркетах готова випічка обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення.

Найдорожча складова кошика – м’ясо. Порівняно з торішніми показниками вартість буженини збільшилася на 14.2%, домашньої ковбаси – на 14.3 %, сала – на 3.1%. Вартість твердого сиру піднялась на 31.9%, а м’якого – на 23.0%, вершкове масло подорожчало ще на 16.4%. За даними Державної служби статистики, середня ціна десятка яєць становить 41.54 гривень. 

Воскресіння Христове під час війни: як відзначали у Другу світову

Політика Радянського союзу стояла на заваді традиціям вшанування Воскресіння Хрестового. Атеїстичне партійне керівництво розпочало антирелігійну кампанію майже одразу після створення СРСР. В Україні викорінювали народні звичаї, пов’язані з християнством, включно з найголовнішим святом.

Для цього комуністи застосовували насильницько-репресивні методи та проводили психологічну роботу з молоддю. У різних регіонах ефект від таких дій відрізнявся. Ще до початку Другої світової війни в центральних та східних областях радянської України чимало святкових великодніх традицій перестали існувати або занепали.

З початком війни найменше впливу більшовицької антирелігійної кампанії зазнали західні області України, що увійшли до складу УРСР лише у 1939 році. Найбільш стійко дотримувалися великодніх традицій на Галичині, де місцеве населення було більш релігійним. Значну роль у цьому відіграли воїни Української повстанської армії.

«Присягу вояка УПА» повстанці вперше склали саме на Великдень 1943 року. Український історик Володимир Гінда у дослідженні «Великдень в УПА» описав, що спочатку повстанці святкували Воскресіння Христове у ближніх до лісу селах: виставляли охорону, а хто не на варті — той ішов до церкви. Заради безпеки вони збиралися у групи та святкували разом із селянами.

Вже після війни й ліквідації УГКЦ у 1946 році українські повстанці припинили ходити в села, натомість почали майструвати саморобні столи у криївках. До повстанців на Воскресіння Христове приводили священника, який освячував паски, але дотримувалися конспірації. Панотцям навіть зав’язували очі. Якщо священника було небезпечно привозити, молитовною трапезою керували командири УПА.

Обрядове гасло упівців: «Христос Воскрес – воскресне й Україна» нагадує сьогоднішні реалії незалежної України, що потерпає від військової агресії Росії. Це гасло поєднує у собі як духовний, так і націоналістичний підтекст, який передає ідею, що віра здатна призвести до перемоги та свободи.

Раніше Заборона розповідала про перехід УГКЦ та ПЦУ на новий календар замість юліанського. Це вважають частиною процесу відмежування від усього, що пов’язано з Росією.