«Якщо Росія чи хтось ще думає, що окупація зашкодить доступу України до ЄС, вони помиляються». Чому три останні кроки чи не найважчі

25 червня 2024 року стартував переговорний процес щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Тепер, кажуть в українському МЗС, до повноцінного членства лишилися лише три кроки.
При цьому ЄС ніколи раніше не вів переговорів про вступ із країною, яка перебуває в стані повномасштабної війни.

Журналісти «Новин Донбасу» розповідають, як відбувається переговорний процес на тлі війни з Росією, як потенційна наявність окупованих територій може вплинути на процес і як вибори в Європі можуть позначитися на підтримці українського членства.

Євроінтеграція під масованими обстрілами

Офіційну заявку на членство в Європейському Союзі Україна подала 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. А вже за чотири місяці ЄС надав Україні статус кандидата і видав сім рекомендацій для виконання.

В цей час війна набирає обертів: наростають бойові дії на лінії фронту, Росія вдається до невибіркових ракетних атак по всій території України. Ворог окуповує міста Херсонської та Запорізької областей.
Проте здається, ніби з початком повномасштабного вторгнення РФ двері Євросоюзу для України відчинилися ширше, ніж за всі попередні вісім років гібридної війни, коли інтенсивність бойових дій була нижчою, а площа окупованої території — меншою.

Експерти вважають, що до лютого 2022 року європейські лідери провадили політику умиротворення щодо Путіна, тож різких рухів у бік зближення з Україною робити не хотіли. Але повномасштабна війна змінила все, і такий підхід був певною мірою помилковим. Україна ж показала себе як держава, яка не просто готова дати відсіч агресору, а й заразом продовжувати рух назустріч Євросоюзу.

«До лютого 2022 року Європейський Союз не був готовий до такого рішучого зрушення, бо там боялися реакції Росії — боялися всі. І ось початок війни показав, що побоювання з боку ЄС були не тільки невиправданими, а й великою помилкою. Бо Путін подумав, що Захід залишає Україну у зоні інтересів Росії», — поділився думкою у розмові з «Новинами Донбасу» експремʼєр-міністр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс.

Принцип Russia First

Повномасштабне російське вторгнення змінило багаторічне сприйняття Європою України через призму відносин із РФ. Українські дипломати характеризували цей принцип як Russia First.

«Те, що були скинуті ці маски, те, що Росія таким чином себе виявила як держава-агресор, значно послабило позицію цих Russia First, як їх називали тут, — пояснив представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов. — Парадоксальним чином це відкрило шлях для нас, щоб нарешті домогтися цього визнання України як європейської держави, держави з перспективою членства в ЄС».

Виходить, з одного боку, сам Путін своїми агресивними діями прискорив процес вступу України до ЄС. З іншого боку, Євросоюз під іншим кутом поглянув на ситуацію. І, природно, Україна виявила рішучість та волю, показала чітке бажання стати частиною ЄС та готовність проводити для цього фундаментальні зміни.

Що може загальмувати вступ України в ЄС?

У листопаді 2023 року Єврокомісія вперше опублікувала звіт про прогрес України у рамках пакета розширення в ЄС. Сім рекомендацій виконано успішно, держава впевнено рухається шляхом до Євросоюзу, але найбільша війна в Європі після Другої світової триває.

Україна обороняється, західні союзники надають всебічну військову підтримку, а Росія зрівнює міста із землею, а потім рапортує про так зване визволення. Близько 25% території окуповано, проте переговори про членство в ЄС тривають, а європейські лідери повторюють: місце України — в Євросоюзі.

«Обидві сторони за столом переговорів знали ситуацію, коли вирішили відкрити процес членства. Вони знали, що війна продовжується. Ви не можете її ігнорувати. Моє враження таке, що українці змогли зробити диво з лютого 2022 року. Що унікальне в історії Європейського Союзу? Ми ніколи не бачили переговорів із країною, яка перебуває у стані війни, повномасштабної війни», — сказала «Новинам Донбасу» ексдепутатка Європейського парламенту Ребека Хармс (німецький Союз 90/Зелені).

Своєю чергою, ексміністр закордонних справ Естонії та депутат Європарламенту Урмас Пает заявив, що агресивна війна РФ не має заважати вступу України до ЄС.

«У нас вже є приклади в країнах Європейського Союзу, які частково перебувають під контролем іншої країни. Ми маємо Кіпр, тож у цьому сенсі якщо Росія чи хтось ще думають, що окупація якихось українських територій зашкодить доступу України до Євросоюзу, то вони помиляються. Справа не в цьому. Єдине питання — це Україна, її воля та готовність провести необхідні реформи та продовжити переговорний процес», — наголосив Пает.

Вступ в ЄС: війна та питання кордонів

Український уряд впевнений: Україна стане членом Євросоюзу у межах своїх суверенних територій.

«Щодо питань територій ситуація повʼязана з російською агресією. Вони не стоять на порядку денному. Ми подавали заявку на вступ до ЄС, виходячи з тих кордонів та тієї території, яка закріплена міжнародним правом та Конституцією України. І сьогодні ми дотримуємося цієї позиції», — зазначає представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов.

Водночас, на думку експертів, якщо на момент остаточного вступу фаза війни продовжиться, процес може загальмуватися.

«Головна проблема буде, звісно, ​​у війні. Поки йдуть активні бойові дії, навряд чи буде можливість членства України в ЄС. Це розуміє багато хто, — каже політичний аналітик Володимир Фесенко. — Справа навіть не в тому, що Євросоюз буде проти. Це можуть використовувати противники вступу України до ЄС, особливо в деяких країнах, як-от та сама Угорщина. Тому я думаю, що реальна перспектива вступу України до ЄС буде обговорюватись вже після завершення нинішньої війни. І навіть якщо ця війна завершиться, наприклад, просто припиненням вогню, цього буде достатньо для каналізації процесу вступу України до ЄС».

Європейські чиновники вважають, що завдання ЄС — надавати Україні військову, політичну та фінансову підтримку, аби війна з Росією закінчилася перемогою та справедливим світом. І це важливо не лише для України, а й для безпеки у всій Європі.

«Захід має почати розуміти, що за перемогою України та через її успішне інтегрування до Європейського Союзу можуть відбутися дуже великі зміни у ширшому просторі. Позитивні зміни у Росії, у Білорусі, що створять гарний ґрунт, фундамент для постійного миру на європейському континенті», — вважає експремʼєр-міністр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс.

На думку політичного аналітика Володимира Фесенка, у Європі дійшли висновку, що Україна, особливо з урахуванням її боєздатної армії та військового потенціалу, може стати дуже серйозним, сильним резервом Європи, її ресурсом у зміцненні власної безпеки.

Праворадикали та Орбан

Влітку 2024 року відбулися вибори до Європарламенту. Правого повороту, тобто домінування праворадикальних партій, які традиційно виступають проти військової та економічної допомоги Україні, не відбулося. Так, ультраправі партії показали найкращі за всю історію результати за підсумками виборів і загалом отримали майже чверть депутатських мандатів. Але переважна більшість Європарламенту виступає за підтримку України та розширення ЄС.

«У цьому радикальному правому блоці у Європейському парламенті є велика різниця. Є, скажімо, ця група європейських консерваторів і реформаторів, до якої входять партія Качинського з Польщі та партія Мелоні з Італії. І з ними ми маємо абсолютно схожі погляди на Україну та на всі злочини Путіна. Тобто тут немає жодних проблем, — каже експремʼєр-міністр Литви, депутат

Європарламенту Андрюс Кубілюс. — А щодо усіх цих радикалів, я думаю, ми не маємо приводу для дуже сильних хвилювань. Їх було в минулому парламенті трохи менше. Вони голосно говорять, але не мають політичної сили».

Переговорний процес щодо вступу України до ЄС — це широке обговорення низки питань та умов, пошук компромісів з іншими державами-членкинями Євросоюзу. Найбільше палиць у колеса наразі ставить премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан. З початку повномасштабної війни він виступає затятим противником допомоги Україні та її євроінтеграції.

«Я іноді думаю, що не лише Угорщина, а й уся Центральна Європа може стати доволі великою перешкодою на шляху розширення Союзу. Тому що останнім часом ми вже бачили, що в Центральній Європі бізнес та представники влади бояться економічної конкуренції України, — вказує Андрюс Кубілюс. — Країни Центральної Європи не хочуть відмовлятись від так званого права вето, що для інших країн немислимо. Як можна зберігати право вето, якщо Європейський Союз розшириться і до України, і до Молдови, і до країн Західних Балкан?»

Українська дипломатія проводить велику роботу із залучення нових союзників та партнерів, веде переговори з усіма сторонами у пошуку спільних інтересів.

«Нам потрібно чітко пояснювати, що відбувається, чим займається РФ, у тому числі в ЄС, де у нас збігаються інтереси з тими чи іншими державами-членкинями, зокрема, окремими політичними силами. Тобто це наполеглива робота з пошуку спільних тем та інтересів», — пояснює представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов.

Досвід Грузії в євроінтеграції

Наразі Україна та Європейський Союз налаштовані рішуче у питанні зближення. З початку повномасштабної війни цей звʼязок дедалі більше зміцнюється. Але майбутнє невизначене: окрім гарячої фази війни, інші події можуть негативно вплинути на перспективу членства України у ЄС. На думку європейських депутатів, загальмувати цей процес можуть лише радикальні зміни у Євросоюзі чи в самій Україні, як це сталося, наприклад, у Грузії.

«Європа дуже підтримувала розвиток Грузії, зближуючись з Україною. Але тепер через дії грузинського уряду їхня підтримка зникає. Тож у цьому сенсі я б сказав, що за Україною, як і раніше, більшість українського майбутнього», — наполягає ексголова МЗС Естонії та депутат Європарламенту Урмас Пает.

Наразі Україна перебуває у процесі переговорів. Після цього Єврокомісія має зробити висновок, що переговори завершилися успішно й Україна відповідає всім критеріям. Далі має бути ухвалено рішення про підписання Угоди про вступ до Євросоюзу.

І останнє — це позитивне голосування парламентів держав-членів ЄС. Крім того, сама Україна має підтвердити свою готовність вступити до Європейського Союзу. Як варіант — може бути проведений референдум. За оцінками європейських лідерів та експертів, Україна та Молдова можуть стати членкинями ЄС до 2030 року.