Шестирічний хлопчик питає, чи полегшає, якщо втопитися. Жителі Херсона розповіли про катів

Evgenia Kostina
Катівні та вбивства за порушення комендантської години — що росіяни робили в Херсоні

Місто-герой Херсон не зміг встояти перед навалою російських військ: командування гнало з Криму зранку 24 лютого на Запоріжжя, Маріуполь та Донбас величезну кількість техніки та зброї. За місяці окупації через катівні пройшли, ймовірно, тисячі жителів мирного міста. В часи панування ворога до слідчих та ЗМІ долітали поодинокі факти знущань, після звільнення Херсона страшні свідчення правоохоронці та журналісти фіксують щодня.

Розповідаємо про жахи, які довелося пережити українцям в російському пеклі. У перші дні деокупації головна редакторка Заборони Катерина Сергацкова побувала в Херсоні і дізналася про злочини росіян безпосередньо від жертв.


Катування та тортури за ЗСУ: Склотара в Херсоні

Російські війська добралися до Херсону через тиждень після повномасштабного вторгнення. Ворог за кілька днів кількісною перевагою у зброї та силі зламав спротив тероборони, тож з березня 2022 року обласний центр знаходився в окупації і вірив в ЗСУ. 11 листопада Міноборони України повідомило, що після восьми місяців російської окупації Херсон вільний.

«Площа Свободи стала центром тяжіння в місті після того, як окупанти втекли. Мешканці Херсону виходять на центральні вулиці, щоб побачити знайомих, зловити мобільний зв’язок (в центрі він працює краще, ніж в інших частинах міста) і розповісти свої історії, які вони тримали при собі місяцями. Місцеві мешканці не втомлюються говорити про те, що вони бачили і чули», — ділиться Катерина Сергацкова в своїй статті Офіційна причина смерті — серцевий напад. Так сказав снайпер. Заборона побувала в деокупованому Херсоні й розповідає історії з міста.

За два тижні після визволення міста правоохоронці виявили дев’ять катівень, виявили 432 тіла замордованих або просто вбитих людей.

«Мою жінку якось забрали з мішком на голові. От так приїхали і забрали — «за зв’язки з ЗСУ». Тримали добу. Але ми змогли її визволити швидко, хоча у нас дійсно були знайомі в ЗСУ і ми чекали повернення України і вірили, що так і буде», — розповів Олександр. 

Основним місцем утримання був ізолятор на оптовій базі на північному сході міста в районі, який місцеві називають Склотара. Мешканець Херсону Євген перебував в цьому ізоляторі під час окупації: поліцейські його заарештували за крадіжку ще до приходу росіян, а в квітні відпустили. Влітку його знов заарештували — цього разу росіяни, які тримали його в Склотарі до жовтня. 

Він каже, що робітники ізолятора били його дубинками та катували током — так тут робили з кожним. Євген розповідає, що кожного дня зранку до вечора він чув крики — людей катували, щоб вибити покази про співпрацю з ЗСУ або змусити працювати на окупантів.

Комендантська година в Херсоні

Поки і місті панували російська армія і колаборанти, тут була запроваджена комендантська година. Порушення її жорстко каралося: від доправлення до ізолятора чи одразу катівні до розстрілу на місці.

Про один із багатьох випадків Забороні розповіла жителька Херсона Катерина. Вчервні вони разом з чоловіком і сином їхали по Таврійському району. Комендантська година розпочиналася о десятій. На годиннику було 22:10, як раптом Катерина

«Відчула, як продавлює в крісло. Машина набирала швидкості. Повернула голову — чоловік лежав на рулі. Його нога тиснула на педаль газу, і машина врізалась у стіну. Російський снайпер влучив чоловіку прямо в голову. Невже він не бачив, що їде цивільна машина з дитиною? Ми спеціально обвішали автомобіль тряпками, [щоб було видно], що це цивільні, їхали 20 кілометрів на годину, зі включеним світлом. Потім коли [російський солдат] відкрив машину, він дуже здивувався, коли побачив мене зі сином», — розповідає Катерина.

Відеорепортажі виходять на ютуб-каналі Заборони, а також у мережі European Broadcasting Union, що об’єднує 112 суспільних мовників у 55 країнах, і через агенцію Getty Images.

Чоловік помер на місці, жінка отримала численні переломи, дитина — відкриті переломи ніг і надрив селезінки. 

Через кілька днів Катерина отямилась в лікарні і пішла писати заяву до поліції, де тоді працювали росіяни і місцеві колаборанти. Там їй сказали, що не можна говорити про снайпера та про обставини аварії, інакше буде гірше — офіційно чоловік помер від серцевого нападу

«Як з цим жити далі? Дитина постійно запитує: чи не боляче буде, якщо втопитися. Таке сталося не тільки зі мною. У моїй знайомій дядю зняв снайпер, коли той йшов на роботу зранку, коли комендантська година ще не закінчилась», — ділиться жінка.

Вона вже подала заяву в українську поліцію, проте не чекає, що вбивцю покарають [бо як встановити особи і де шукати — невідомо], але це буде одним із багатьох свідоцтв того, що робили окупанти в єдиному обласному центрі, який їм вдалося захопити в новій фазі війни.

Раніше Заборона у фотографіях з Херсону розповідала про перші дні святкування свободи не тільки херсонцями, українською армією та журналістами, а й усім світом.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору