Читаєте зараз
Слідом за УГКЦ: Православна церква України перейшла на новий календар. Дати головних свят

Слідом за УГКЦ: Православна церква України перейшла на новий календар. Дати головних свят

Ilona Kivva
Автор:
  • До середини XVI століття християни жили за юліанським календарем. Пізніше з’явився григоріанський календар, а згодом і новоюліанський, який вважається найбільш точним.
  • ПЦУ ухвалила рішення про перехід на новий стиль літочислення 24 травня 2023 року.
  • До деяких релігійних свят прив’язані державні, наприклад, Покрова та Різдво, тож церква звернеться до влади, аби ухвалити і законодавчі зміни.

Перехід на новоюліанський календар означає, що майже всі дати та події зсунуться на 13 днів уперед. Наприклад, Різдво відзначатиметься 25 грудня, Покрова — 1 жовтня, а Водохреща — 6 січня. Виняток зробили тільки для Пасхалії. Така ж система запроваджена в Українській греко-католицькій церкві, тож всі нерухомі свята для парафіян обох конфесіях збігатимуться.

Заборона розповідає про історичне рішення Архієрейського собору Православної церкви України. 


Календар за новим стилем: коли що відзначати

Архієрейський собор 24 травня 2023 року ухвалив рішення про зміну системи церковного літочислення для парафіян ПЦУ. Засідання відбулося в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври, повідомили у пресслужбі церкви.

«У 2019 році я казав, що протягом п’яти років ми зможемо перейти, коли буде готове суспільство. І цей час настав, суспільство готове, ми втілюємо реформу календаря. Але це буде без примусу, парафії, які захочуть лишитись на старому календарі, зможуть це зробити. Але з часом всі будуть на новому», — пояснив митрополит Епіфаній.

Засідання синоду. Фото: офіційний сайт ПЦУ

Читати більше новин в Telegram

Православна церква України перейде на новоюліанський календар. Основні дати у нього такі ж як у григоріанському, тобто на 13 днів випереджають теперішню систему — юліанський календар. Головна відмінність у Пасхалії — великодніх святах, або рухомих. Це ті, що прив’язані, не до конкретної дати, а до певних подій (навіть астрономічних), пори року тощо.

«Якщо визначати дату святкування Великодня, згідно з григоріанським календарем, то час від часу вона може випадати раніше, ніж іудейська Пасха, а цього бути не може, адже Ісус воскрес одразу після неї. Юліанський календар розв’язав цю проблему. Усі свята нерухомі він лишив так, як вони мали бути [за григоріанським], а рухомі повернув як це було і в часи, коли в усіх церквах діяв юліанський календар. Тобто за такими критеріями: це має бути перша неділя після повного місяця, після весняного рівнодення і не раніше за іудейську Пасху», — розтлумачив протоієрей Анатолій Куліш.

Дати основних свят за новоюліанським календарем:

  • Різдво Христове — 25 грудня (замість 7 січня);
  • Благовіщення Пресвятої Богородиці — 25 березня (7 квітня);
  • Покрова — 1 жовтня (замість 14 жовтня), 
  • Святого Миколая — 6 грудня (нині 19 грудня);
  • Петра і Павла — 29 червня (замість 12 липня);
  • Маковея — 1 серпня (замість 14 серпня);
  • Спаса — 6 серпня (замість 19 серпня);
  • Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) — 15 серпня (замість 28 серпня);
  • Здвиження — 14 вересня (замість 27 вересня);
  • Андрія Первозванного — 30 листопада (замість 13 грудня);
  • Марії — 26 грудня (нині 8 січня);
  • Щедрий вечір або Маланка — 31 грудня (замість 13 січня);
  • Василя — 1 січня (нині 14 січня);
  • Другий святвечір — 5 січня (замість 18 січня);
  • Водохреща — 6 січня (нині 19 січня);
  • Стрітення — 2 лютого (замість 15 лютого).

Головна проблема переходу полягає у тому, що до деяких релігійних свят прив’язані державні. Наприклад, до Покрови прив’язано одразу три події:

  • День козацтва — Покрова вважається заступницею козаків;
  • День УПА;
  • День захисників та захисниць.

Різдво за юліанським календарем також затверджено офіційним святом і вихідним днем у законодавстві саме з прив’язкою до дати.

Щоб розв’язати питання, ПЦУ звернеться до влади, щоб перенести всі державні свята, прив’язані до релігійних. Ухвалення може відбутися не одразу, адже на період дії воєнного стану всі вихідні, пов’язані із святами в Україні, тимчасового скасовані.

Новоюліанський календар: перехід УГКЦ

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) ухвалила перехід на новий стиль літочислення 2 лютого 2023 року. Парафії чи громадяни не обов’язково мають святкувати за новоюліанським календарем — їм дозволили залишатися на юліанському до 2025 року. Після цього зміни набудуть чинності для всіх.

«Коли проводилося опитування серед представників церкви, було вирішено розпочати календарну реформу, якщо рівень її підтримки буде близько 70% серед вірян. А виявилося, що є підтримка майже 90%, і то практично в кожній єпархії. Тобто бажання та потреба календарної реформи виявилася набагато вищою, ніж ми могли сподіватися, і це не може не тішити», — розповів глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук).

Щодо святкування Пасхи греко-католицькі священнослужителі вирішили поки не вносити змін, очікуючи на оновлення канону. Річ у тім, що у тому ж 2025 році відзначатиметься 1700-річчя Першого вселенського собору, і до цієї події між Римом та Константинополем ведуться переговори, щоб усі християни світу святкували Великдень в один день.

Важливо! УГКЦ та ПЦУ почнуть літочислення для нерухомих за юліанським календарем одночасно — з 1 вересня 2023 року. Це означає, що всі релігійні події, крім Пасхалії, проходитимуть для вірян в одні й ті ж дні.

Раніше Заборона розповідала про виселення УПЦ МП з найбільших українських храмів та про те, яким чином це відбуватиметься у інших релігійних спорудах.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій