'
Читаєте зараз
Статус політв’язня РФ: на що впливає та як його оформити в Україні

Статус політв’язня РФ: на що впливає та як його оформити в Україні

Ilona Kivva
Автор:
  • Визначення терміну «політв’язень» розробила Парламентська Асамблея Ради Європи у 2012 році.
  • Група правозахисників, у яку увійшли українці, визначила основні критерії політичних мотивів у судових справах.
  • Поневолені Росією українці мають право на зарахування терміну ув’язнення до пенсійного стажу та грошову допомогу від держави, в тому числі на адвокатів.

Українці можуть довести, що вони політв’язні, звернувшись із відповідною заявою та переліком документів до Мінреінтеграції. Проте шлях до підтвердження цього статусу ускладнюють бюрократичні моменти. Рішення ухвалює міжвідомча комісія, і тільки тоді міністерство вносить відомості про бранця Кремля до реєстру.

Заборона розповідає про отримання статусу політв’язня та про те, що він дає.

Політв’язень: хто це такий

Головна підстава вважати людину політв’язнем – це її переслідування з боку влади за політичними мотивами. Правову базу цього визначення створила резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи, яку прийняли у 2012 році. Було прописано такі підстави вважати людину політичним бранцем:

  1. якщо її позбавили волі з порушенням принаймні одного з основних прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини та Протоколами до неї: зокрема, свободи думки, совісті та релігії, свободи вираження поглядів та інформації, а також свободи зібрань та об’єднань;
  2. якщо рішення щодо позбавлення волі ухвалили з політичних причин без зв’язку з будь-яким правопорушенням;
  3. якщо тривалість та умови ув’язнення явно не відповідають правопорушенню, у скоєнні якого людину підозрювали або визнали винною;
  4. якщо ця особа позбавлена волі на дискримінаційній основі;
  5. якщо позбавлення волі – результат несправедливого судового розгляду, що може бути пов’язано з політичними мотивами влади.

Проте ПАРЄ попередньо не підкреслила, що таке політичний мотив, що спровокувало дискусії. Про це подбала нова міжнародна група правозахисників, яка з’явилась понад 10 років тому, пише Центр громадянських свобод.

Туди увійшли, зокрема, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук і експерт цієї організації Володимир Яворський, а також представники Росії та Білорусі. Об’єднання розробило методичку, в якій прописало два основні критерії політичних мотивів:

Читати більше новин в Telegram
  • перший – коли влада зупиняє публічну діяльність людини або змінює її характер (наприклад, починається кримінальне переслідування правозахисника, його поміщають за ґрати, де він не може продовжувати роботу);
  • другий критерій – це спроба утримати або посилити політичний вплив (наприклад, влада переслідує опозиціонера, який може зайняти президентське крісло, тож його кидають до в’язниці та подовжують легітимність чинного очільника держави).

Увʼязнений у РФ: як отримати статус

Критерії залишаються нечіткими, адже існує безліч різних варіантів політичного переслідування людини. Зараз такі випадки розглядає Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, пояснили у відомстві. Необхідно звернутися по допомогу із заявою за формою, встановленою Мінреінтеграції, та переліком документів. Далі рішення має ухвалити міжвідомча комісія. Після підтвердження цієї установи міністерство вносить інформацію про ув’язненого до Єдиного реєстру.

Виписка з цього реєстру знадобиться, зокрема, для зарахування часу ув’язнення до пенсійного стажу. Останнім часом людям доводиться тривалий час чекати рішення міжвідомчої комісії. Річ у тому, що після початку повномасштабної агресії РФ вона розглядає справи політв’язнів, військовополонених та цивільних – це тисячі звернень.

«Комісія наскільки перевантажена, що приймає рішення про встановлення або непідтвердження факту [ув’язнення за сфабрикованою Росією справою] впродовж кількох місяців. Інколи заяви губляться і через деякий час люди дізнаються, що треба знову подавати. Не всі, хто був в незаконному ув’язненні, готові проходити цей бюрократичний процес», – каже керівниця юридичного напрямку ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля» Катерина Левченко.

Родини бранців додатково мають право на відшкодування державою витрат на адвокатів, які захищають таких українців або навідують їх у в’язницях. Це рішення теж за міжвідомчою комісією. Максимальна компенсація на рік становить 53 тисячі гривень, що вкрай мало для наймання такого фахівця в Росії.

Юристи та правозахисники наполягають на спрощенні процедури внесення до Реєстру українських громадян, які перебувають в неволі через політичні мотиви. У письмовому коментарі Суспільному Крим Мінреінтергації відповіло, що зараз не розглядає зміни процедури. Станом на листопад 2023 року, за даними відомства, в ув’язненні та російському полоні перебувають 4337 українців. Йдеться про тих, кого ідентифікували та внесли до реєстру.

Акція підтримки: як написати листа політв’язню

З початку окупації Кримського півострова там відкрили щонайменше 307 політично мотивованих справ. Станом на 15 лютого 2024 року представництву президента України в Автономній Республіці Крим відомо про 208 кримських політв’язнів, 125 з них – кримські татари. З них 55 осіб уже звільнили, в тому числі 34 представників кримськотатарського народу.

Представництво президента в АР Крим, Мінреінтеграції та центр прав людини ZMINA запустили спеціальну кампанію для підтримки людей, незаконно ув’язнених Росією. Охочі з усієї України та поза її межами можуть написати та відправити бранцям листи. Це не перше втілення подібної ініціативи. Декілька років тому земляків у неволі вже підтримали українські громадські діячі, митці, артисти тощо. 

Головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи представництва президента в АР Крим Анна Ситнікова розповіла, що акція входить до урядового плану заходів з відзначення Дня спротиву окупації Криму. Але триватиме вона значно довше, протягом чотирьох місяців: з 19 лютого до 19 травня 2024 року включно.

«Родини політв’язнів кажуть, що ці листи для політв’язнів у в’язницях РФ, тимчасово окупованому Криму – як ковток свободи. Можна написати їх у «Кримському домі», приміщенні українського ПЕНу, наші колеги з Міністерства реінтеграції також надають свій простір. Слід враховувати, що є тюремна цензура, тож потрібно писати російською мовою, менше торкатися політичних моментів. Але можна розповідати, приміром, що ви сьогодні побачили, чим хочете поділитися з людиною. Можна навіть надсилати малюнки», – поділилась подробицями Анна Ситнікова.

Більш детальну інструкцію з написання листів бранцям Кремля оприлюднило Мінреінтеграції. Листа або листівку можна надіслати на поштову адресу: Центр інформації про права людини, а/с В-539, м. Київ, 01001, або на електронну адресу: Free.CrimeaUA@gmail.com.

Раніше Заборона писала про допомогу ув’язненим у РФ і на ТОТ цивільним українцям. За кожен рік неволі вони можуть отримати 100 000 гривень, виплату оформлюють родичі таких людей.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій