'

Тактична медицина рятує життя всюди. Заборона відвідала один із тренінгів домедичної допомоги в Києві. Ось наш репортаж

Iryna Oliinyk

Протягом півтора року повномасштабного вторгнення РФ українці живуть у новій реальності. Щодня Росія обстрілює мирні містечка, руйнуючи будинки та обʼєкти інфраструктури. Ніхто не застрахований від поранень, тож медики наполягають: опанувати й застосовувати базові навички першої медичної допомоги варто кожному. Адже знання, які можна здобути лише за кілька днів, до того ж безплатно, можуть урятувати життя.

Редакторка Заборони Ірина Олійник відвідала курс тактичної медицини в Києві, щоб на собі перевірити, чи можливо навчитися за два дні рятувати постраждалих, а також дізналася, як потрібно діяти в разі ушкодження кінцівок або критичних кровотеч. Ось її враження.


Курс базової підготовки громадян до національного спротиву

На годиннику близько 9:00, на центральному плацу тренувального комплексу муніципальної безпеки, що на околицях Києва, шикуються чоловіки та жінки у військовому однострої. Більшість з них входять до підрозділів добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), інші ж — цивільні, які пройдуть п’ятиденний курс базової підготовки громадян до національного спротиву при Київській державній адміністрації. Цей курс також передбачає два дні інтенсивної підготовки з тактичної медицини, заради чого я і прибула сюди.

На плацу інструктор віддає наказ: «Рівняйсь. Струнко!» Далі звучить команда розділитися на групи по сім-вісім осіб. У моїй групі — інші цивільні та кілька людей зі складу ДФТГ; усі пʼять днів ми будемо разом опановувати тактичну медицину й інші важливі навички в умовах воєнного стану.

Після шикування я знайомлюся з Іриною Іванинюк, інструкторкою з тактичної медицини. Вона одягнена в зручну куртку та штани в стилі мілітарі пісочного кольору, тоді як на вигляд це тендітна дівчина невисокого зросту з гарною посмішкою. 

Ще до початку повномасштабного вторгнення РФ Ірина закінчила медичний коледж за спеціальністю «фельдшер» і протягом навчання додатково проходила курси з тактичної медицини. Вже більше як рік вона викладає цей предмет при департаменті муніципальної безпеки та надає базову підготовку всім охочим. Ірина як волонтерка-медикиня проводила курси тактичної підготовки для українських військових, підрозділів тероборони, добровольчих формувань і цивільних.

«Після медичної практики я вступила в Київський політехнічний інститут та навчалася на хіміка-інженера. Але війна внесла свої корективи, і я знову повернулася до медицини: хороші знання з такмеду дуже знадобилися на початку війни, — розповідає Ірина Іванинюк. — Я почала допомагати колегам навчати наших бійців. Понад рік їздила з тренінгами в різні військові частини та на фронт».

На моє запитання, скільки потрібно часу, щоб опанувати основи тактичної підготовки, Ірина ствердно відповідає: вісім годин безперервної теорії та стільки ж часу — для практичного відпрацювання набутих навичок. Загалом два дні інтенсивного навчання.

Після ранкового шикування на плацу нашу групу із семи людей запрошують в аудиторію, адже на вулиці доволі прохолодно. Ми всі прямуємо до одноповерхової старої будівлі: зловити мобільний звʼязок тут практично неможливо, адже тренувальний центр захований у глибині соснового лісу, за кілька кілометрів від переповненої автомагістралі. Усе заради безпечного навчання військових підрозділів та цивільних. 

Для конфіденційності інструктори просять не робити фото обʼєктів тренувального центру й не фіксувати геолокацію цієї місцевості. Ці заходи безпеки дуже важливі, ними не можна нехтувати.

Критичні кровотечі: чим загрожують і як зупиняти

Наша група заходить в аудиторію, де я помічаю стенд з абревіатурою M.A.R.C.H. Як нам потім пояснює інструкторка Ірина, це американський протокол у тактичній медицині, яким послуговуються в усьому світі, зокрема в країнах НАТО

Перше, що ми розглядаємо на занятті, — як відрізнити, чи є кровотеча смертельно небезпечною. Інструкторка називає кілька ознак, які сигналізують про те, що за лічені хвилини людина втратить критичну кількість крові й це призведе до швидкої смерті. Найперше потрібно оглянути місце ураження та визначити, чи є кровотеча пульсівною. Крім цього, варто звернути увагу, чи велика пляма крові (20–30 см у діаметрі) або ж це пляма, яка швидко розтікається. Також необхідно оглянути кінцівки, чи сталося часткове або повне ампутування.  

Критичні кровотечі загрожують стрімкою втратою великої кількості крові та, як наслідок, смертю за дві-три хвилини. Тому першу допомогу потрібно надати негайно, ще до приїзду швидкої допомоги, наголошує Ірина. 

«Найпершим пунктом у тактичних чи в цивільних умовах є правило: не нашкодь собі насамперед. Тому дуже важливо, якщо ви будете надавати допомогу постраждалому під час кровотечі, мати необхідні засоби захисту — гумові рукавички. Для зупинки крові використовуємо турнікет або кровоспинний джут, його варто накладати вище рани. Якщо це нога, то краще накладати турнікет максимально високо — у ділянці стегна під паховою зоною. Дуже важливо затискати стрижень-фіксатор максимально щільно, тоді це дійсно врятує пораненого», — наголошує інструкторка.

Коли під рукою немає жодних спеціалізованих засобів, Ірина радить не перевʼязувати саме місце ураження одягом чи тканиною: сильну кровотечу це не спинить і не допоможе постраждалому.

«Якщо ви накладете на саме місце кровотечі тканину чи бинт, це не врятує людину і не зупинить крововтрату — лише втратите час. Як не маєте турнікета чи кровоспинного джгута, використовуйте прямий тиск до приїзду швидкої: варто затиснути судину вище ураження. Наприклад, якщо це нога, треба затискати в ділянці паху, де проходять основні артерії. Коли це ураження верхньої кінцівки, ми можемо надавити кулаком чи коліном у ділянці плечової артерії», — пояснює медикиня.

Також дієвим способом зупинки критичних кровотеч у зонах, де неможливо накласти турнікет, зокрема в пахвових і пахвинних ділянках, є техніка тампонування рани. Для цього потрібен гемостатичний бинт або звичайна марлева повʼязка.

Інструкторка Ірина дістає спеціальний тренувальний манекен. На ньому я та інші охочі відпрацьовуватимуть зупинку вузлових кровотеч кількома звичайними й гемостатичними бинтами. Спочатку інструкторка формує невелику кульку з бинта, далі — перекладає її в зону поранення та продовжує заповнювати місце ураження частиною тканини. Після того як рана повністю затампонована бинтом, потрібно притиснути її (до повної зупинки кровотечі) протягом трьох хвилин. 

Отже, ми розглянули основну послідовність надання дій за протоколом M.A.R.C.H. Крім критичних кровотеч, у постраждалого також треба перевірити пульс, прохідність дихальних шляхів та провести огляд на наявність ураження грудної клітки. У протоколі також наголошено на важливості уникнути гіпотермії, тобто переохолодження. 

Як вибирати турнікети: поради інструкторів

Після цього на групу чекає практична частина. Інструкторка роздає американські турнікети CAT (абревіатура для Combat Application Tourniquet), аби кожен спробував застосувати їх самостійно. Однак перед цим ми дуже ретельно його розглядаємо. Як пояснює згодом Ірина Іванинюк, якісний турнікет розрахований на багаторазове використання та за умови правильного застосування здатен швидко спинити кровотечу. Водночас підробка може порватися, а стрижень-фіксатор — зігнутися.

Інструктор з тактичної медицини Любомир Кондратюк закликає використовувати перевірені на практиці турнікети. З його досвіду, на фронті врятували не одне життя кровоспинні засоби саме українського виробника «Січ».

«Раджу використовувати вітчизняний турнікет, він дуже якісний та універсальний. Підробка американського турнікета CAT або недорогі альтернативи китайського виробника можуть тимчасово зупинити кровотечу, але через неякісність матеріалу внутрішній строп розтягується і кровотеча знову може відновитися, — розповідає в розмові з Забороною Кондратюк. — Насправді це турнікети-вбивці. Їх варто застосовувати лише для набуття практичних навичок під час навчання». 

Швидким рухом Ірина розстібає чорний турнікет CAT та однією рукою спритно накладає його собі на іншу умовно ушкоджену руку. Вона фіксує його максимально високо, трохи нижче плеча. За командою кожен у групі робить ті ж самі рухи, однак на практиці це значно складніше.

Спочатку я розстібаю турнікет та контролюю його правильне положення, далі — максимально щільно притискаю стрічку турнікета на лівій руці трохи нижче плеча та фіксую його. Я обережно повертаю стрижень-фіксатор два рази — починаю відчувати біль у кінцівці. Дуже важливо, як наголошують медики, фіксувати турнікет максимально щільно — тільки тоді це може зупинити кровотечу. За кілька секунд відчуваю, як долоня починає німіти, і знімаю його. Однак у випадку реальної кровотечі самостійно прибирати чи послаблювати турнікет до приїзду швидкої допомоги категорично заборонено, наголошує Ірина Іванинюк, адже це спровокує ще більшу крововтрату.  

Повторюю дії вже на правій руці. Ще кілька спроб — і в мене виходить накладати турнікет швидше. У приміщенні чутно звуки розстібання наліпок на турнікетах, усі зосереджено повторюють маніпуляції. Згодом ми розділяємося на групи по двоє: завдання — накласти турнікет умовному пораненому військовослужбовцеві. З цим завданням усі справляються добре. 

Такмед у цивільному житті  

Щоб запобігти збільшенню смертельних випадків в умовах війни й у цивільному житті, людям важливо знати та застосовувати базові навички першої медичної допомоги, адже ці знання рятують.

«Дуже багато навичок з тактичної медицини працюють у цивільних умовах, — каже Ірина Іванинюк. — У разі відкритого перелому може початися критична кровотеча, а знати, як зупинити її, життєво необхідно. Часто не розуміють, як допомогти людині, коли стався епілептичний напад, що робити в разі втрати свідомості та коли западає язик… Тактична медицина навчає цього. Також в Україні велика смертність унаслідок ДТП через критичні кровотечі, дуже часто поранені втрачають кров ще до приїзду швидкої допомоги». 

На думку медиків, з якими спілкувалася Заборона, кровотеча входить до переліку найпоширеніших причин смерті в умовах війни та під час різних нещасних випадків і дорожньо-транспортних пригод. Наприклад, згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоровʼя, щороку в ДТП гине близько 1,3 мільйона людей.

До 2030 року травматизм унаслідок ДТП стане сьомою причиною смертності в усьому світі. 

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій